Справа №766/19764/19
н/п 1-кп/766/1241/21
про обрання запобіжного заходу
30.07.2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області колегіально в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря: ОСОБА_4
прокурора: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
під час відкритого судового засідання з розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12019230040002194 від 05.07.2019, за обвинуваченням: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 - п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, -
Під час судового розгляду прокурор звернулася до суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою», в обґрунтування якого зазначила, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 15 - п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України. Злочин було вчинено під час відбування ОСОБА_6 покарання в умовах ДУ «Північна виправна колонія (№90)». Строк відбування покарання ОСОБА_6 закінчується 05.09.2021, а тому з огляду на ту обставину, що ОСОБА_6 на момент винесення вироку в попередній справі не працював, міцних соціальних зв'язків не має, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у разі звільнення з установи відбування покарань, матиме можливість вживати заходів до впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, достатніми є підстави для застосування саме такого запобіжного заходу.
Заслухавши думку обвинуваченого, який не заперечував проти застосування щодо нього запобіжного заходу у виді «тримання під вартою», а також захисника, яка дотримувалась позиції обвинуваченого, при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги наступне.
Частиною ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2 ст. 331 КПК України).
Наведена правова норма є відсильною щодо норм кримінально-процесуального закону, розміщених у розділі ІІ КПК України. Зокрема, ч. 2 ст. 184 КПК України регламентовано, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До початку вирішення клопотання було встановлено, що зазначені вище вимоги кримінально-процесуального законодавства стороною обвинувачення було дотримано, зокрема копія клопотання вручена стороні захисту 15.07.2021.
При вирішенні питання щодо доцільності застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу, суд враховує положення ч. 1 ст. 177 та ч. 1 ст. 178 КПК, п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997.
Питання щодо мети і підстав застосування запобіжних заходів регламентовані ст. 177 КПК. Зокрема, з ч. 1 ст. 177 КПК України випливає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Як слідує зі змісту ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Також суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці вказує на те, що в розумінні Конвенції є обґрунтованою підозрою. Зокрема, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (п. 175, справа «Нечипорук і Йонкало проти України»; п. 32, справа «Fox, CampbellandHartley v. the UK»; п. 88, справа «IglarMammadov v. Azerbaijan»; п. 42 «Котій проти України»; п. 51, справа «Erdagos v. Turkey»; п. 48 «Cebotari v. Moldova»).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, обвинувальний акт щодо якого перебуває на розгляді суду. Допитаний судом потерпілий підтвердив, що саме ОСОБА_6 вчинив дії, спрямовані на спричинення йому тілесних ушкоджень, що підтвердив і сам обвинувачений. З огляду на викладене, судом не вбачається підстав на даному етапі судового розгляду, ставити під сумнів обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_6 .
При вирішенні питання щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, суд враховує, що ЄСПЛ звернуто увагу на те, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання; він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21, справа «Подвезько проти України»).
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість останнього переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілого з метою зміни ним раніше наданих показань, а також на свідків, допит яких на даному етапі судового розгляду не розпочато; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого лише у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років; відомості, що характеризують особу ОСОБА_6 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за спричинення тілесних ушкоджень; відсутність відомостей щодо міцних соціальних зв'язків обвинуваченого, а також відсутність даних щодо офіційного працевлаштування до відбування покарання та наявність постійного місця проживання на території м. Херсона, що у разі застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу могло забезпечити належний контроль з боку органів внутрішніх справ; судом також враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого, які не перешкоджають утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне, з метою забезпечення кримінального провадження, попередження переховування ОСОБА_6 від суду та вчинення ним нових злочинів, клопотання прокурора задовольнити та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 183 КПК України випливає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов?язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов?язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, серед яких суд наділений правом не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а тому суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченому ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176-178, 183, 184, 194, 350, 369, 372 КПК України, суд, -
Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Петрівкпа, Іванівського району, Одеської області) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів терміном до
«27» вересня 2021, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 (п?яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2