Справа № 686/26591/20
Провадження № 2/686/1515/21
13.07.2021
Хмельницький міськрайонний суд
в складі : головуючого судді - Салоїд Н.М.,
при секретареві - Лоб І.А.,
за участі представника позивача - Матущак Р.М.,
та відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький в залі суду цивільну справу за позовом
публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу ,-
У жовтні місяці 2020 року публічне акціонерне товариство з додатковою відповідальністю «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулося із позовом до суду, який мотивує тим, що 03 травня 2019 року трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Fiat Doblo» державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «ZAZ» держаний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.
Відповідно до рішення щодо розподілу відповідальності учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 є відповідальним за порушення п. 15.12 Правил дорожнього руху України.
Цивільно-правова відповідальність останнього застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» за полісом АО 5240019 від 27.02.2019 року.
За заявою потерпілого ОСОБА_2 від 08.05.2019 року на підставі проведеного дослідження та в межах, передбачених договором ліміту страхова компанія здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 2 527,28 грн.
На момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в НАСК «Оранта» згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АО/5240019) від 27.02.2019 року.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги яке страхувальник або особи, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (стаття 27 Закону України « Про страхування».
Відповідно до вимог підпункту «в» пункту 38,1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до позивача перейшло право вимоги в порядку регресу до винної особи на суму виплаченого страхового відшкодування.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має сплатити шкоду в розмірі 2527.28 грн. в порядку регресу та судовий збір.
Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримала та просить його задовольнити, Суду пояснила, що відповідно платіжного доручення про виплату страхового відшкодування потерпілому надати не може, а виплата такого відшкодування в розмірі 2527,28 грн. підтверджується страховим актом та розрахунком страхового відшкодування. Відповідач винен у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується євро протоколом та не заперечується ним самим в судовому засіданні. Страхове відшкодування виплачене потерпілому в межах ліміту відповідальності, проте відповідач має сплатити виплачене страхове відшкодування у заявленому розмірі, оскільки використав застрахований транспортний засіб як таксі., що передбачає більше значення коригую чого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування за порушення умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 Закону України «про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідач в судовому засіданні заявленого позову не визнав, посилається на те, що застрахований транспортний засіб як таксі не використовував. Не заперечує власної вини у порушенні Правил дорожнього руху України, що призвела до дорожньо-транспортної пригоди 03.05.2019 року,, що підтверджується Європротоколом, однак страхова компанія відповідно до Закону мала відшкодувати завдані ним збитки в межах ліміту відповідальності.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
13.07.2021 року ухвалено рішення по суті позовних вимог.
Заслухавши доводи представника позивача та заперечення відповідача, перевіривши матеріали справи доказами, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом достовірно установлено, що 03 травня 2019 року близько 13 години 10 хвилин на вулиці Сіцінського, 8 у м. Хмельницький відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Fiat Doblo» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу марки «ZAZ» держаний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 в порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України
Вказані обставини підтверджуються повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, Європротоколом про дорожньо-транспортну пригоду та вина у її вчиненні не заперечується відповідачем ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зазначені транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5240019 публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» застрахувала майнові інтереси власника транспортного засобу ОСОБА_1 , пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки ««Fiat Doblo» з державним номерним знаком НОМЕР_1 з лімітом відповідальності за завдану майнову шкоду в розмірі 100 000,0 грн., розмір франшизи становить 510 грн.
Згідно страхового акту № ОЦВ-К-19-22-7513/1 від 24.05.2019 року та розрахунку страхового відшкодування розмір завданого матеріального збитку транспортного засобу марки ««ZAZ» держаний номерний знак НОМЕР_2 становить 2 527,28 грн.
Вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є доведеною повністю складеним сторонами європротоколом, тому доказуванню не підлягає.
Позивач вважає. що згідно положень статті 38.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов в редакції закону на час виникнення спірних правовідносин: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
Проте, таких доказів використання транспортного засобу позивач не надав, а суд їх не встановив, тому виплачене потерпілому страхове відшкодування в порядку заявленої регресної вимоги задоволенню не підлягає.
Суд не погоджується із такою позицією представника позивача, оскільки будь-яких доказів в підтвердження того, що застрахований транспортний засіб використовувався як таксі, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта позивач не надав, а суд таких не встановив.
З наведених підстав суд не знаходить підстав для задоволення регресної вимоги до відповідача та знаходить її не доведеною.
Тому правові норми статті 993 та 1191 ЦК України та ст.. 1191 ЦК України застуванню не підлягають, позаяк згідно з п. 36.4. вказаного Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону),
Транспортний засіб відповідач застрахував та позивач мав обов'язок за певних умов відшкодувати завдані збитки потерпілій особі.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.,
Відповідно до вимог пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України стягнення судових витрат покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ст. ст. 259, 263 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, ст. ст.. 38 п. 38.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
Відмовити у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.
Сторони, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 16 липня 2021 року.
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Національна страхова компанія «Оранта», 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 .
Суддя: