Справа № 740/4296/21
Провадження № 1-кс/740/933/21
про накладення арешту на майно
30 липня 2021 року м. Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна, погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , заявлене у межах кримінального провадження від 27 липня 2021 року № 12021270300000661, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,
установив:
Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням про арешт майна, яке обґрунтовував тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника Управління освіти Ніжинської міської ради згідно з розпорядженням Ніжинського міського голови № 123 від 01.09.2014, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 11 рангу та службовою особою, яка виконує функції з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків в Управлінні освіти Ніжинської міської ради, 13 липня 2017 року неналежно виконав свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, чим спричинив істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.
Відповідно до п. 5.2 Положення про Управління освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області, яке затверджене рішенням 16 сесії VII скликання Ніжинської міської ради 1-16/2016 від 14.09.2016, начальник Управління освіти, представляючи інтереси міста в галузі освіти у відносинах з юридичними та фізичними особами, здійснює керівництво діяльністю Управління освіти, забезпечує виконання покладених на Управління освіти завдань, визначає посадові обов'язки і ступінь відповідальності заступників начальника та працівників Управління освіти.
Відповідно до п. 5.2.10 Положення начальник управління є головним розпорядником бюджетних коштів, які виділяються на утримання управління.
Згідно з п. 1.4 Положення управління освіти фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету.
Посадовою інструкцією начальника управління освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області, яка затверджена 01.09.2014 Ніжинським міським головою, передбачено, що начальник управління освіти здійснює керівництво діяльністю управління, забезпечує виконання покладених на управління завдань щодо реалізації державної політики у сфері освіти; погоджує проекти будівництва навчальних закладів, сприяє їх раціональному розміщенню, контролює використання капітальних вкладень та залучених коштів; розпоряджається коштами, які виділяються на утримання управління.
22.06.2017 між Управлінням освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області в особі начальника ОСОБА_5 та ТОВ «Родосбуд» в особі директора ОСОБА_6 укладено договір № 120 відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання «капітального ремонту будівлі дошкільного навчального закладу № 21 з утепленням зовнішніх стін, заміною віконних блоків за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченка, 102-а, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, що є невід'ємною частиною договору і в строки, обумовлені цим договором.
Відповідно до п 3.1 договору ціна робіт складає 956 696,00 грн без ПДВ. Загальна вартість робіт включає плату за виконану підрядником роботу за договором та відшкодування всіх здійснених підрядником витрат, необхідних для виконання робіт за договором.
Пунктом 7.1 договору визначено, що договір набуває чинності з дати його укладання і діє до 31.12.2017, а пунктом 7.4 - у випадках, не передбачених цим договором, замовник та підрядник керуються чинним законодавством України.
Відповідно до договірної ціни на капітальний ремонт будівлі ДНЗ № 21 з утепленням зовнішніх стін, заміною віконних та дверних блоків за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченка, 102-а, яка є додатком до договору № 120 від 22.06.2017, ціна визначена згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та є твердою.
Згідно з п. 6.3.2.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» твердий кошторис (тверда договірна ціна) встановлюється незмінним на весь обсяг будівництва з наданням виконавцем робіт гарантій, в тому числі фінансових, щодо реалізації проектних рішень в установлені строки за фіксовану ціну. Уточнення твердих договірних цін можливо лише у випадках, якщо: а) замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що призводить до зміни обсягів робіт та вартісних показників; б) виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору; в) змінюється законодавство з питань оподаткування та з інших питань, обов'язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт.
13.07.2017 між Управлінням освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області в особі начальника ОСОБА_5 та ТОВ «Родосбуд» в особі директора ОСОБА_6 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 120 від 22.06.2017, відповідно до п. 1 якої у зв'язку з допущеною підрядником помилкою при підготовці договірної ціни робіт та закупівлі матеріалів сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 3.1 договору - збільшити вартість договірної ціни на 137 599,00 грн. Договірна ціна робіт по цьому договору складає 1094295,00 грн. без ПДВ. Загальна вартість робіт за договором включає плату за виконану підрядником роботу та відшкодування всіх здійснених підрядником витрат, необхідних для виконання робіт за договором.
У подальшому відповідно платіжних доручень № 1289 від 23.06.2017, № 1446 від 15.08.2017, № 1658 від 08.11.2017, № 1821 від 18.12.2017 управлінням освіти Ніжинської міської ради станом на 19.12.2017 проведено повний розрахунок за договором № 120 від 22.06.2017 та перераховано на рахунок ТОВ «Родосбуд» грошові кошти в сумі 1 094 295,00 грн, з яких - 137 599,00 грн у зв'язку з укладанням додаткової угоди № 1 від 13.07.2017.
