Справа №295/1306/21
Категорія 38
2/295/1116/21
(заочне)
06.07.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі
головуючого судді Воробйової Т.А.,
за участі секретаря судового засідання Гльози М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 05.07.2007 у розмірі 23115,98 грн.
Обґрунтовано позов тим, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву від 05.07.2007, згідно з якою отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала; заборгованість, яка виникла, відповідачем у добровільному порядку не погашена.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17.02.2021 відкрито провадження за даним позовом у справі №295/1306/21, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи; призначено розгляд справи на 08.04.2021.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулося до суду 04.03.2021, позовну заяву з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження вручено відповідачу 01.03.2021 (а.с. 63).
У зв'язку із неявкою сторін в судове засідання 08.04.2021, розгляд справи було відкладено на 06.07.2021, про що надіслано судові повістки сторонам (а.с. 66-67).
В судове засідання 06.07.2021 сторони не з'явилися. Позивачу судову повістку на вказану дату було направлено на електронну пошту відповідно до заяви позивача, яка приєднана до позовної заяви (а.с.55). Від відповідача повернулась не врученою поштова кореспонденція з судовою повісткою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 69-70).
Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Представник позивача при направленні позовної заяви додав заяву про розгляд справи за його відсутності. Зазначив, що підтримує позовні вимоги, викладені в своїй заяві та не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення рішення в заочному порядку (а.с. 54).
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності усіх умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В разі укладення кредитного договору відсотки за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідач ОСОБА_1 звернулась до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву від 19.06.2007, згідно з якою отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 110,00 грн. Базова відсоткова ставка за кредитом на момент підписання договору - 1,9 %. У анкеті-заяві вказано, що відповідач ознайомилася та згодна з Умовами надання банківських послуг та тарифами банку, які були надані на ознайомлення у письмовому вигляді. Відповідач виразила свою згоду, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами банку складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. 07.05.2007 відповідачу було відкрито рахунок та видано картку № НОМЕР_1 (а.с.16).
З довідки АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що відповідачу надавались у користування наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , зі строком дії до жовтня 2015; № НОМЕР_2 , зі строком дії до жовтня 2015; № НОМЕР_3 зі строком дії до квітня 2016; № НОМЕР_4 , зі строком дії до червня 2018; № НОМЕР_5 , зі строком дії до січня 2019; № НОМЕР_6 , зі строком дії до березня 2020; № НОМЕР_7 , зі строком дії до травня 2020; НОМЕР_11, зі строком дії до вересня 2021; НОМЕР_10, зі строком дії до квітня 2022; НОМЕР_9, зі строком дії до липня 2022; НОМЕР_12, зі строком дії до серпня 2023 (а.с.14).
Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк», 02.04.2007 ОСОБА_2 був встановлений кредитний ліміт в розмірі 21600,00 грн, який 15.10.2007 був зменшений до 110,00 грн, 25.07.2013 збільшений до 4000,00 грн та у подальшому неодноразово збільшувався та зменшувався та 03.10.2018 збільшений до 17000,00 грн; 07.09.2020 зменшений до 0,00 грн (а.с. 15).
З виписки за договором вбачається, що ОСОБА_2 регулярно використовувала кредитну карту для зняття готівки, оплати товарів та послуг (а.с 37-53).
Як вказано у позові, свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Згідно з позовною заявою, до стягнення з відповідача у справі позивачем заявлено заборгованість за вказаним договором станом на 14.01.2021 в сумі 23115,98 грн, до якої входить 21620,91 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту та 1495,07 грн заборгованості за простроченими відсотками, які нараховані за період з 26.01.2015 по 14.01.2021 (а.с. 12-13).
Як зазначено вище, відповідач звернулася до банку та підписала заяву, на підставі якої отримала кредитну картку. Відповідно до вказаної заяви відповідач погодила, що вона разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.
У заяві ОСОБА_1 , підписаній сторонами, погоджено умову договору про встановлення процентів у розмірі 1,9% на місяць на залишок заборгованості.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту та заборгованість за простроченими відсотками. Як видно зі змісту розрахунку заборгованості за договором від 05.07.2007, позивач у період з 26.01.2015 по 14.01.2021 нараховував відсотки у розмірі від 2,9% до 3,6% на місяць.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 05.07.2007, посилався на Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємні частини спірного договору.
Водночас, надані позивачем Умови та правила банківських послуг ОСОБА_1 не підписані, а відтак відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Умови та Правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, у зв'язку із чим до стягнення підлягають лише фактично отримані кошти та відсотки, нараховані відповідно до умов укладеного між сторонами договору, у розмірі 1,9% на місяць.
Дослідивши поданий банком розрахунок заборгованості, суд вважає, що позивачем необґрунтовано включено до тіла кредиту відсотки, погашені за рахунок кредиту, які нараховані за період з 26.01.2015 по 14.01.2021, оскільки такий порядок нарахування відсотків у підписаному сторонами договорі не погоджений, у зв'язку з чим заборгованість по тілу кредиту, яка підлягає до стягненню з відповідача, становить 9982,72 грн (21620,91 грн - 11638,19 грн (відсотки, погашені за рахунок тіла кредиту).
Також, до стягнення з відповідача підлягають відсотки, нараховані у розмірі 1,9% на місяць на період з 26.01.2015 по 14.01.2021, що становить 1339,65 грн.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не повернула фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, суд вважає за можливе стягнути з відповідача фактично отримані грошові кошти (заборгованість за кредитом) в сумі 9982,72 грн та відсотки, нараховані відповідно до умов укладеного між сторонами договору, у розмірі 1339,65 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 05.07.2007 станом на 14.01.2021 в розмірі 11322,37 грн, яка складається із 9982,72 грн заборгованості за кредитом та 1339,65 грн заборгованості за відсотками.
В решті позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1111, 85 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»; адреса реєстрації 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса листування 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .
Суддя: Т.А. Воробйова