Справа № 522/9236/21
3/522/9235/21
28 липня 2021 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 314246, 28.04.2021 року о 10 год. 15 хв. в м. Одесі, вул. пастера, 22, водій ОСОБА_1 перевозив пасажирів на 13 осіб більше ніж передбаченов документах місць для сидіння (23 сидячих) на транспортному засобі Богдан А09202, д.н.з. НОМЕР_1 , який виконує перевезення в режимі маршрутного таксі№ 146, а саме: 13 осіб стояли, чим порушив п.п. 3 п. 3 п.п. 8 постанови КМУ від 09.12.2020, ПВР 1596 .
Чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про перенесення судового засідання не подавав.
З урахуванням строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, визначених ст. 277 КУпАП, вважаю можливим розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Так, судом встановлено, що працівником поліції допущено цілий ряд суттєвих порушень, в результаті чого протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 є безпідставним та незаконним, викладені в протоколі обставини не підтверджуюся жодними належними та допустимими доказами.
Так в протоколі, при визначенні складу адміністративного правопорушення, не зазначено які саме норми та якої постанови КМУ порушено ОСОБА_1 що унеможливлює його ефективний захист від складеного відносно нього адміністративного правопорушення.
Наданий до протоколу відеозапис не є належними доказами на підтвердження факту скоєння правопорушення, оскільки не містять в собі жодної ідентифікуючої інформації, що унеможливлює для суду встановити їх належність до обставин інкримінованого адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі.
До матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини справи наведені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Встановлено, що дійсно у зв'язку з введенням в Україні карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу СOVID-19 було прийнято обмеження, у тому числі, у здійсненні регулярних пасажирських перевезень на міських маршрутах автомобільними транспортними засобами, які здійснюють суб'єкти господарювання - керівники відділів, управлінь, комунальних підприємств, установ, організацій усіх форм власності.
Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.44-3 КУпАП, з урахуванням банкетної норми, визначає спеціального суб'єкта - суб'єкта господарювання.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
При цьому, судом встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не здійснює господарську діяльність та не зареєстрований відповідно до закону як фізична особа-підприємець, а згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, офіційно працює водієм у ТОВ «Віраж», зареєстрованого у встановленому законом порядку як суб'єкта господарювання - юридичної особи з організаційно-правовою формою «товариство з обмеженою відповідальністю».
Таким чином, судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 не є суб'єктом тих дій, які викладені у протоколі і за вчинення яких наступає відповідальність, передбачена саме ч. 1 ст.44-3 КУпАП.
Окремої уваги заслуговує також відсутність у наданих суду доказах посилань на причину зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .. Саме лише посилання на здійснення працівниками поліції контролю за додержанням виконання постанови КМУ, не визначає правомірність зупинки транспортного засобу в період карантину за відсутності доказів допущення його водієм порушень ПДР України.
Отже, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейським в порушення вимог ст. 255 КУпАП не зібрано доказів, які б підтверджували її вину у вчиненніадміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом адміністративного правопорушення, а тому суд позбавлений можливості забезпечення всебічного, повного й об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.
Таким чином викладене свідчить проте, що ОСОБА_1 не вчиняв дій за які, в розумінні диспозиції ч. 1 ст. 44-3 КУпАП настає адміністративна відповідальність за цим законом, а саме не порушувала правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України Про захист населення від інфекційних хвороб, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Доказів того, що ОСОБА_2 скоїв інкриміноване йому правопорушення суду не надано.
На підставі вищевикладеного відсутній склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 у зв'язку з чим наявна підстава для закриття провадження про адміністративне правопорушення на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.44-3, підлягає закриттю, з наступних підстав.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, у відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, між іншим, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно п. 1 розділу I Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року № 1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 1 грудня 2015 року за № 1496/27941 (далі - Інструкція) зазначена Інструкція встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України, утому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).
В п.9 розділ II Інструкції закріплено вимоги при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
В абзаці 2 п.9 розділ II Інструкції зазначено, що у графі протоколу про адміністративне правопорушення зазначається: «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень)».
За таких обставин, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, враховуючи досліджені в справі докази, приходжу до висновку, що вони переконливо свідчать про те, що працівники поліції помилково дійшли висновку про порушення ОСОБА_1 ст. 44-3 КУпАП.
При цьому суд виходить також і з того, що відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення особи, в тому числі і щодо вчинення адміністративного правопорушення, не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вище викладених обставин, приходжу до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 доадміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, на підставі ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 44-3, 221, 247, 283-284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: