Справа № 474/462/21
н/п 8/474/1/21
28.07.21р. Врадіївський районний суд
Миколаївської області у складі:
головуючого судді Фасій В.В.
при секретарі судового засідання Багрін Н. А.
з участю:
заявника ОСОБА_1
представника заявника - Ярославської О. М.
прокурора Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури Яворської І. В.
без участі:
заінтересованої особи (позивача) - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Врадіївка цивільну справу за заявою адвоката Ярославської Оксани Миколаївни поданої в інтересах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №474/402/20 за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки,-
25.06.2021 року адвокат Ярославська О. М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій послалася на приписи п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України відповідно до якої підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі яка звертається з заявою на час розгляду справи.
Водночас до таких обставин адвокат у заяві відносить обставини того, що судом під час відкриття провадження та розгляду справи №474/402/20 не було встановлено, що прокурор, який подав позовну заяву не мав повноважень на представництво та ведення справи, в зв'язку з чим подана ним позовна заява мала би бути залишена судом без розгляду.
Вказувала на підтвердження таких також тим, що позивачем у справі №474/402/20 виступала Первомайська місцева прокуратура, повідомлення про представництво нею інтересів ГУ Держеокадастру в Миколаївській області наявне в матеріалах позову було подано нею 10.06.2020р, після чого вже 11.06.2020року було подано позов, а тому прокурор фактично не дав можливості управлінню відреагувати на стверджувань порушення інтересів держави та подати відповідний позов. І що посилання управління на відсутність коштів для оплати судового збору, також не свідчило про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором.
Як на підставі своїх вимог посилалася на: практику Європейського суду з прав людини; ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» відповідно до якої прокурор звертаючись до компетентного органу до подання позову фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, та невжиття цим органом заходів протягом розумного строку після такого повідомлення має кваліфікуватися як бездіяльність; постанову ВП ВС у справі №912/2385/18 від 26.05.2020р., відповідно до якої прокурор звертаючись до суду з позовом повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу; аналогічні висновки у постанові №922/3219/20 від 28.04.2021р. , та ряд інших постанов ВП ВС.
За такого адвокат Ярославська О. М. вважала, що наявність підстав для представництва мала бути обґрунтована прокурором у суді, однак судом не було підтверджено підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, про що на її думку свідчить відсутність відповідного посилання у рішенні.
Заявник також вважає, що зазначені обставини є нововиявленими, оскільки вони обов'язково вплинули б на остаточні висновки суду у вигляді залишення позову без розгляду та такі обставини не могли бути відомі заявнику ОСОБА_1 на час розгляду справи, та стали відомі у червні 2021 року, після укладення між ними договору про надання правової допомоги.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 та заявник (відповідач) ОСОБА_1 підтримали подану заяву, наполягали на її задоволенні з наведених підстав.
Прокурор Яворська І. В. заперечила проти задоволення заяви, послалася, що посилання заявника на правові висновки ВП ВС не є нововиявленими обставинами в розумінні норм ст. 423 ЦПК України, та всі його доводи фактично зводяться до переоцінки доказів, що не є підставами для перегляду судового рішення. Також послалася, що відповідно до ст. 56 ЦПК України та ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор має право звертатися до суду з позовом в інтересах держави, якщо відповідний державний орган має відповідні повноваження для здійснення захисту, але не здійснює його або робить це не належно. У справі про перегляд якої ставиться питання управління Геокадастру за наявного порушення інтересів держави жодних заходів щодо розірвання договору оренди та повернення земельних ділянко у власність держави не вживало. Про ці ж підстави щодо представництва інтересів держави в суді прокурором було зазначено у позовній заяві поданій до суду, копію якої позивач отримав, тобто був обізнаний з ними.
Позивач - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, шляхом направлення на електронну адресу останнього судового виклику, ухвали про відкриття провадження та копії заяви з додатками, в судове засідання не з'явився, з заявами на адресу суду не звертався, про причини неявки не повідомляв.
З огляду на приписи ч.1 ст. 223 ЦПК України та ст. 429 ЦПК України, яка передбачає порядок розгляду справи за заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у суді першої інстанції з повідомленням учасників справи, враховуючи, що ГУ Держгеокадастру у Миколаївській, повідомлявся про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, з заявою на адресу суду не звертався, про причини неявки не повідомляв, суд прийняв рішення про можливість розгляду справи у його відсутність.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, також достатності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, з огляду на правову аксіому «Atrium habet se intromittere indicia prae se» (суд має справу з тими доказами, які перед ним), керуючись законом, зробив такі висновки.
Зокрема, у ході розгляду заяви судом було установлено, наступне:
- 17.06.2020 року прокурор інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся з позовом до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки, в якому посилався на ч.ч.3-5 ст. 56 ЦПК України та ч.3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», відповідно до яких прокурор має право звертатися до суду з позовною заявою, якщо відповідний державний орган має відповідні повноваження для здійснення захисту, але не здійснює його або робить це не належно. В ній же посилався, що ГУ Держгеокадастру за наявного порушення інтересів держави жодних заходів щодо розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок у власність держави не вживало, хоча листами від 02.08.2019р.. 06.11.2019р., 07.02.2020р. повідомлялося прокурором про факт порушення відповідачем умов договору оренди, та в них же Держгеокадастру пропонувалося вжити заходів до захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом. На виконання цих листів управління держгеокадастру 14.02.2020 р. з позовом до ОСОБА_1 не зверталося посилаючись на відсутність коштів для стягнення судового збору . Та що в сукупності всі ці обставини стали підставою для звернення з позовом та представництво інтересів прокурором (матеріали цивільної справи №474/402/20 з позовною заявою вх.№ 2637 від 17.06.2020р.);
- в додатки до позовної заяви позивачем долучено запит №35/3-908 від 07.02.2020 р. яким ГУ Держгеокадастру повідомлялося про порушення ОСОБА_1 договору оренди землі, та роз'яснювалося необхідність звернення з відповідним позовом до суду, а також надано лист аналогічні змісту за №35/3-2793 від 06.05.2020 року (матеріали цивільної справи №474/402/20 з листами №35/3-908 від 07.02.2020 р., №35/3-2793 від 06.05.2020 року);
- в додатки до позову прокурором додано лист ГУ Держгеокадастру вих..№0-14-0.63-8387/2-19 від 06.12.2019р., в якому останній на вих.№ листа прокуратури від 06.11.2019р, повідомляє, що ГУ має намір вжити заходів для звернення з позовом до суду (матеріали цивільної справи №474/402/20 з листом вих..№0-14-0.63-8387/2-19 від 06.12.2019р.);
- в додатки до позову прокурором додано лист ГУ Держгеокадастру вих..№0-14-0.162-1247/2-20 від 14.02.2020р., в якому останній на вих.№ листа прокуратури від 07.02.2020р, повідомляє, що ГУ до суду з позовом у зв'язку з використанням земельних ділянок не за цільовим призначенням щодо ОСОБА_1 не зверталось, з посиланням на відсутність коштів для сплати судового збору. Та лист аналогічного змісту №0-14-0.164-3286/2-20 від 12.05.2020р. (матеріали цивільної справи №474/402/20 з листами вих.№0-14-0.162-1247/2-20 та №0-14-0.164-3286/2-20 від 12.05.2020р.);
- в додатки до позовної заяви прокурором надано повідомлення №35/3-3592 від 10.06.2020р. в якій повідомило ГУ Держгеокадастр (матеріали цивільної справи №474/402/20 з повідомленням №35/3-3592);-
- 01.10.2020 р. представник відповідача (адвокат) Шалару О. І. подав відзив на позов у справі №474/402/20 (відзив вх.№ 4351);
- рішенням Врадіївського районного суду від 15.02.2021 року у справі №474/402/20 позов заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки задоволено, розірвано достроково договір оренди землі укладений 05.12.2014р. між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 , зобо'язано останнього повернути у розпорядження держави земельну ділянку загальною площею 45,0 га, що складається із земель з кадастровим номером 4822383600:02:000:0519, площею 30,0 га, вартістю 1 611 932 грн. 00 коп., та з кадастровим номером 4822383600:02:000:0516, площею 15,0 га, вартістю 817 267 грн. 00 коп., розташовані в межах території Нововасилівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, стягнуто з відповідача судовий збір в розмірі 38 539 грн. 99 коп. (рішення суду №474/402/20 від 15.02.2021р.);
- 18.03.2021 року ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на вказане рішення до Миколаївського апеляційного суду, яка ухвалою цього ж суду була повернута апелянту, з - підстав не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлені строки (сплата судового збору) (матеріали цивільної справи №474/402/20 з копією апеляційної скарги та ухвалами апеляційного суду);
Передбачений главою 3 розділу V ЦПК України перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.
Так, ч.1 ст. 423 ЦПК України установлено, що рішення суду, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.
Згідно з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», а саме п.3,- нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядаються.
Відповідно до п.п.4, 5 цієї Постанови, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами. Обставини, які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.
У п.п. 6,7 вказаної постанови визначено, що судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо якщо такі обставини, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року зазначено, що гідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.
У цій же постанові ВП ВС послалася, що судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи .
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року ).
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоби, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень. Згідно з ним жодна сторона не може вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду справи та постановлення у ній нового рішення. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 9 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» («Zheltyakov v. Ukraine»), заява № 4994/04, § 42-43).
Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).
Європейський суд з прав людини у рішенні «PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року) зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.
Процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, заява № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, від 18 листопада 2004 року).
За такого, суд приходить до висновку про обізнаність відповідача, та його представника в суді І інстанції - Шалару О. І. про обставини представництва інтересів держави в суді прокурором та підставами вчинення такого, а також з доказами, що їх підтверджують, з огляду на отримання ними копії позовної заяви з додатками (листами прокурора та ГУ Держгеокадастру наведеними вище), подання відзиву на позов. Тому у суду немає підстав вважати, що право на представництво інтересів держави прокурором не було обґрунтовано ним у суді, та що ці обставини є нововиявленими, такими що не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, та стали відомі у червні 2021 року, після укладення між відповідачем та його новим представником - адвокатом Ярославською О.М. договору про надання правової допомоги.
За такого, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається заявник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України, а тому у задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами слід відмовити, рішення суду -залишити в силі.
За присписами ст. 141 ЦПК України - судові витрати залишити за заявником ОСОБА_1 .
З цих мотивів, керуючись ст.ст. 258 - 261, 263, 268, 423, 429 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви адвоката Ярославської Оксани Миколаївни поданої в інтересах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №474/402/20 за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки.
Рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 15.02.2021 у справі № 474/402/20 (провадження № 2/474/27/21) від 15.02.2021 року по цивільній справі за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки - залишити в силі.
Судові витрати пов'язані з розглядом справи - покласти на заявника ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали буде виготовлено 31.07.2021 року.
Суддя: В.В.Фасій