Ухвала від 30.07.2021 по справі 947/35595/20

Справа № 947/35595/20

Провадження № 1-кс/947/10477/21

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020160000000866 від 29.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про арешт нерухомого майна - шкіперська, загальною площею 75,2 метрів квадратних, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 110, право власності на яке зареєстровано за ГО «ВМСОТРЛ», в рамках кримінального провадження №42020160000000866 від 29.10.2020 року, за ч. 4 ст. 190 КК України.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020160000000866 від 29.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Приводом та підставою до внесення Одеською обласною прокуратурою відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало звернення члена ГО «водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» щодо неправомірних дій з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які вчиняють неправомірні дії, направлені на неправомірне заволодіння майном вказаної громадської організації.

Вході проведення досудового розслідування встановлено, що відповідно до статуту ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок любителів» (ВМСОТРЛ), створена та зареєстрована в 1995 році, яка є правонаступником ГО «Одеська водо-моторна пристань» та всього її майна. Після створення ГО «ВМСОТРЛ», майно, яке перебувало на балансі ГО «Одеська водо-моторна пристань», було поставлено на облік до ГО «ВМСОТРЛ». Зокрема, нежитлові приміщення, в яких свою роботу здійснює керівництво громадської організації «ВМСОТРЛ» «шкіперські», комунікаційні мережі (енергомережі, електромережі, водопостачання) на п'яти причалах. А саме, причал № 195 «Ярморочна», розташований за адресою: м. Одеса, вулиця Чорноморського Козацтва, 110, причал № 133 «Зелений Мис», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Набережна, причал № 137 «Маяк», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Шкіперська, причал № 114 «Бугово», розташований за адресою: м. Чорноморськ, вул. Набережна, 25, причал № 611 «Хаджибей», розташований на території Нерубайської сільської ради. На кожному з причалів розташовані місця для зберігання рибацького інвентарю, човнів, нежитлові приміщення «шкіперські» та будинки рибалок. Вказані споруди знаходяться на земельних ділянках, які перебувають у власності відповідної територіальної громади, у залежності від адреси розташовування причалу, проте земельні ділянки перебувають у довгостроковій оренді громадської організації «ВМСОТРЛ».

На теперішній час, до складу громадської організації входить приблизно 1750 чоловік. Для того, щоб стати членом вказаної громадської організації, відповідно до статуту ГО «ВМСОТРЛ», особі, яка виявила бажання не вступ до вказаної громадської організації, подає заяву до ради організацію, яка, в свою чергу, є центральним органом управління громадської організації.

Серед іншого, встановлено, що рада організації формується конференцією, яка створюється шляхом представлення від кожного причалу по одному члену ГО «ВМСОТРЛ» на кожного п'ятдесятого члена громадської організації, тобто участь у конференції можуть брати лише члени організації та у кількості 35 осіб. До повноважень конференції відноситься прийняття рішень про затвердження директора ГО «ВСОТРЛ», створює ревізійну комісію та раду громадської організації.

Крім того, вході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , який є членом громадської організації, та ОСОБА_6 , яка на теперішній час не є членом громадської організації, вживають протиправних заходів щодо зміни керівництва ГО «ВМСОТРЛ». Так, 26 жовтня 2020 року ними, нібито, проведено позачергову Конференцію ГО «ВМСОТРЛ», що оформлена протоколом № 1Р, на якій, серед іншого, вирішено питання про обрання директором ГО «ВМСОТРЛ» ОСОБА_5 . Реєстраційна дія щодо зміни керівних органів ГО «ВМСОТРЛ» на підставі вказаного вище протоколу була проведена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань головним спеціалістом Південного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Одеса) ОСОБА_7 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 27.10.2020, 1005561070018034756, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.

Однак, досудовим розслідуванням встановлено, що порушено порядок скликання позачергової Конференції, яка відбулася 26.10.2020. А саме:

Відповідно до п.4.27.4 Статуту Організації позачергові Конференції можуть проводитись у будь-який час на вимогу:

4.2.7.4.1. не менше ніж десяти відсотків від загальної кількості членів Організації;

4.2.7.4.2. Ради Організації;

4.2.7.4.3. Директора;

4.2.7.4.4. Ревізійної комісії.

Однак, у протоколі позачергової Конференції від 26.10.2020 не міститься інформації про те, хто виступив ініціатором скликання позачергової Конференції. Вказане питання має істотне значення для правомочності Конференції. Оскільки відсутність у ініціатора скликання позачергової Конференції права на її скликання повністю нівелює правомочність такої Конференції. Викладене свідчить про те, що протокол позачергової Конференції не відповідає вимогам п.4.27.4 Статуту ГО «ВМСОТРЛ».

Згідно п. 4.2.1. Статуту ГО «ВМСОТРЛ» вищим керівним органом (вищим органом управління) є Конференція.

Відповідно до п. 4.26.1. Статуту Організації членами вищого керівного органу є делегати, які обираються від кожного з причалів з числа членів Організації.

Відповідно до п. 4.26.8 Статуту ГО «ВМСОТРЛ» рішення про обрання делегатів від причалів приймається простою більшістю голосів, членів Організації, присутніх на відповідних зборах. Списки обраних делегатів разом із відповідними протоколами передаються до виконавчого органу не пізніше десяти днів з дня проведення зборів на причалах.

Крім того, на позачерговій Конференції був відсутній кворум, необхідний для визнання її правомочною.

Так, відповідно до протоколу позачергової Конференції № 1Р від 26.10.2020 вбачається, що загальна кількість делегатів, обраних відповідно до пункту 4.26.6. чинної редакції Статуту складає 21 делегат, проте на Конференції присутні 16 делегатів.

У реєстрі осіб (делегатів), які брали участь у роботі позачергової Конференції Організації 26.10.2020 вказано, зокрема, наступних осіб:

- ОСОБА_8 (№ 8 реєстру);

- ОСОБА_9 (№ 9 реєстру);

- ОСОБА_10 (№ 10 реєстру);

- ОСОБА_11 (№ 13 реєстру);

- ОСОБА_12 (№ 14 реєстру);

- ОСОБА_13 (№ 15 реєстру).

Однак, жоден з вказаних 6 (шести) осіб, не мав права приймати участь у позачерговій Конференції у якості делегата, оскільки вказані особи взагалі не являються членами ГО «ВМСОТРЛ».

Так, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 припинили своє членство в Організації за власним бажанням, що підтверджується їх особистими заявами про припинення членства у ГО «ВМСОТРЛ».

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 були виключені зі складу членів ГО «ВМСОТРЛ» за несплату членських внесків, що підтверджується заявою ГО «ВМСОТРЛ» вих. № 560 від 15.10.2020.

Згідно п. 4.2.1. Статуту ГО «ВМСОТРЛ» вищим керівним органом (вищим органом управління) є Конференція.

Відповідно до п. 4.26.1. Статуту ГО «ВМСОТРЛ» членами вищого керівного органу є делегати, які обираються від кожного з причалів з числа членів ГО «ВМСОТРЛ». Аналогічне положення міститься у п. 4.7. Статуту, відповідно до якого членами статутних органів, окрім виконавчого органу, можуть бути виключно члени вказаної громадської організації.

Таким чином, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не могли бути обрані делегатами до вищого керівного органу - Конференції, яка відбулася 26.10.2020, оскільки вони не являються членами Організації у зв'язку з припиненням їх членства.

З урахуванням цього на позачерговій Конференції 26.10.2020р. були присутні 10 делегатів з 21 делегатів, що становить менше 50 % від загальної кількості обраних на Конференцію делегатів.

Відповідно до пункту 4.15 Статуту ГО «ВМСОТРЛ» колегіальні статутні органи правомочні приймати рішення у разі коли в їх роботі приймають участь більше половини членів цих органів.

Серед іншого, також встановлено, що в травні поточного року, посилаючись на п. 42 «Для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р.» Постанови КМУ № 1127 від 25.12.2015, якою затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. При цьому ОСОБА_6 надала державному реєстратору завідомо для себе підроблені документи, а саме технічний паспорт на шкіперські, які розташовані на причалі № 195 «Ярморочна», та документи про нібито підтвердження присвоєння адреси вказаним шкіперським. При цьому, слід зазначити, що ОСОБА_6 зареєструвала шкіперські, за адресою реєстрації причалу «Ярморочна», тобто м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 110.

Обґрунтування клопотання

Як вбачається з клопотання, в рамках вказаного кримінального провадження існує обґрунтована підозра, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, максимальне покарання за яке передбачене у вигляді позбавленням волі до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Сторона обвинувачення у клопотанні посилається на ч. 2 ст. 170 КПК України, згідно якої арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 190 КК України передбачено можливість призначення покарання у вигляді конфіскації майна.

У зв'язку з необхідністю забезпечення конфіскації майна як виду покарання, є необхідність в накладенні арешту на вказане у клопотанні майно.

Так, не накладення арешту на об'єкт нерухомого майна шкіперська, загальною площею 75,2 метрів квадратних, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 110, право власності на яке зареєстровано за ГО «ВМСОТРЛ, оскільки, може призвести до приховування об'єкту нерухомого майна, незаконного вибуття із власності, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також, з метою упередження подальшої неправомірної зміни керівництва громадської організації ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ВОДНО-МОТОРНЕ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧЕ ТОВАРИСТВО РИБАЛОК-ЛЮБИТЕЛІВ» (ідентифікаційний код юридичної особи 23207519), до встановлення всіх обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, застосувати захід кримінального провадження, що жодним чином не обмежує діяльність ГО «ВМСОТРЛ», а також права та законні інтереси інших членів зазначеної організації, та таким, що відповідає положенням ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», є вжиття заходу забезпечення кримінального провадження, направленого на заборону державним реєстраторам, у тому числі й державним реєстраторам управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) проводити реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у Реєстрі громадських об'єднань стосовно ГО «ВМСОТРЛ» щодо зміни або внесення відомостей про керівника юридичної особи, а також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо, зміни або внесення відомостей про органи управління юридичної особи, членів керівних органів, що унеможливить застосувати в подальшому заходи забезпечення кримінального провадження.