Таким чином, Управлінням освіти Ніжинської міської ради за відсутності підстав для зміни договірної ціни за договором № 120 від 22.06.2017 у бік збільшення здійснено необґрунтоване перерахування бюджетних коштів на рахунок ТОВ «Родосбуд» у розмірі 137 599,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду начальника Управління освіти Ніжинської міської ради, яка пов'язана із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, будучи розпорядником бюджетних коштів, у невстановлений досудовим розслідуванням час 13.07.2017 у приміщенні Управління освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Купецька, 13, внаслідок недбалості, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачати, неналежно виконав свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, на порушення ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», за відсутності підстав уклав додаткову угоду № 1 до договору № 120 від 22.06.2017 про виконання робіт за об'єктом «Капітальний ремонт будівлі дошкільного навчального закладу № 21 з утепленням зовнішніх стін, заміною віконних блоків за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченка, 102-а, що призвело до необґрунтованого перерахування Управлінням освіти Ніжинської міської ради бюджетних коштів в сумі 137 599,00 грн на рахунок ТОВ «Родосбуд» та завдало збитків територіальній громаді в особі Ніжинської міської ради на зазначену суму, тобто спричинило істотну шкоду державним інтересам.
27.07.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, а саме у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним інтересам, що завдало збитків територіальній громаді в особі Ніжинської міської ради на зазначену суму, тобто спричинило істотну шкоду державним інтересам.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 має на праві приватної власності садовий будинок АДРЕСА_1 у садовому товаристві «Торгівельний працівник», за адресою: м. Ніжин, вул. Синяківська, гараж № НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі «Чайка» за адресою: м. Ніжин, вул. Корчагіна генерала, буд. 4а, а також є власником 3/5 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
За таких обставин, ініційований клопотанням захід забезпечення кримінального провадження обумовлений необхідністю тимчасового позбавлення підозрюваного права відчуження та розпорядження відповідним майном з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Виходячи з викладеного, враховуючи розмір заподіяної шкоди кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , виникає необхідність в накладені арешту на вищевказане майно підозрюваного, оскільки існують достатні підстави вважати, що зазначене майно може бути відчужене власником з метою уникнення негативних наслідків матеріального характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання необхідно розглядати без повідомлення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника, так як відведений законодавством час для розгляду клопотання про арешт майна є достатнім строком для здійснення його відчуження, що зробить відповідний захід забезпечення кримінального провадження не актуальним.
У судове засідання слідчий не з'явився, просив розглядати клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив задовольнити.
Розгляд клопотання призначено на 29 липня 2021 року, 14-30 год., однак з урахуванням зайнятості судді ОСОБА_1 цього дня з 10-00 год. до 17-00 год. у колегіальному розгляді кримінального провадження за обвинуваченням трьох осіб, які перебувають під вартою, - розгляд клопотання відкладено на 30 липня 2021 року, 13-30 год.
Згідно із ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається за відсутності власника майна - ОСОБА_5 .
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Перевіривши доводи клопотання та додані до нього матеріали, вважаю, що слідчий довів у клопотанні необхідність накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Разом з цим слід зазначити, що згідно із ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Доказами в кримінальному провадженні, за приписами КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Судова практика Європейського суду з прав людини орієнтує на те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції», має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
При вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів, належить забезпечувати справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, а також з вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з наданими слідчим матеріалами, середня вартість дачного будинку у м. Ніжині становить 95 880,00 грн, а середня вартість гаража - 56 271,00 грн. Стосовно вартості квартири - слідчий доказів не надав.
Ураховуючи розмір шкоди, завданої в указаному кримінальному провадженні, та вартість майна, на яке слідчий просить накласти арешт, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню частково - в частині накладення арешту на вищевказаний садовий будинок та гараж, сукупна вартість яких повністю покриває розмір шкоди у кримінальному провадженні з незначним надлишком. Накладення арешту на частину квартири є непропорційним втручанням у права власника майна, а тому в задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 22, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна, погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , - задовольнити частково.
Накласти арешт, заборонивши суб'єктам державної реєстрації (нотаріусам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно і органам державної реєстрації прав), суб'єктам державної реєстрації, визначених приписами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо внесення записів пов'язаних з зміною власника, іпотекодержателя, інших записів, пов'язаних з відступлення права вимоги за договорами забезпечення, а також заборонивши розпорядження щодо таких об'єктів нерухомого майна, які належать ОСОБА_5 , а саме:
- садовий будинок АДРЕСА_1 ;
- гараж № НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі «Чайка» за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, Корчагіна генерала, 4а.
У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
Виконання ухвали покласти на групу слідчих у провадженні.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1