Дата документу 11.06.2021 Справа № 554/3944/21
Справа № 554/3944/21
Провадження № 3/554/978/2021
11 червня 2021 року м. Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Січиокно Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Розсощенці Полтавського району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 138998 від 19.04.2021 року, 17 квітня 2021, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно свого сина ОСОБА_2 , а саме ображав його нецензурною лайкою, застосував фізичну силу, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судове засіданні ОСОБА_1 з'явився, вину та обставини справи не визнав, зазначивши, що 17 квітня 2021, приблизно о 18 год. 00 хв., він перебував за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 . На той час у квартирі перебували його мати, дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 , який проживав у нього тимчасово у зв'язку з від'їздом його матері ОСОБА_4 . Між сином та дружиною ОСОБА_5 виникла сварка, оскільки він повів себе некоректно, нагрубив їй. З цих підстав дружина пожалілася йому і він вирішив поговорити з ОСОБА_6 , зробивши йому зауваження. На це той обурився та вийшов з кухні. У той же день син покинув квартиру, повернувшись за місцем свого проживання. У розмові він розмовляв з сином на підвищених тонах, однак фізичної сили до нього не застосовував, навпаки намагався залагодити виниклий конфлікт між ним та дружиною. Вважає, що така поведінка сина зумовлена впливом на нього ОСОБА_4 , з яка є його бувшою дружиною і між ними склалися неприязнені стосунки.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Потерпілий ОСОБА_2 показав, що 17 квітня 2021 року, на час від'їзду його матері ОСОБА_4 , він проживав у квартирі батька ОСОБА_1 . Приблизно о 18 год у нього виникла сварка з дружиною батька ОСОБА_5 з приводу відмови надати їй копію його паспорта для оформлення субсидії. З цих підстав вона пожалілася батькові на його дії і той повів себе агресивно, почав кричати на нього, ухопив рукою за горло. На такі дії він покинув квартиру, повернувся за місцем свого проживання та розказав своїй матері про це, після чого та звернулася до поліції. Він визнає, що в ході сварки з батьком він також виражався некоректно на його адресу, відштовхував його, оскільки відчуває неприязнь до його теперішньої дружини.
Свідок ОСОБА_3 підтвердила показання ОСОБА_1 , зазначивши, що неповнолітній ОСОБА_2 вчинив з нею сварку, поводив себе некоректно, з приводу чого вона попросила чоловіка відреагувати на таку поведінку сина та зробити йому зауваження. Коли батько розпочав розмову з сином, останній обурився та пішов з квартири, повернувшись за місцем свого проживання, будь - якої фізичної сили ніхто до нього не застосоував.
Свідок ОСОБА_4 на виклик до суду не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи.
На а.с. 4 наявна заява ОСОБА_4 від 19.04.2021 року, в якій та просить притягнути до відповідальності колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який 17.04.2021 року, за місцем свого проживання застосував фізичну силу до їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_7 та виражався на його адресу нецензурною лайкою.
Відповідно до ч.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Зокрема, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
За змістом вимог ст. 256, ч.1 ст. 257 КУпАП, питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тобто всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Судом встановлено, що 17.04.2021 року між ОСОБА_1 та його неповнолітній сином ОСОБА_6 виникла сварка, в ході якої обоє вживали на адресу одне одного некоректні вислови, що ними не заперечується. Однак вважати, що такі висловлення носили зі сторони ОСОБА_1 характер словесних образ, погроз, приниження у суду немає.
На розгляд суду не надано доказів застосування ОСОБА_1 фізичної сили до свого сина та його пояснення спростовані свідком.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsarv.Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Таким чином, судом встановлено, наявність конфлікту між ОСОБА_1 та його сином ОСОБА_6 , який не носить характеру тривалого, а виник миттєво. При цьому неповнолітній ОСОБА_8 зазначив, що конфліктував у той день з батьком та його дружиною, оскільки відчуває до тієї неприязнь.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП при обставинах, зазначених у протоколі, а отже склад вказаного правопорушення в його діях відсутній, а тому провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись статтямист.ст.247,283, 284 КУпАП,-,-
закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Т.О. Січиокно