Справа № 463/2324/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/356/21 Доповідач: ОСОБА_2
14 червня 2021 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 березня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 щодо бездіяльності органу досудового розслідування у невнесенні відомостей у ЄРДР за його заявою від 19.01.2021,
встановила:
Цією ухвалою було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви,від 19 січня 2021 року, про вчинення кримінального правопорушення прокурором ОСОБА_7 , яка скерувала вказану заяву до ТУ ДБР, розташованого у місті Львові.
ОСОБА_6 зазначив у скарзі, що 18.02.2021 він отримав відповідь з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 12 лютого 2021 року, в якій зазначено, що з заяви від 22 січня 2021 року не вбачається жодних об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення протиправних діянь, у зв'язку з чим відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя суду першої інстанції пославсь на те, що наведені у заяві ОСОБА_6 , про вчинення кримінального правопорушення, обставини не можуть вважатись фактичними даними, які свідчать про вчинення прокурором саме кримінального правопорушення, оскільки не несуть в собі конкретних відомостей, які б підтверджували ознаки злочину, а також мотив, прямий умисел чи зацікавленість посадової особи. Мотиви скаржника по суті є його суб'єктивним сприйняттям та зводяться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями прокурора, правову оцінку яким вже надано судом, у зв'язку з чим в задоволені скарги щодо зобов'язання уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, внести до ЄРДР відомості на підставі заяви ОСОБА_6 від 19.01.2021 відмовлено, оскільки в останніх, на підставі даної заяви не виникло обов'язку щодо внесення відомостей до ЄРДР.
Не погоджуючись з даною ухвалою ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд в суді першої інстанції, дослідити повторно всі обставини зазначені в скарзі від 21.02.2021. Апелянт вважає дану ухвалу передчасною, необґрунтованою, винесеною з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що у скарзі від 21.02.2021 він оскаржував саме невнесення в ЄРДР представниками ТУ ДБР відомостей за його заявою від 19.01.2021. Наполягає, що слідчий суддя безпідставно відмовив в дослідженні доказів, які він надавав, натомість у хвалі зазначив, що будь-яких конкретних відомостей про вчинення злочину прокурором не здобуто, чим допустив невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
На думку апелянта, у відповідності до вимог ст. 214 КПК України, відмова у внесені відомостей в ЄРДР не допускається. Слідчий суддя при розгляді його скарги допустив істотні порушення вимог КПК, що перешкодило суду ухвалити законне, обґрунтоване рішення.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про апеляційний розгляд.
Згідно повідомлення із ДУ «ЛУВП № 19» ОСОБА_6 етапований для відбування покарання у виправну колонію.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження до суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування виносить ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Згідно ч.1 ст.11 КК України злочином (кримінальне правопорушення) є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
З'ясовуючи можливість оскарження вказаного рішення слідчого судді, колегія суддів бере до уваги Рішення № 4-р (ІІ)/2020 другого сенату Конституційного суду України від 17 червня 2020 року у справі №3-180/2018 (1644/18), яким положення ч. 3 ст. 307 Кримінального процесуального кодексу України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 6 квітня 2016 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 звернувся до Львівської обласної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення прокурором ОСОБА_7 . Вказана заява була зареєстрована в Державній установі «Дрогобицька виправна колонія (№ 40)» 22 січня 2021 року.
Львівська обласна прокуратура листом від 8 лютого 2021 року скерувала вказану заяву до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові. З листа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 12 лютого 2021 року вбачається, що відомості на підставі вказаної вище заяви не були внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі вказаної вище заяви.
З поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що скаржник не погоджується з діями та рішеннями прокурора ОСОБА_7 під час розгляду кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_6 в справі № 441/845/17.
Судовим розглядом встановлено, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 1 грудня 2017 року в справі № 441/845/17 ОСОБА_6 було засуджено за вчинення ряду злочинів. З вироку наявного в ЄДРСР вбачається, що судом при ухваленні такого надано правову оцінку всім здобутим на досудовому слідстві доказам, в тому числі доказам, які надавав прокурор . Вказаний вирок вступив в законну силу.
Незгода з рішеннями та діями прокурора чи поданими ним доказами в судовому засіданні в підтвердження винуватості обвинуваченого, може бути підставою для оскарження таких дій чи бездіяльності в порядку визначеному КПК України, однак не може слугувати безумовною підставою для внесення даних до ЄРДР. Крім того, в даному випадку правову оцінку таким діям вже надано судом під час розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_6 .
Окрім того, слідчий суддя звернув увагу, що норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно. Наявність у чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Досудове розслідування розпочинається вже з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В свою чергу, здійснення органами досудового розслідування слідчих дій в рамках завершеного досудового розслідування щодо надання оцінки законності процесуальних рішень та дій прокурора та витребування пояснень у такого з приводу прийнятих процесуальних рішень, яким вже надано оцінку судом при розгляді справи по суті, тощо при явному зловживанні учасником процесу свого законодавчого права на оскарження такого рішення до суду (слідчого судді) не узгоджується та прямо протиречить положенням статті 303 чинного КПК України.
З даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки ні у заяві про злочин від 19.01.2021, ні у своїй скарзі ОСОБА_6 не повідомив жодних даних та обставин, що свідчили б про вчинення прокурором саме кримінального правопорушення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п.4, 5 ч.5 ст. 214 КПК України.
Таким чином в ухвалі слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що скарга ОСОБА_6 не є такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, оскільки в поданій скарзі не міститься даних, які б свідчили про вчинення саме кримінальних правопорушень.
Слідчим суддею суду першої інстанції не допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доводи наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_6 не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 392, 404, 407, 422 КПК України колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 березня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 щодо бездіяльності посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей у ЄРДР за його заявою від 19.01.2021 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: