Справа № 455/288/21
Провадження № 1-кп/455/144/2021
Іменем України
29 липня 2021 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140000000676 від 29.12.2018 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовозобов'язаного, неодруженого, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, судимості не має, - у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
за участю: сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,
сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 в другій половині вересня 2018 року, перебуваючи в лісовому масиві поблизу с.Воля Старосамбірського району Львівської області, незаконно придбав, шляхом привласнення знайдених цілі рослини коноплі, і усвідомлюючи, що знайдені рослини коноплі є наркотичним засобом, поскладав їх в поліетиленовий пакет та переніс до житлового будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, ОСОБА_3 , шляхом сушіння та подріблення даних рослин, незаконно зберігав в житловому будинку за місцем свого проживання наркотичні засоби, для власного вживання без мети збуту, які згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів є канабісом, в перерахунку на висушену речовину масою 255,27 грам та екстракти канабісу в перерахунку на суху речовину 0,7775 грам, які 24.10.2018 року було виявлено та вилучено під час санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_3 , обгрунтовно обвинувачується у кримінальному проступку, передбаченому ст.309 ч.1 КК України.
Допитаний ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному проступку - у незаконному виготовленні, придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, визнав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним обставинам в обвинувальному акті, та пояснив, що повністю погоджується із обставинами, викладеними в обвинувальному акті, оголошеному прокурором. Додатково пояснив, що у вересні 2018 року він у лісі, в с.Воля зірвав сироростучу коноплю, приніс її додому і висушив на горищі, де і зберігав, після чого її вилучено в ході обшуку.
Обвинувачений ОСОБА_3 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів стосовно обставин справи та обмежити обсяг дослідження доказів.
З врахуванням наведених показань, наданих у судовому засіданні обвинуваченим, та відсутності заперечень учасників судового провадження, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин події кримінального правопорушення (часу, місця, способу), вчиненого обвинуваченим, винуватості в цьому обвинуваченого, форми вини, мотиву, мети вчинення кримінального правопорушення, обмежив дослідження обставин справи допитом обвинуваченого, оглядом матеріалів справи, які характеризують обвинуваченого як особу та стосуються речових доказів по справі, та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження немає. При цьому судом роз'яснено, що у такому разі учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і вважає, що його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту. Приймаючи таке рішення, суд керується критеріями доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених у висновках Європейського суду з прав людини, яких суд дійшов у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 6 грудня 1988 року). Так, у цих рішеннях зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Обираючи покарання обвинуваченому незаконному виготовленні, придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, вказане кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України є проступком, особу винного, який з місця проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності раніше не притягався.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд не знаходить.
Аналізуючи вимоги ст. ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання, суд враховує чи відповідатиме покарання за своїм розміром та ступеню тяжкості вчинених злочинів, а також особу винного.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, тобто при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання, визначенні «інших обставин справи», індивідуалізацію покарання - конкретизацію виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта, вказане повністю узгоджується з висновком викладеним у постанові ККС ВС від 13.10.2020 року по справі № 645/10158/14-к.
Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку кримінального проступку, суд приходить до висновку про необхідність засудження обвинуваченого ОСОБА_3 до покарання у виді штрафу (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008), з врахуванням вимог ч.3 ст.5 КК України.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, який набрав чинності з 01 липня 2020 року, внесено зміни до Кримінального кодексу України, якими введено такий вид кримінальних правопорушень як кримінальний проступок, визначено строки погашення судимості за цей вид кримінального правопорушення, тощо. Також вказаним законом санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, викладена в іншій редакції, що відповідно відносить вказане кримінальне правопорушення до кримінальних проступків.
Санкція ч.1 ст. 309 КК України в редакції зазначеного закону передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Тому, відповідно до приписів ч.3 ст.5 КК України, розмір штрафу, який в новій редакції, більший ніж в попередній, повинен визначатися в розмірі, встановленому попередньою редакцією санкції статті, а саме - до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Таким чином, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008), що є тотожним позиції сторони обвинувачення, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень для реалізації принципу законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Підстав для звільнення від кримінальної відповідальності не встановлено.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК україни.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 .
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одну тисячу сто дев'яносто) гривень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не обирався.
Речові докази, а саме:
згідно квитанції про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу №003204 - канабіс, масою 255,27 г; екстракт канабісу, масою 0,7775 грам; амфетамін, масою 0,0031 г; фрагмент (згорток) фольги із нашаруванням невідомої речовини, який поміщено в спецпакет №3546407, фрагмент фольги із слідами нагару, два пристрої для подрібнення речовини із залишками речовини невідомого походження, предмет круглої форми із залишками в середині нагару, які поміщено в спецпакет №3546403, пристрій для куріння у вигляді двох фрагментів розрізаної поліетиленової пляшки із слідами нагару, який поміщені в поліетиленовий пакет опечатаний біркою з характеризуюючими написами, які знаходитяться на зберіганні у камері зберігання Старосамбірського ВП Самбірського відділу поліції ГУ НП у Львівської області - знищити.
дві електронні ваги, які поміщені в поліетиленовий пакет, опечатаний біркою з характеризуюючими написами, які знаходитяться на зберіганні у камері зберігання Старосамбірського ВП Самбірського відділу поліції ГУ НП у Львівської області - конфіскувати в дохід держави.
Судові витрати у справі на залучення експерта для проведення експертизи №3/1173 (висновок №3/1173 від 13.12.2018 року) становлять 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень 00 копійок, які підлягають відшкодуванню стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1