Номер провадження 2/676/1284/21
19 липня 2021 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Семенюк В.В.
за участю секретаря судового засідання - Стецюк- Стебницької Н.С.
справа № 676/1535/21
розглянувши в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
АТ КБ «Приват Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 22.09.2011 року у розмірі 12 813 грн. 60 коп..
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 26 квітня 2021 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін .
Позивач, в обґрунтування позовних вимог зазначив , що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 22.09.2011 року. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», Правилами користування платіжною карткою та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Також, відповідачка при укладанні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Посилається на те, що у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, відповідачка станом на 24.02.2021 року має заборгованість у розмірі 15 880 грн. 52 коп., яка складається із : заборгованості за тілом кредиту - 3 825 грн. 92 коп. , в тому
числі : заборгованість за поточним тілом кредиту- 0,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 3 825 грн. 92 коп., заборгованість за нарахованими відсотками - 00,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 8 987 грн. 68 коп., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України -00,00 грн., нарахована пеня- 3 066 грн. 92 коп., нарахована комісія -00,00 грн.
Крім того, позивач звертає увагу суду, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 12 813 грн. 60 коп., яка складається з наступного: 3 825 грн. 92 коп. - заборгованості за кредитом, 8 987 грн. 68 коп. - заборгованості за простроченими відсотками та просить стягнути з відповідачки на користь банку понесені судові витрати у розмірі 2270,00 грн..
Відповідачка звернулась до суду із відвизом, в якому заперечує проти позову і просить відмовити, посилаючись на те, що позивачем не було надано до суду Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку, з відміткою відповідачки про ознайомлення та немає можливості встановити, в якій редакції вони діяли на день підписання заяви б/н від 22.09.2011року. Сама лише анкета-заява не може свідчити про укладення кредитного договору, згідно норм ч.1 ст. 634, ч.2 ст.207, ч.1,2 ст. 1055 ЦК України, надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, які не були підписані відповідачкою, не можуть бути частиною кредитного договору, та не складають разом із підписаною заявою договір. Позивачем неправомірно здійснюється стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками у розмірі 12 813 грн. 60 коп. тоді як на час звернення з позовною заявою, сума кредитного ліміту, становила 0,00 грн. Зазначено у відзиві, що кредитна картка № НОМЕР_1 , видана 22.01.2014 року, терміном дії до грудня 2016 року та на момент подачі позовної заяви був пропущений строк позовної давності. Виходячи із вищезазначеного, просить суд відмовити повністю у задоволенні позову АТ КБ «Приват Банк».
Позивач направив на адресу суду відповідь на відзив, в якому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі , проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов не визнає. У заяві зазначила, що просить суд у позові відмовити за строками позовної давності, оскільки кредитна картка була заблокована у 2015 році, а строк її дії закінчився у грудні 2016 року. Вона карткою не користувалася та повністю повернула тіло кредиту.
Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст. 279 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 22.09.2011 року між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват банку, згідно з якою відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Підписавши вказану заяву відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Сторонами було визначено, що засобами доступу до картрахунку є кредитна карта клієнта.
Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, надав відповідачці кредитну картку № НОМЕР_1 від 22.01.2014 року з терміном дії до 12/16, встановив кредитний ліміт у розмірі 0,00 грн. та надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором. У подальшому розмір кредитного ліміту від 07.02.2014 року збільшився до 4 200,00 грн., від 13.02.2015 року зменшився - 3 860, 00 грн., від 16.01.2020 року - становив 0,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 24.02.2021 року має заборгованість у розмірі 15 880 грн. 52 коп., яка складається із : заборгованості за тілом кредиту - 3 825 грн. 92 коп. , в тому числі : заборгованість за поточним тілом кредиту- 0,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 3 825 грн. 92 коп., заборгованість за нарахованими відсотками - 00,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками -
8 987 грн. 68 коп., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України -00,00 грн., нарахована пеня- 3 066 грн. 92 коп., нарахована комісія -00,00 грн..
Крім того, позивач звертає увагу суду , що законодавством не передбачено вимагати від відповідачки повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржниці будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, позивач вважає, що заборгованість становить 12 813 грн. 60 коп. , яка складається з наступного: 3 825 грн. 92 коп. - заборгованості за кредитом, 8 987 грн. 68 коп. - заборгованості за простроченими відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість за тілом кредиту становить 3 825 грн. 92 коп. . Анкета-заява від 22.09.2011 року містить лише анкетні дані відповідачки та її контактну інформацію. При цьому заява не містить даних про умови кредитування. У анкеті-заяві позичальника процентна ставка не зазначена, також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Крім того із анкети-заяви не слідує строк дії кредитного договору, умови та порядок нарахування та сплати процентів від простроченої суми заборгованості згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Окрім того, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приват Банку , які додані позивачем до позовної заяви, не містить підпису позичальника.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги розуміла відповідачка, ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приват Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).
Крім цього, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Таким чином, в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦПК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приват Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом , тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача кредитної заборгованості, що складається з: заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 8 987 грн. 68 коп. відсутні, оскільки позичальник при укладенні кредитного договору у вигляді заяви-анкети не підписала жодного документу, який обумовлював би порядок та умови сплати таких платежів, а підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 825 грн. 92 коп..
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 825 грн. 92 коп., а в іншій частині позову слід відмовити за безпідставністю.
Проте, відповідачка до ухвалення рішення заявила клопотання і посилається на сплив строків позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За кредитним договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України). Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу (правова позиція ВСУ 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16).
Відповідно до правової позиції викладеної в Постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2014 року по справі № 6-127 цс 14, за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).
За висновками Верхового Суду України про застосування ст. 257 ЦК України до правовідносин, у яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, викладеними у постанові від 19.03.2014 року №6-14цс14, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК), а не закінченням строку дії договору.
Зі змісту позову та доданих до нього документів встановлено, що строк дії картки позивачки закінчився у грудні 2016 року, а позивач звернувся до суду 16.03.2021 року, тому трирічний строк, у межах якого особа може звернутись до суду про стягнення заборгованості, пройшов, оскільки трирічний строк позовної давності сплив у грудні 2019 року.
Вищенаведені обставини в контексті з днем пред'явлення позову до суду (16.03.2021 року) та вказаними доводами щодо необхідності застосування строку позовної давності, є процесуально-правовими підставами відмови в позові про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму ВС України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року №14 суд, встановивши, що у строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що в позові слід відмовити за строками позовної давності.
Керуючись ст.ст. ч.2 ст. 247, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст.257, 261, ч. 3,4 ст. 267, 1049, 1054, 1055 ЦК України , правові позиції ВСУ, суд, -
В позові Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду : Семенюк В.В.