Рішення від 08.06.2021 по справі 761/30965/20

Справа № 761/30965/20

Провадження № 2/761/3836/2021

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Саміленко В.В.,

за участі представника позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 : ОСОБА_3 ,

представника третьої особи: Волкова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектінбуд», третя особа - ОСОБА_5 про визнання угоди про відступлення права вимоги, договором дарування, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектінбуд» про визнання угоди про відступлення права вимоги, договором дарування.

Під час слухання справи як третю особу було залучено ОСОБА_5 .

В позовних вимогах позивач просить: визнати Угоду про відступлення права вимоги за Договором №МП/1/2/1/9 купівлі-продажу майнових прав від 11.12.2013 року, укладену 11.03.2016 рок4у між ТОВ «Рекспектінбуд», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 удаваним правочином, а саме: договором дарування.

Вимоги обгрунтовані тим, що 11.12.2013 року між позивачем та ТОВ «Респектінбуд» був укладений договір купівлі-продажу майнових прав - однокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 36,0 кв.м.

За вказаним договором позивач сплатив 180 000,00 грн. В той же час позивач зазначає, що він мав намір подарувати вказану квартиру синові. Позивач почав телефонувати нотаріусам з наміром дізнатись про можливість оформлення договору дарування синові, проте послуги нотаріуса були надмірно високими і непосильними для нього. Син також не мав коштів для оформлення такого договору. Спеціалісти Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектінбуд» запропонували укласти угоду про відступлення права вимоги за Договором купівлі-продажу майнових прав. Так як всі платежі вже були сплачені і передача відбувалась формально та безоплатно для оформлення квартири на сина, а укладення даної Угоди було значно дешевше, вирішили зупинитись на даному варіанті. В подальшому син став власником квартири.

Спрямованість волевиявлення сторін на безоплатну передачу майнових прав на квартиру, неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Респектінбуд» від ОСОБА_2 грошових коштів, можна зробити висновок про удаваність договору про відступлення права вимоги. Укладений між сторонами договір фактично є договором дарування. А тому застосуванню підлягають норми, що регулюють саме зазначений правочин.

Позивач зазначає, що через важкі сімейні обставини, що склались у сина, він звернувся до суду з цим позовом.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Відповідач - ТОВ «Респектінбуд» в судове засідання представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не надходив.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог оскільки позивач не надав доказів на обгрунтування заявлених вимог.

Суд на підставі положень статті 223 ЦПК України ухвалив про подальше слухання справи у відсутність представника ТОВ «Респектінбуд».

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 235 ЦК України визначається, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено судам, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Як встановлено судом, 11.12.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Респектінбуд» (далі - Продавець) та ОСОБА_4 (далі - Покупець) уклали Договір №МП/1/2/1/9 купівлі-продажу майнових прав за умовами якого Покупець купив майнові права на Об'єкт нерухомості - однокімнатну квартиру будівельний АДРЕСА_2 .

Вартість майнових прав згідно з договором склала 180 000,00 грн.

11.03.2016 року ТОВ «Респектінбуд» видало довідку №5/03-16 ОСОБА_4 про повну сплату коштів за майнові права на квартиру.

11.03.2016 року між ТОВ «Респектінбуд» (далі - Продавець), ОСОБА_4 (далі - Покупець) та ОСОБА_2 (далі - Сторона - 1) була укладена Угода про відступлення права вимоги за Договором №МП/1/21/9 купівлі-продажу майнових прав від 11.12.2013 року.

За умовами зазначеної угоди, Продавець погоджується, Покупець передає, а Сторона 1 приймає на себе права і обов'язки, що належать Покупцю, і стає Стороною (Покупцем) за Основним договором, укладеним між Покупцем та Продавцем.

Як сторони домовились та зазначили в п.1.2 Угоди, Сторона 1 набуває прав і обов'язків Покупця, в порядку та на умовах, визначених цією Угодою.

Крім того, в пункті 2.1 зазначеної Угоди сторони визначили, що згідно з п.4.2 Основного договору Покупець сплатив Продавцю грошові кошти у розмірі 180 000,00 грн.

В той же час представники сторін в судовому засіданні пояснили, що будь-які кошти не передавались на виконання зазначеного пункту договору.

Водночас, як визначено п.5.3 Угоди, переведення прав і обов'язків за цією Угодою не тягне за собою ніяких змін умов Основного договору, окрім зміни сторони в Основному договорі.

Отже, як вбачається, сторони чітко визначили природу договору та вказали, що, виходячи з його умов та суб'єктного складу по суті це є договір купівлі-продажу.

Всі сторони підписали Угоду, що свідчить про їх згоду з визначеними умовами.

31.05.2016 року було зареєстроване право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .

ВССУ роз'яснив, що позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: факт укладання правочину, що, на його думку, є удаваним; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин; настання між сторонами інших прав та обов'язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.

Суд зазначив, що за удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини (ухвала від 21.06.2017 у справі № 204/4407/16-ц).

Під час слухання справи позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що між сторонами правочину виникли інші правовідносини, ніж ті, що передбачені Угодою про відступлення права вимоги за Договором №МП/1/21/9 купівлі-продажу майнових прав від 11.12.2013 року, та, що воля сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені укладеним між ними договором купівлі-продажу.

В той же час в судовому засіданні встановлено, та не заперечувалось сторонами, що рішення про звернення до суду з даним позовом позивач прийняв після того, як колишня дружина сина - ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом про поділ майна подружжя. А тому, як вбачається, дії позивача були спрямовані на неможливість поділу квартири під час вирішення вимог про поділ майна подружжя.

Так, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектінбуд», третя особа - ОСОБА_5 про визнання угоди про відступлення права вимоги, договором дарування- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 21 червня 2021 року

Суддя: Н.Г. Притула

Попередній документ
98689755
Наступний документ
98689759
Інформація про рішення:
№ рішення: 98689756
№ справи: 761/30965/20
Дата рішення: 08.06.2021
Дата публікації: 03.08.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Розклад засідань:
03.12.2020 09:50 Шевченківський районний суд міста Києва
21.01.2021 09:50 Шевченківський районний суд міста Києва
04.03.2021 09:45 Шевченківський районний суд міста Києва
08.06.2021 10:30 Шевченківський районний суд міста Києва