На підтвердження права власності на майно, сторона обвинувачення, надає витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, у якому зазначено, що об'єкт нерухомого майна шкіперська, загальною площею 75,2 метрів квадратних, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 110, на праві приватної власності, в розмірі 1/1 частки, належить ГО ««ВМСОТРЛ».

Доводи сторін

Прокурор та слідчий до судового засідання не з'явилися, разом з тим, від слідчого надійшла заява про розгляд вказаного клопотання про арешт майна за його відсутності.

У своєму клопотанні сторона обвинувачення, просить розгляд справи провести за відсутності власника майна, зважаючи на можливість вжиття неправомірних дій щодо майна до прийняття рішення судом.

Мотивація суду

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуванням клопотання сторони обвинувачення, а також положень ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності власника майна.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).

При розгляді клопотання про арешт майна встановлюються такі обставини:

1) Правову підставу для арешту майна.

2) Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

3 ) Наслідки арешту майна.

Правова підстава для арешту майна

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органівта органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (ч.1 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Слідчий суддя зазначає, що санкцією ч. 4 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Також, ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником (підозрюваним). З накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити цей актив на користь третіх осіб. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Оскільки санкцією передбачена конфіскація майна, та достатніми є підстави вважати, що суд може призначити таке покарання, а також запобігання спробам підозрюваного вчинити дії щодо майна, спрямованих на його продаж, слідчий суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна, будь-яким особам розпоряджатися будь-яким чином зазначеними об'єктами майна та використовувати його, а також заборонити вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та проводити дії щодо реєстрації (перереєстрації), об'єднання чи поділу зазначених об'єктів нерухомого майна, заборонити проводити в них будь-які будівельні роботи (реконструкцію, поточний ремонт, капітальний ремонт тощо). А також, заборонити державним реєстраторам, у тому числі й державним реєстраторам управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) проводити реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у Реєстрі громадських об'єднань стосовно ГО «ВМСОТРЛ» щодо зміни або внесення відомостей про керівника юридичної особи, а також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо, зміни або внесення відомостей про органи управління юридичної особи, членів керівних органів.

Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки встановлює заборону будь-яким особам розпоряджатися будь-яким чином зазначеними об'єктами майна та використовувати його, а також заборону вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та проводити дії щодо реєстрації (перереєстрації), об'єднання чи поділу зазначених об'єктів нерухомого майна, заборонити проводити в них будь-які будівельні роботи (реконструкцію, поточний ремонт, капітальний ремонт тощо). А також, заборону державним реєстраторам, у тому числі й державним реєстраторам управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) проводити реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у Реєстрі громадських об'єднань стосовно ГО «ВМСОТРЛ» щодо зміни або внесення відомостей про керівника юридичної особи, а також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо, зміни або внесення відомостей про органи управління юридичної особи, членів керівних органів, (тобто, не забороняє користування), а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України.

Наслідки арешту майна для осіб

Арешт майна, про який просить сторона обвинувачення, не обмежує права осіб проживати та іншим чином користуватися нерухомим майном. З урахуванням цих обставин, а також аргументів, зазначених у попередньому розділі, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення конфіскації як виду покарання, є пропорційним втручанням у права осіб, та не матиме надмірних наслідків для таких осіб.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020160000000866 від 29.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна шкіперська, загальною площею 75,2 метрів квадратних, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 110, право власності на яке зареєстровано за ГО «ВМСОТРЛ», заборонити будь-яким особам розпоряджатися будь-яким чином зазначеними об'єктами майна та використовувати його, а також заборонити вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та проводити дії щодо реєстрації (перереєстрації), об'єднання чи поділу зазначених об'єктів нерухомого майна, заборонити проводити в них будь-які будівельні роботи (реконструкцію, поточний ремонт, капітальний ремонт тощо). А також, заборонити державним реєстраторам, у тому числі й державним реєстраторам управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) проводити реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у Реєстрі громадських об'єднань стосовно ГО «ВМСОТРЛ» щодо зміни або внесення відомостей про керівника юридичної особи, а також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо, зміни або внесення відомостей про органи управління юридичної особи, членів керівних органів.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
98688983
Наступний документ
98688985
Інформація про рішення:
№ рішення: 98688984
№ справи: 947/35595/20
Дата рішення: 30.07.2021
Дата публікації: 24.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (21.03.2024)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 21.03.2024