Справа № 442/6994/20 Головуючий у 1 інстанції: Курус Р.І.
Провадження № 22-ц/811/995/21 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Категорія: 44
29 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
за участі секретаря: Савчук Г.Б.,
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 лютого 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,-
09 листопада 2020 року ПАТ «Страхова компанія «Перша»» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 липня 2018 року між ПАТ «Страхова компанія «Перша»» та ПП «Коло» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06-53.14.18.00002, згідно умов якого був застрахований автомобіль марки «КІА», з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
15 червня 2019 року на вул. Трускавецька, 64 в м. Дрогобичі Львівської області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Opel», з державним номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , автомобіля марки «Renault», з державним номерним знаком НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобілем марки «КІА», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , за кермом якого на момент зіткнення був ОСОБА_4 .
Винним у вчиненні вказаного ДТП було визнано ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 26 липня 2019 року, справа 442/4426/19.
Оскільки винним у вчиненні ДТП визнано відповідача ОСОБА_1 , то за фактом її настання, з метою отримання страхового відшкодування, до ПАТ «Страхова компанія «Перша»» з повідомленням про настання страхового випадку звернувся ОСОБА_4 .
З метою встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля марки «Кіа», позивачем було замовлено проведення оцінки вказаного транспортного засобу.
У відповідь на заявку про оцінку складено висновок експертного автотоварознавчого дослідження №117/19 від 19 липня 2019 року.
Відповідно до інформації, яка міститься у висновку, вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля марки «Кіа» становить 249 654,18 грн.
25 липня 2019 року на підставі отриманих документів було складено Страховий акт № ТР-14- 6141 та страховий акт № ТР-14-6141-1 від 09 вересня 2019 року та на банківські реквізити СТО проведено виплату страхового відшкодування загальним розміром 211 977,28 грн.
Під час проведення досудового врегулювання за страховим випадком ПАТ «Страхова компанія «Перша»» було встановлено, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП відповідача ОСОБА_1 на момент її вчинення була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС» згідно договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії та №АМ/9174616.
01 липня 2020 року Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» сплатило страхове відшкодування на користь позивача в межах встановленого ліміту 100 000 грн.
Таким чином, до стягнення з ОСОБА_1 , на користь позивача в порядку суброгації підлягає сума грошових коштів загальним розміром 111 977,28 грн.
Просили суд стягнути з відповідача на користь ПАТ «Страхова компанія «Перша»» в порядку суброгації 111 977,28 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2102 грн.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 лютого 2021 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в порядку суброгації на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»» 111 977,28 грн. (сто одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень двадцять вісім копійок) та 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) понесених судових витрат..
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення помилково взяв до уваги постанову від 27 червня 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Стверджує, що в зазначеній постанові питання вини ОСОБА_1 не було предметом дослідження та така не була встановлена, а також не встановлений причинно-наслідковий зв'язок щодо заподіяння збитків внаслідок ДТП.
Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутнє повідомлення ОСОБА_3 про настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспорту та заяви про здійснення страхових виплат, що унеможливлює стягнення будь-яких коштів з ОСОБА_1 .
Посилається також на те, що судом помилково взято до уваги Рахунок-фактуру № 1900000663 від 03 вересня 2019 року під час нарахування збитків, оскільки згідно технічного заключення - дана несправність може бути спричинена внаслідок ДТП, що є припущенням, а судові рішення не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Звертає увагу на те, що зі змісту поставлених питань та тексту обумовленого експертного висновку розрахунок саме витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу відповідно до норм ст 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснено не було.
Вважає, що вказане виключає під ставність позовних вимог та законність оскарженого рішення.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Сторони у судове засідання не з'явилась, однак про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
08 липня 2021 року до апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи.
Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів вважає, що таке не підлягає до задоволення.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне відхилити вказане клопотання.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 08 липня 2021 року, є дата складення повного судового рішення - 29 липня 2021 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходи з наступного.
Судом встановлено, що 30 липня 2018 року між ПАТ «Страхова компанія «Перша»» та ПП «Коло» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06-53.14.18.00002, згідно умов якого був застрахований автомобіль марки «КІА», з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2019 року встановлено, що 15 червня 2019 року орієнтовно о 23.15 год. в м. Дрогобичі на вул. Трускавецька, 64 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Opel Vivaro з державним номерним знаком НОМЕР_2 , не обрав безпечної швидкості руху, виїхавши на залізничний переїзд, коли шлагбаум був опущений, здійснив наїзд на шлагбаум залізо дорожнього переїзду та пошкодив його, внаслідок чого заподіяв матеріальну шкоду державі.
