Справа № 761/14784/20
Провадження № 2/761/2073/2021
28 травня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарях: Ковальчук В.А., Колодяжного В.Є., Саміленко В.В.,
за участі представника позивача: Веремієнко В.В.,
представника відповідача: Зеленої Н.Ю.,
третьої особи: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-банк», треті особи: державний реєстратор державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Мосійчук Оксана Василівна, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування та поновлення запису про право власності, -
22 травня 2020 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 48014275 від 30.07.2019 року, прийняте державним реєстратором Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м.Київ, Мосійчук Оксаною Василівною яке стало підставою внесення запису про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» на об'єкт нерухомого майна - квартира загальною площею 31,6 кв.м., житловою площею 14,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 48014275 від 30.07.2019 року, прийняте державним реєстратором Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м.Київ, Мосійчук Оксаною Василівною яке стало підставою внесення запису про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» на об'єкт нерухомого майна - квартира загальною площею 31,6 кв.м., житловою площею 14,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
поновити запис про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вимоги обгрунтовані тим, що 01.02.2007 року між позивачем та АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк») був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/2961. В рахунок забезпечення зобов'язань за вказаним договором, був укладений договір іпотеки згідно з яким в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_2 .
20.08.2019 року позивачу стало відомо про зміну власника квартири на іпотекодержателя - АТ «Укрсоцбанк», а в подальшому право власності на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2019 року перейшло до ОСОБА_1 .
Позивач не погоджується з прийнятим рішенням реєстратора та зазначає, що:
- в порушення ст.20 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» про подання заяви на проведення реєстраційних дій не було повідомлено власника нерухомого майна;
- позивач не отримував вимогу про усунення порушень, як передбачено в ст.35 Закону України «Про іпотеку»;
- Іпотекодержатель не проводив оцінки вартості нерухомого майна за якою іпотекодержатель набув предмет іпотеки у власність;
- порушено вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки квартира має загальну площу 31,6 кв.м. та є єдиним житлом позивача.
21.08.2020 року до суду надійшов відзив АТ «Альфа-Банк» на заявлені вимоги в яких представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що у зв'язку з неналежним виконанням позивачем зобов'язань за кредитним договором, та враховуючи що в договорі іпотеки передбачено іпотечне застереження, у АТ «Укрсоцбанк» виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст.37 Закону України «Про іпотеку». На виконання вимоги ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» Банк 20.03.2019 року на адресу позивача (яка зазначена в кредитному та іпотечному договорі) направив вимогу про усунення порушень Кредитного договору та зазначено, що у випадку невиконання вказаної вимоги Банк застосує своє право на позасудове врегулювання шляхом прийняття у власність предмету іпотеки. Узв'язку з ігноруванням позивачем зазначеної вимоги, державним реєстратором прийнято рішення про реєстрацію прав та обтяжень, за яким зареєстровано право власності АТ «Укрсоцбанк» на предмет іпотеки. Також представник зазначає, що Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1127 від 25.12.2015 року не передбачено надання для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки висновку про вартість майна.
Представник зазначає, що у даному випадку положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає застосуванню так як звернення на квартиру позивача відбулось не у примусовому порядку, а згідно ст.37 Закону України «Про іпотеку» в позасудовому порядку.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав тапросив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Третя особа - державний реєстратор державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Мосійчук Оксана Василівна в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила, пояснення на вимоги позову не направила.
Третя особа - ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, які зазначені відповідачем у відзиві. ОСОБА_1 зазначає, що позивач зловживає своїми цивільними правами. Також третя особа зазначає, що Міністерство юстиції України з тих самих підстав, що і позов, розглядало скаргу ОСОБА_2 та наказом від 22.01.2020 року в задоволенні його скарги було відмовлено повністю. Позивач не використовував квартиру АДРЕСА_2 як постійне місце проживання, оскільки має інше місце реєстрації - АДРЕСА_3 . Спірна квартира була предметом договору оренди.
У відповідності до положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Частина 1 статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як визначає стаття 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку»).
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 33 Закону України «Про іпотеку»).
За правилом частини 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до частин 1, 3 статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Як встановлено в судовому засіданні, 01.02.2007 року між ОСОБА_2 та АКБСР «Укрсоцбанк» був укладений Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/2961 за умовами якогоОСОБА_2. було надано кредит в сумі 80 000,00 доларів США строком користування до 31.01.2022 року та сплатою 13,0% річних.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 01.02.2007 року між ОСОБА_2 та АКБСР «Укрсоцбанк» був укладений Іпотечний договір №02-10/176 за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_2 на забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним вище кредитним договором.
