27.07.2021 Справа № 363/1790/21
27 липня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Анрєєвої О.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині розірвання шлюбу тим, що перебуває з відповідачем у шлюбі, однак, сім'я розпалась на ґрунті нерозуміння і небажання розуміти один одного, втрати почуття любові, поваги. Вважаючи збереження сім'ї неможливим, просить шлюб розірвати. Крім того, щодо стягнення аліментів, позивач посилається на те, що вони з відповідачем мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки батько дитини у добровільному порядку не виконує зобов'язання по утриманню сина, позивач просить стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитини повноліття.
Ухвалою суду від 17.06.2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судовому засідання заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги в частині розірвання шлюбу визнав, щодо стягнення з нього аліментів заперечував, оскільки приймає участь в утриманні дитини, на підтвердження чого надав квитанції.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
Згідно свідоцтва про шлюбу серія НОМЕР_1 від 09.12.2017 року, актовий запис №2491, ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_1 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_2 від 25.04.2017 року, батьками є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Спільне життя у подружжя не склалось через несумісність характерів та відсутність взаєморозуміння між ними. Сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства та мають різний сімейний бюджет.
Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття. Мають право без будь-якої обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя ( ст. 110 СК України).
Як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п.10 постанови від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечитиме їх інтересам.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося відповідачем, дитина проживає з матір'ю, що також підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 01.04.2021 року.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Отже, відповідач, як батько, зобов'язаний брати участь у матеріальному утриманні дитини, що прямо передбачено чинним законодавством.
У відповідності до ст.181 СК України кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного інтелектуального, морального, культурного і соціального розвитку.
Зі змісту положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, частин 7, 8 ст.7 СК України, вбачається, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів, які будуть стягуватися на дитину, суд бере до уваги те, що дитина проживає разом з позивачем, матеріальний стан батька, як платника аліментів, який добровільно у мінливому порядку сплачує аліменти на утримання сина, що підтверджується копіями квитанцій та не спростовувалось позивачем в судовому засіданні.
Однак, добровільний порядок сплати коштів на утримання дитини не виключає права стягувача в будь-який час звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання дитини.
Отже, враховуючи матеріальне становище дитини, яка проживає разом з матір'ю, позивача, відповідача, який мінливо сплачує аліменти на утримання дитини, а також той факт, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені у вигляді судового збору в розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 24, 110, 112, 114, 182, 184 СК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 грудня 2017 році, Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2491 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.05.2021 року та досягнення дитини повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовій збір у розмірі 908,00грн.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).
Суддя О.Д.Рудюк