Справа № 441/1009/21 Головуючий у 1 інстанції: Українець П.Ф.
Провадження № 33/811/1044/21 Доповідач в 2-й інстанції: Маліновська-Микич О. В.
29 липня 2021 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Гриня М.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника Гриня М.І. на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 22 червня 2021 року,
встановив:
постановою Городоцького районного суду Львівської області від 22 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, й накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 /один/ рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 /чотириста п'ятдесят чотири/ грн.
Згідно з постановою ОСОБА_1 , 17.05.2021р. о 12 год., у с. Родатичі Городоцького р-ну Львівської обл. (поворот на с. Тучапи), у порушення вимог п. 2.5. ПДР України, керував автомобілем «Opel Astra» н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, був затриманий, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився.
Не погоджуючись з даною постановою захисник Гриньо М.І. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді скасувати, та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про судове засідання, а тому розгляд справи судом без його участі вважає порушенням права на захист. Докази на які зсилається суд у постанові, а саме: пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відеозапис з нагрудної камери поліцейського не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Вважає, що оскільки не було факту керування ОСОБА_1 автомобілем, то у поліцейського не було підстав для проведення огляду. Пояснення ОСОБА_2 вважає недопустимими доказами, так як такі датовано 16.05.2021, а у протоколі зазначено, що подія мала місце 17.05.2021. Зазначає, що протокол без підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не може вважатись достатнім доказом вини останнього.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , його захисник Гриньо М.І. апеляційну скаргу підтримали, просили задоволити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , виступ захисника Гриня М.І. перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення від 17.05.2021 року серії ОБ № 053138 (а.с. 4);
відеозаписом з нагрудних камер поліцейських від 17.05.2021 відповідно до якого працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі, але ОСОБА_1 відмовився. Працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду відносного нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 2);
рапортом поліцейського РС ПП ВП №2 ЛРУП ГУНП у Львівській області від 17.05.2021 (а.с. 5);
письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 6-7);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.05.2021 (а.с. 8);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно відповідно до якого ОСОБА_1 не пройшов огляду (а.с. 9).
постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАБ №814496 від 17.05.2021 відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП (а.с 10).
Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_4 відмовився від проходження огляду в медичному закладі, що і стало підставою для складання протоколу та подальшого притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом апеляційний суд до уваги не бере та розцінює такі, як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності. Крім того з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 розмовляючи з кимось по мобільному телефону намагався вирішити те, що його зупинили працівники поліції, що чітко вбачається з відеозапису долученого до матеріалів справи.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Гриня М.І. - залишити без задоволення.
Постанову Городоцького районного суду Львівської області від 22 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Маліновська-Микич