Розділ 4 договору визначає порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації.
Пункт 4.1 Договору іпотеки передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.
Пункт 4.5 Договору передбачає способи звернення стягнення, зокрема і шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Отже, договір іпотеки містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», а тому є належним правовстановлюючим документом.
25.07.2019 року державний реєстратор речових прав на нерухоме майно державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Мосійчук Оксана Василівна на підставі рішення №48014275 зареєструвала за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 31,6 кв.м., житловою площею 14,8 кв.м..
Підставою виникнення права власності зазначено: Іпотечний договір №02-10/176, вчинений 01.02.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.В. та зареєстрований в реєстрі за №273.
В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26.09.2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Романченко В.В. та зареєстрованим за №261, право власності на зазначену квартиру було зареєстроване за ОСОБА_1 .
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що він не отримував вимогу про усунення порушень. Щодо зазначеного варто зауважити наступне.
Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотеко держателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону № 1952-IV та статті 37 Закону № 898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Пунктом 6.2 Договору іпотеки сторони узгодили порядок надсилання кореспонденції - усі повідомлення за цим Договором будуть вважатися зробленим належним чином, у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін ( АДРЕСА_3 ). Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.
Таким чином слід дійти висновку про те, що сторони дійшли згоди щодо направлення всіх повідомлень, які необхідні будуть при виконанні умов договору іпотеки.
Відповідно до частин другої-четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Отже, якщо іпотекодавець узгодив з іпотекодержателем процедуру надсилання повідомлень, які необхідні будуть при виконанні умов договору іпотеки, він повинен діяти добросовісно, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2019 року на адресу позивача - АДРЕСА_3 була направлена вимога про усунення порушень з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку її невиконання.
Зазначений лист не був отриманий позивачем та повернувся без вручення з відміткою поштового відділення «За закінченням терміну зберігання».
Отже, як встановлено судом, на той час АТ «Укрсоцбанк» у спосіб, визначений положеннями договору направив позивачу повідомлення, яке було ним проігнороване, що в свою чергу свідчить про недобросовісність іпотекодавця та порушення прав іпотекодержателя в очікуванні таких дій (стаття 13 ЦК України). В той же час, згідно з умовами договору вказане повідомлення вважається отриманим.
Аналогічний висновок зроблено Верховним судому постанові від 22 травня 2019 року справа № 490/3505/17, провадження № 61-5426св19.
Позивач, звертаючись до суду з позовом зазначав, що при реєстрації права власності на квартиру за банком не було надано реєстратору оцінку вартості нерухомого майна за якою іпотекодержатель набув предмет іпотеки у власність.
В той же час пункт 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 передбачав, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотеко держателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Таким чином, при реєстрації права власності на підставі договору іпотеки не передбачено надання звіту про оцінку об'єкту нерухомості.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав, що при вчиненні реєстраційних дій було порушено вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (в редакції станом на 30.07.2019 року) визначав, що протягом дії цього Закону:
1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;
2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);
3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.
Як встановлено в судовому засіданні, перехід права власності відбувся під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», в той же час позивач не надав суду доказів, що вказана квартира використовується для постійного проживання позивача та його родини, є його єдиним житлом.
Таким чином під час слухання справи було встановлено, що державний реєстратор державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Мосійчук Оксана Василівна вчинив реєстраційні дії з дотриманням норм чинного законодавства.
Крім того варто зазначити, що наказом Міністерства юстиції України №187/7 від 22.01.2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 від 21.08.2019 року в частині оскарження рішення №48014275 у зв'язку з тим, що на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується, а також оскільки рішення №48888325 прийняте державним реєстратором відповідно до законодавства.
Так, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, на підставі положень статті 158 ЦПК України вважає за можливе в рішенні вирішити питання скасування заходів забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
В позові ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-банк», треті особи: державний реєстратор державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Мосійчук Оксана Василівна, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування та поновлення запису про право власності - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 27 травня 2020 року, а саме: арешт квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1883405780000.
Боржник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 .
Стягувач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса: АДРЕСА_5 .
Строк пред'явлення до виконання три роки.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 10 червня 2021 року
Суддя: Н.Г. Притула