ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13230/21
провадження № 1-кс/753/2582/21
"23" липня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , володільця майна ОСОБА_3 , представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 січня 2021 року у кримінальному провадженні №12021210120000013,
5 липня 2021 року адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту на автомобіль, марки «Toyota Camry», 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що був накладений ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 12.01.2021 року та просив зобов'язати слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 та процесуального керівника прокурора Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_7 повернути вказаний автомобіль під зберігальну розписку його власнику ОСОБА_4 або його володільцю ОСОБА_3 .
Клопотання мотивоване тим, що оскільки по кримінальному провадженню №12021100020000123 Дарницьким районним судом м. Києва арешт на вказаний автомобіль не накладався, а мотивувальна частина ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області не містить заборони або обмеження користування, розпорядження майном, він має бути повернутий власнику або володільцю під зберігальну розписку.
Згідно із протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 5 липня 2021 року клопотання було передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
Судове засідання з розгляду вказаного клопотання, призначене на 8 липня 2021 року, відкладено на 16 липня 2021 року з метою витребування матеріалів кримінального провадження №12021210120000013 для їх дослідження у судовому засіданні, зобов'язано слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 надати матеріали кримінального провадження №12021210120000013.
У судове засідання 16 липня 2021 року з'явилися адвокат та володілець майна.
Прокурор та слідчий у судове засідання не з'явилися, про день час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Слідчим СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 матеріали кримінального провадження №12021210120000013 суду не надано.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 липня 2021 року зобов'язано уповноважену особу Дарницького УП ГУНП у м. Києві, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021210120000013, надати до суду матеріали кримінального провадження, для ознайомлення в судовому засіданні.
У судовому засіданні 23 липня 2021 року заявник доводи клопотання підтримав та просив його задовольнити за наведених в ньому підстав, надав додаткові документи на підтвердження своїх вимог.
Прокурор, який був присутній у судовому засіданні 8 липня 2021 року, заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що вказаний автомобіль визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, крім того, справу направлено до експертної установи для проведення автотоварознавчої експертизи по встановленню вартості автомобіля.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100020000123 від 15.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, за заявою громадянина ОСОБА_3 від 10.01.2021 року досудовим слідством було встановлено: 18.09.2020 року за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу передав у розстрочку гр.-ці ОСОБА_8 автомобіль «Toyota Camry», 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на праві власності належить ОСОБА_4 .
Відповідно до умов договору даний автомобіль повинен перебувати у користуванні ОСОБА_8 та не має передаватись третій особі без повідомлення власника даного майна.
10.01.2021 року стало відомо, що вказаний автомобіль знаходиться у третьої особи.
Під час проведення досудового розслідування, на підставі допиту ОСОБА_3 встановлено, що приблизно у вересні 2020 року до нього звернулася ОСОБА_4 з приводу допомоги на продажу власного автомобіля «Toyota Camry», 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 на вигідних умовах, на що він погодився.
У подальшому ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 вищевказаний автомобіль передати в оренду з подальшим правом викупу, на що остання погодилася. Також, оскільки продаж автомобіля мав відбутися у розстрочку, було погоджено питання щодо обладнання вказаного автомобіля системами захисту у вигляді GPS-трекерів, за допомогою яких можливо контролювати місцезнаходження автомобіля в той чи інший час. Крім того, ОСОБА_4 за усною домовленістю з ОСОБА_3 уповноважила його вирішувати всі організаційні питання з приводу вказаного автомобіля.
Після цього ОСОБА_3 було знайдено клієнта на купівлю даного автомобіля на вказаних умовах, та 08.09.2020 року складений письмовий договір купівлі-продажу у розстрочку № 08/09-2020Ц, де продавцем виступила ОСОБА_4 , яка є Власником автомобіля відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, та покупцем ОСОБА_8 після укладання вказаного договору, громадянка ОСОБА_8 внесла перший внесок та в подальшому до січня 2021 р. сплачувала щомісячні платежі без зауважень.
09.01.2021 року ОСОБА_3 зателефонувала ОСОБА_8 та повідомила про те, що вона шукає вказаний автомобіль та попросила їй в цьому допомогти, так як знала про те, що ОСОБА_3 має можливість відслідковувати місцезнаходження даного автомобіля, який обладнаний GPS- маяку. На запитання до ОСОБА_8 , яким чином автомобіль опинився в користуванні третьої особи, що заборонено до умов договору купівлі-продажу автомобіля у розстрочку, остання пояснила, що вона від'їжджала у відрядження та передала автомобіль своєму знайомому, який мав загнати автомобіль на СТО. На даний час у нею зв'язку з даною особою не має та також їй невідомо місце знаходження автомобіля.
В подальшому ОСОБА_3 за допомогою GPS-трекеру встановленому в даному автомобілі виявив, що автомобіль на той час перебував у Тернопільській області у с. Іква та вказану інформацію передав ОСОБА_8 .
Згодом, як стало відомо ОСОБА_3 , ОСОБА_8 разом зі своїми знайомими поїхала до Тернопільської області де в подальшому відповідно до показників трекеру знайшла вищевказаний автомобіль, який придбала до умов вищевказаного договору купівлі-продажу у розстрочку, та як з'ясувалося, що даний автомобіль перебуває у третьої особи на ім'я ОСОБА_9 , який пояснив ОСОБА_8 , що автомобіль він придбав у м. Біла Церква.
Після цього на місце події громадянкою ОСОБА_8 були викликані працівники поліції, та в подальшому зазначений автомобіль був вилучений.
Ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 12.01.2021 року у справі № 601/59/21 було накладено арешт на автомобіль марки «ТОЙОТА КЕМРІ 50», д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору, який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .
На даний час за підслідністю відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України матеріали кримінального провадження № 12021210120000013 слідчим відділом Кременецького ВП ГУНП в Тернопільській області передані до СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві разом з речовим доказом автомобілем марки «Toyota Camry», 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Відповідно до вимог ст. 217 КПК України кримінальні провадження №12021210120000013 від 11.01.2021 року та №12021100020000123 від 15.01.2021 року об'єднані в одне провадження та присвоєно №12021210120000013.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).
В даному випадку арешт на автомобіль накладався у зв'язку з тим, що він визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України. З метою його збереження, виключення можливості відчуження, забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування й застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Разом із тим, згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Статтею 16 КПК України передбачено недоторканість права власності як одну із засад кримінального провадження. Цією нормою передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слідчий суддя враховує, що в силу ст. 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути дотримана розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними меті їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення статті 1 Першого протоколу, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Зі змісту наведених норм КПК України та практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що захист прав власника чи законного володільця майна, яке має значення для кримінального провадження, є пріоритетним, і ступінь втручання у право власності особи має бути співмірним потребам досудового розслідування.
Оцінюючи розумність та співмірність обмеження права власності ОСОБА_4 завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що адвокат ОСОБА_5 під час розгляду клопотання навів достатні підстави для скасування арешту майна в частині користування, оскільки досудове розслідування з моменту накладення арешту на майно триває більше 6 місяців, органом досудового розслідування не проведено необхідних слідчих (розшукових) дій із вказаним автомобілем, а тому слідчий суддя вважає, що на даний час відсутні підстави для обмеження власника майна у користуванні вказаним автомобілем, а відтак накладений арешт в частині заборони користування автомобілем підлягає скасуванню.
Водночас з метою досягнення дієвості даного кримінального провадження, а також запобігання приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, клопотання адвоката ОСОБА_5 в частині скасування заборони відчуження та розпорядження задоволенню не підлягає, оскільки автомобіль марки «Toyota Camry», 2013 року випуску, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України
1. Клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити частково.
2. Скасувати арешт, накладений ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 січня 2021 року у справі № 601/59/21 (провадження № 1-кс/601/9/2021) у кримінальному провадженні №12021210120000013 від 11 січня 2021 року, на автомобіль марки «Toyota Camry», 2013 року випуску, білого кольору, номер кузову НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 - в частині заборони користування вказаним транспортним засобом.
У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Попередити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України - необхідність збереження арештованого майна та зобов'язання надати органу досудового розслідування на їх вимогу вказаний автомобіль для проведення слідчих (процесуальних) дій у кримінальному провадженні № 12021210120000013 від 11 січня 2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 191 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1