Крім цього, внаслідок вищевказаних протиправних дій, ОСОБА_1 здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та здійснив наїзд на автомобіль KIA Sportage з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок інертного скочування транспортного засобу KIA Sportage здійснив наїзд на автомобіль марки Renault 2ОЕ з державним номерним знаком НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до норм ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
Винною особою у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано саме відповідача, що підтверджується постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області по справі №442/4426/19 від 26 липня 2019 року, яка набрала законної сили.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що беручи до уваги наявність преюдиційного рішення суду, яке набрало законної сили, чітко та беззастережно встановлює вину саме ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди, встановлення наявності можливої часткової вини іншого учасника ДТП (про що зазначає відповідач у своїх клопотаннях про відкладення розгляду справи) є недоцільним, що повністю узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду по справі № 234/16272/15-ц від 05 вересня 2019 року.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 117/19 від 19 липня 2019 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля марки «КІА», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , становить 249 654,18 грн.
Згідно розрахунку фактури ТзОВ «Радар-Сервіс» № 1900000474 від 04 липня 2019 року, загальна вартість поведених робіт і запчастин до автомобіля марки «KIA Sportage» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , становить 204 684,04 грн.
Також, згідно розрахунку фактури ТзОВ «Радар-Сервіс» № 1900000663 від 03 вересня 2019 року, вартість АКБ VartaSilverDynamicAGM 80 АГ 12v - становить 7293,24 грн.
Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання відповідача щодо його незгоди з висновком експертного автотоварознавчого дослідження у поданих клопотаннях про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач, зважаючи на час перебування справи в суді, не позбавлений був можливості подати складений на його замовлення висновок автотоварознавчої експертизи.
В той же час, із матеріалів справи встановлено, що автомобіль марки «Opel Vivaro» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , яким керував відповідач ОСОБА_1 , був застрахованим в АТ «СГ «ТАС»», серія поліса АМ, номер поліса 009174616. Встановлений ліміт за шкоду майну 100 000 грн.
Відносини у сфері страхування майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб регулюються Законом України «Про страхування» N 85/96-ВР від 07 березня 1996 року (надалі «ЗУ «Про страхування») та загальними нормами цивільного права.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» визначено, що при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про страхування», страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.
При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого, а тому в порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК.
За загальним правилом, майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка, на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): вказано, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зістаттями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Відповідно до рахунків-фактур від 04 липня 2019 року та від 03 вересня 2019 року, позивачем на банківські реквізити СТО проведено виплату страхового відшкодування загальним розміром 211 977,28 грн.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що оскільки ПАТ «СК «Перша» здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 211977,28 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ПП «Коло», а тому до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди, в порядку суброгації.
У відповідності до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення ДТП була застрахована в АТ «СГ «ТАС»», серія поліса АМ, номер поліса 009174616. Встановлений ліміт за шкоду майну 100 000 грн.
Звертаючись до суду з позовом позивач вказував про те, що 01 липня 2020 року ПрАТ «СГ «ТАС» сплатило страхове відшкодування на користь позивача в межах встановленого ліміту 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок) і не відшкодованими залишилось - 111977,28 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що автомобіль марки «Opel Vivaro»з державним номерним знаком НОМЕР_2 , яким керував відповідач ОСОБА_1 , був застрахованим в АТ «СГ «ТАС»», яке виплатило позивачу страхове відшкодування в межах встановленого ліміту 100 000,00 грн., а тому з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню 111 977,28 грн. заподіяних внаслідок ДТП, яка мала місце 15 червня 2019 року матеріальних збитків.
Доводи апеляційної скарги про те, що вина ОСОБА_1 у спричиненні ДТП не встановлена не заслуговують на увагу, з огляду на те, що винною особою у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано саме відповідача, що підтверджується постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області по справі №442/4426/19 від 26.07.2019, яка набрала законної сили.
Посилання на помилковість Рахунку-фактури № 1900000663 від 03 вересня 2019 року під час нарахування збитків колегія суддів відхиляє з огляду на те, що відповідач, всупереч вимогам ст. 12, 13 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів на спростування зазначеного Рахунку-фактури.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 29 липня 2021 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.