465/4002/20
2/465/1353/21
Іменем України
(заочне)
29.07.2021 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кузя В.Я.
за участю секретаря судового засідання Оверко Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовною заявою про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.08.2008 року між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (правонаступником якого є управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ОСОБА_1 укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-6484-8, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення загальною 29,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (Об'єкт оренди). Договір укладено на термін з 18.08.2008 до 17.08.2011 включно, проте був продовжений до 13.08.2017. Зазначає, що рішенням Франківського району м. Львова від 18.07.2018 у справі №1326/7689/2012 за позовом Управління комунальної власності до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі, зобов'язано розірвати договір оренди №Ф-6484-8 від 18.08.2008 року, зобовязано ОСОБА_1 повернути орендодавцеві нежитлове приміщення півпідвал, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради ради заборгованість з орендної плати в розмірі 84117 грн.73 коп. Вказує, що відповідно до п.5.1 Договору розмір орендної плати за Об'єкт оренди складає 30120,00 грн без ПДВ за перший місяць та підлягає індексації щомісячно (п.5.2 Договору). Однак, всупереч умовам укладеного Договору та вимогам вищезазначених законодавчих актів, Відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав. Так, відповідно до довідки від 14.04.2020 року № 4-2302-11323 про заборгованість та розрахунку по орендній платі Відповідачем орендна плата за користування об'єктом оренди не вносилась відповідно до умов, визначеним Договором та допущено заборгованість на загальну суму 300935,62 грн за період з 01.03.2014 до 01.03.2020. Відтак, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 300 935 (триста тисяч дев"ятсот тридцять п"ять) гривень 62 коп. та покласти судові витрати.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті цивільну справу.
В чергове судове засідання учасники судового процесу не прибули, хоч належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задоволити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоч належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Заяви про слухання справи у його відсутності та відзиву на позовну заяву суду не надав.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи проведено судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до ч.1 ст.4 цього кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України закріплено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 18.08.2008 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди №Ф-6484-8, у відповідності до п.1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 29,7 кв.м.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.
Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважаться таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.626 договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст.628 ЦК України вказує на те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
До матеріалів справи долучено повідомлення від 12.09.2017р. про зобов"язання відповідача провести повний розрахунок по сплаті орендної плати, яке відповідачем на день подання позову не виконане.
Для спростування доводів позову відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, жодних належних і допустимих доказів, визначених законом, суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Абз. 4 п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викаденого, керуючись ст. ст. 3, 10, 81, 89, 223, 258, 259, 263, 265, 280 - 287 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів, пл. Галицька 15, код ЄДРПОУ 25558625) заборгованість в сумі 300 935 (триста тисяч дев"ятсот тридцять п"ять) гривень 62 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів, пл. Галицька 15, код ЄДРПОУ 25558625)судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривень 00 коп.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з часу отримання його копії через суд, що ухвалив судове рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради: м. Львів, пл. Галицька, 15;
Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
Суддя В. Кузь