ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22197/20
провадження № 2-а/753/22/21
"05" лютого 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Ганіної М.Д., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: поліцейський 2-го полку 1-го батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції у місті Києві сержант поліції Лук'яниця Є.О., Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
У грудні 2020 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов від 22 грудня 2020 року ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування постанови серії ЕГА №111391 від 13 грудня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою від 13 грудня 2020 року поліцейським 2-го полку 1-го батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції у місті Києві сержантом поліції Лук'яницею Є.О. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 119 грн. за ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за те, що 13 грудня 2020 року о 01:42 годині в АДРЕСА_1 він здійснив завідомо неправдивий виклик спецслужби за спецлінією 102, про те, що громадяни з сусідньої квартири шумлять, чого насправді не відбувалося.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена у незаконний та безпідставний спосіб, без залучення свідків, без складання протоколу про адміністративне правопорушення, без роз'яснення прав і обов'язків згідно ст. 63 Конституції та ст. 268 КУпАП, у тому числі не надано можливості ознайомитися із документами, встановлення та допиту свідків реальних очевидців події, у тому числі тих, на кого вказував позивач як на порушників громадського порядку у своєму виклику, не було встановлено та досліджено належні і допустимі докази на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення; постанова не містить відомостей про те, у чому саме полягає завідома неправдивість виклику співробітників поліції, що є дією, яка утворює об'єктивну сторону цього правопорушення.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 4 січня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 14 січня 2021 року, залучено до участі у розгляді справи як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: поліцейського 2-го полку 1-го батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції у місті Києві сержанта поліції Лук'яницю Є.О. та Департамент патрульної поліції.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2021 року розгляд справи відкладено на 22 січня 2021 року.
Протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 січня 2021 року розгляд справи відкладено на 28 січня 2021 року за клопотаннями позивача і представника відповідача.
26 січня 2021 року до суду надійшла заява представника відповідача про розгляд справи без участі представника відповідача.
28 січня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позов заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до відеозапису інформація про порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші не була підтверджена, інспектором було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених статтею 268 КУпАП при розгляді справи, а також вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються на невірному розумінні норм законодавства, посилання позивача щодо неможливості розгляду справи на місці вчинення адміністративного правопорушення та обов'язковості складання протоколу про адміністративне правопорушення.
У судових засіданнях 28 січня 2021 року та 2 лютого 2021 року оголошувалася перерва.
2 лютого 2021 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій виклав свої заперечення щодо поданого відповідачем відзиву та заяву про уточнення позовних вимог, яка судом не прийнята до розгляду з огляду на положення статті 47 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 13 грудня 2020 року о 01год 46 хв. поліцейським 2-го полку 1-го батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції у місті Києві сержантом поліції Лук'яницею Є.О. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 119 грн. Як зазначено у постанові, 13 грудня 2020 року громадянин ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик спецслужби за спецлінією 102, про те, що громадяни з сусідньої квартири шумлять, чого насправді не відбувалося.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Статтею 183 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Як вбачається з матеріалів справи, при винесені постанови у ній не було наведено жодних доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності також не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, за вкладених у оскаржуваній постанові обставин.
Наданий відповідачем відеозапис з бодікамери поліцейського на думку суду не є належним підтвердженням вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки згідно із позовною заявою та поясненнями позивача, ним був здійснений виклик працівників поліції о 00 год. 18 хв. у зв'язку із шумом у сусідній квартирі, натомість, як вбачається з наданого відповідачем відеозапису, співробітники УПП у м. Києві прибули лише близько 01 год. 30 хв. Винесена постанова при цьому не містить вказівки на час вчинення позивачем правопорушення. Відповідачем також не спростовані наведені позивачем обставини неодноразового виклику працівників поліції напередодні 12 грудня 2020 року у зв'язку із шумом у квартирі АДРЕСА_2 .
Беручи до уваги, що процесуальний обов'язок доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача, яким не надано суду належних доказів на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.
У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову та скасування постанови ЕГА №111391 від 13.12.2020 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 119,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що за подання вказаної позовної заяви позивач сплатив 420,40 грн судового збору, він підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Керуючись статтями 2, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: поліцейський 2-го полку 1-го батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції у місті Києві сержант поліції Лук'яниця Є.О., Департамент патрульної поліції, про скасування постанови серії ЕГА №111391 від 13 грудня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕГА №111391 від 13.12.2020 року поліцейського 2-го полку 1-го батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції у місті Києві сержанта поліції Лук'яниці Є.О. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 119 грн. за порушення статті 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ідентифікаційний код 40108646), витрати по сплаті судового збору у сумі 420,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Якусик