Справа № 495/5644/21
Номер провадження 1-кс/495/1767/2021
26 липня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгороді-Дністровському скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУН в Одеській області про закриття кримінального провадження №12020160240001658 від 22.06.2021,
19.07.2021 на розгляд до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про закриття кримінального провадження №12020160240001658 від 22.06.2021, відповідно до вимог якої скаржник просить цю постанову скасувати.
Свою скаргу обґрунтовує тим, що дізнавач не провела усіх слідчих дій для встановлення обставин справи, що вказані у її заяві. Вважає, що реальної перевірки за фактами, викладеними нею у заяві про вчинення кримінального правопорушення не проводилося, що є порушенням її прав, мають місце лише формальні відписки з метою затягування розслідування.
Щодо строку оскарження постанови вказала, що копію такої отримала 12.07.2021
У судовому засіданні скаржник вимоги скарги підтримала, просила її задовольнити.
Дізнавач та прокурор, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явились, дізнавач подала заяву, відповідно до якої просить розглянути скаргу без її участі у зв'язку з перебуванням в добовому наряді. Неявка дізнавача та прокурора відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду даної скарги.
Разом з тим, на запит суду Білгород-Дністровським РВП ГУНП в Одеській області надано матеріали кримінального провадження №12020160240001658.
Вислухавши думку скаржниці, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження №12020160240001658, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що 18.11.2020 до ЄРДР за № 12020160240001658 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України на виконання ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про внесення відомостей в ЄРДР зав заявою ОСОБА_3
22.06.2021 дізнавачем СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області винесено постанову про закриття цього кримінального провадження.
Постанова про закриття кримінального провадження обґрунтована тим, що в ході досудового розслідування свідків та очевидців вчиненого кримінального правопорушення встановлено не було. Також дії сусідів, що виражаються у порушенні громадського спокою та постійного турбування заявниці не знайшло свого підтвердження. Зважаючи на це, ознак кримінального проступку, які підпадають під санкцію викладеної у ч. 1 ст. 182 КК України «Порушення недоторканості приватного життя» не встановлено.
Оскільки копію постанови про закриття кримінального провадження ОСОБА_3 отримала 12.07.2021, слідчий суддя вражає дотриманим процесуальний строк на оскарження постанови слідчого.
Щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження, слідчий суддя не може погодитися з процесуальним рішенням слідчого та приходить до висновку, що постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п.п. 1-2 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, а згідно частини другої даної статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст. 93 КПК України здійснює збирання доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановлені відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Слідчий суддя звертає увагу, що обов'язковими елементами складу злочину є суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт та об'єктивна сторона. Висновок про закриття кримінального провадження можливий за відсутності складу злочину у разі, якщо в діянні відсутній хоча б один із наведених елементів.
Проте, закриваючи кримінальне провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, дізнавач не спростував відомості, викладені у заяві про кримінальне правопорушення.
Дізнавач не провів всебічне та повне дослідження всіх обставин кримінального провадження, зокрема відсутні дані щодо опитування сусідів щодо фактів, зазначених ОСОБА_3 у заяві про кримінальне правопорушення, звернення до операторів мобільного зв'язку за фактом, описаним у заяві, в тому числі і звернення до слідчого судді щодо надання тимчасового доступу до інформації, якамістить охоронювану законом таємницю.
Про поверхневість підходу до проведення досудового розслідування у межах цього кримінального провадження свідчить той факт, що навіть прізвище заявниці в половині випадків вказується з помилкою.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в ході проведення досудового розслідування слідчим не були належним чином досліджені всі обставини кримінального провадження та не зібрані докази відповідно до ст. 93 КПК України, не проведено всіх можливих та необхідних слідчих дій, на підставі яких він мав би встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Рішення дізнавача про закриття кримінального провадження є передчасним.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, в тому числі рішення дізнавача про закриття кримінального провадження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора може бути, в тому числі про скасування рішення слідчого чи прокурора.
Враховуючи все вищевикладене, слідчий суддя дійшов переконання, що постанова про закриття кримінального провадження прийнята з порушенням вимог ст.ст. 92, 94 КПК України, а її зміст не відповідає вимогам статті 110 КПК України.
Усунути вказані істотні порушення можливо лише шляхом скасування постанови про закриття кримінального провадження та належного виконання дізнавачем вимог кримінального процесуального закону щодо проведення повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин провадження
У даному випадку слідчому необхідно проаналізувати кожен здобутий ним доказ у кримінальному провадженні у контексті доведеності чи не доведеності складу в діяннях кримінального правопорушення, щодо якого проводиться досудове розслідування.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначене вказує на передчасність та необґрунтованість закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки з матеріалів кримінального провадження не вбачається всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу кримінального правопорушення в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.
Слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому або дізнавачу у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування й він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).
Однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що орган дізнання зобов'язаний провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
З наведених підстав, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування постанови про закриття кримінального провадження та його направлення для продовження досудового розслідування, під час якого необхідно виконати всі необхідні слідчі дії, передбачені КПК України.
Керуючись ст.ст.303-309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУН в Одеській області про закриття кримінального провадження №12020160240001658 від 22.06.2021 - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача СД Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області про закриття кримінального провадження №12020160240001658 від 22.06.2021.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали буде виготовлений та оголошений 30.07.2021.