Справа № 450/445/21 Провадження № 2/450/898/21
"19" липня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Кукси Д.А.
при секретарі Оленич О.І.
з участі представника відповідача Півень О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Львівський холодокомбінат» про відшкодування моральної шкоди,-
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивача): 27 липня 2017 року приблизно о 18 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи вантажним транспортним засобом марки «Мерседес Бенц 1317» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по головній об'їзній дорозі м. Пустомити Львівської області - вул. Привокзальній, а саме у напрямку від центру міста до автодороги «Львів-Пустомити-Меденичі». Наблизившись до зазначеної автодороги та повороту до с. Поршна Пустомитівського району Львівської області, який був праворуч по напрямку його руху, керованого ним автомобіля, рухався велосипедист ОСОБА_1 . В районі перехрестя трапилась дорожньо-транспортна пригода, за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , внаслідок чого ОСОБА_1 потрапив до лікарні, де після отриманих травм помер. За даним фактом було порушено кримінальне провадження №12017140270001428 від 28.07.2017 року, що підтверджується постановою Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області про закриття кримінального провадження від 27.04.2019 року. На момент ДТП ОСОБА_2 перебував при виконанні трудових обов'язків та був працівником ПрАТ «Львівський холодокомбінат». Задача, що у зв'язку з тим, що її чоловік помер, що суттєво вплинуло на стан її здоров'я та кардинально змінило звичайний ритм життя, вона має право на стягнення з ПрАТ «Львівський холодокомбінат» моральної шкоди у розмірі 300 000 грн. позивачка у судове засідання не з'явилась, від її представника надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності.
Позиція відповідача: представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що ОСОБА_2 у ПрАТ «Львівський холодокомбінат» не працював та у трудових відносин з ними не перебував та транспортний засіб марки ««Мерседес Бенц 1317» д.н.з. НОМЕР_1 » у власності ПрАТ «Львівський холодокомбінат» не перебував. Вважає, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача на підставі чого просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
10.02.2021 року ухвала про відкриття провадження; 06.03.2021 року заява про розгляд справи без участі позивача; 19.03.2021 року відзив на позовну заяву; 21.04.2021 року клопотання про розгляд справи у відсутності позивача;26.04.2021 року ухвала підготовчого судового засідання; 28.05.2021 року матеріали кримінального провадження; 17.05.2021 року ухвала підготовчого судового засідання; 17.06.2021 року клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
27 липня 2017 року приблизно о 18 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи вантажним транспортним засобом марки «Мерседес Бенц 1317» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по головній об'їзній дорозі м. Пустомити Львівської області - вул. Привокзальній, а саме у напрямку від центру міста до автодороги «Львів-Пустомити-Меденичі». Наблизившись до зазначеної автодороги та повороту до с. Поршна Пустомитівського району Львівської області, який був праворуч по напрямку його руху, керованого ним автомобіля, рухався велосипедист ОСОБА_1 .
В районі перехрестя трапилась дорожньо-транспортна пригода, за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,внаслідок чого ОСОБА_1 потрапив до лікарні, де після отриманих травм помер.
Право особи на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним з яких є, зокрема, відшкодування завданих збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За даним фактом було порушено кримінальне провадження №12017140270001428 від 28.07.2017 року, що підтверджується постановою Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області про закриття кримінального провадження від 27.04.2019 року.
Позивачка ОСОБА_1 у своїй позовній заяві стверджує, що ОСОБА_2 на момент ДТП перебував при виконанні трудових обов'язків та був працівником ПрАТ «Львівський холодокомбінат».
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як на доведення обставини перебування водія ОСОБА_2 , у трудових відносинах із Відповідачем Позивачка постилається на постанову про закриття кримінального провадження від 27.04.2019 року, винесену старшим слідчим СВ Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області Черкавським І.Б.
У свою чергу, детально ознайомившись із поданою разом із позовом копією постанови про закриття кримінального провадження суд звертає увагу на те, що у даній постанові взагалі не згадується про ПрАТ «Львівський холодокомбінат», у т.ч. й про будь-які трудові відносини останнього із ОСОБА_2 або реєстрацію транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 13317, д.н.з. НОМЕР_1 за відповідачем. У даному контексті слід зазначити й те, що постанова про закриття кримінального провадження за своєю правовою природою є лише і виключно рішенням слідчого (ч. 1, 3 ст. 110 КПК України), яке є обов'язковим для виконання лише для тих осіб, прав та інтересів яких вона стосується (ч. 7 ст. 110 КПК України). Відтак, надана позивачкою копія постанови про закриття кримінального провадження від 27.04.2019 є неналежним доказом у цій справі стосовно трудових відносин між ПрАТ «Львівський холодокомбінат» та ОСОБА_2 .
Згідно досліджених матеріалів кримінального провадження також немає жодних даних, що водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем.
Крім цього, згідно довідки №471 від 02.03.2021 р., виданої Головою Правління ПрАТ “Львівський холодокомбінат” ОСОБА_3 громадянин ОСОБА_2 на ПрАТ “Львівський холодокомбінат” не працює і ніколи не працював, транспортний засіб марки Мерседес Бенц 1317 д.н.з. НОМЕР_1 у власності ПрАТ “Львівський холодокомбінат” не перебуває і ніколи не перебував. Більше того, як вбачається із відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області №31/13 від 05.03.2021, наданої на адвокатський запит адвоката Рабінович Н.І. № 02/21, згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів держателем якого є МВС, вказаний у запиті автомобіль марки MERCEDES-BENZ 13317, д.н.з. НОМЕР_1 , з 07.06.2007 по 09.10.2019. був зареєстрований за громадянкою ОСОБА_4 .
Вказані вище обставини свідчать про те, що пред'явлення позову у цій справі до відповідача є безпідставним, оскільки доводи, що покладені в основу позову не підтверджено жодними доказами, які позивачка у силу вимог ч. 2 ст. 83 ЦПК України зобов'язана була подати разом із позовом.
Згідно ст.48 ЦПК Украни сторонами в справі можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Відповідачем в цивільному процесі є особа, яка на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред'явленими позовними вимогами.
Згідно з положеннями цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Як зазначив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 07.10.2020 по справі № 705/3876/18 зробив наступний правовий висновок:
«…Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві».
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
На підставі вищевикладеного, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Львівський холодокомбінат» про відшкодування моральної шкоди необіхдно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Львівський холодокомбінат» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ПрАТ «Львівський холодокомбінат», код ЄДРПОУ: 01553706, м. Львів, вул. Повітряна, 2.
Повний текст рішення складено 23.07.2021 року.
СуддяД. А. Кукса