Справа № 461/240/20 Провадження № 2/450/1098/21
"11" червня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кукса Д.А..
при секретарі Оленич О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом представника Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича, ОСОБА_1 до Прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, прокуратури Львівської області Р. Замараєва про стягнення моральної шкоди, -
Позивач звернувся з позовом до прокурора Замараєва Р. про стягнення моральної шкоди.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 23.04.2020 року за вих.. номером №31 на адресу Генерального прокурора України позивач направив заяву про кримінальне правопорушення в якій було в тому числі вказано, що необхідно відкрити кримінальне провадження за ст. 366, 375 КК України відносно судді Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_2 який зловживаючи своїм посадовим становищем, всупереч інтересів служби при розгляді позовної заяви фермерського господарства, порушуючи вимоги щодо неупередженого розгляду позовів, шляхом внесення в офіційні документи завідомо неправдивої інформації постановив завідомо неправосудне додаткове рішення від 11.04.2017 року по справі №454/1101/16-ц в результаті чого мав намір нанести шкоду фермерському господарству в сумі 15 000 грн. Із офіса Генеральної прокуратури дана заява була передана на розгляд у прокуратуру Львівської області. Листом від 18.05.2020 року №15/4/1-3839-20 прокурор Р.Замараєв повідомив, що ними розглянуто звернення ФГ «Бурки В.В.» та вважає, що підстави для прийняття та внесення відомостей по даному зверненні до ЄРДР та відповідно зобов'язання вчинити такі дії відповідно до ст. 214 КПК України, відсутні. Вважає, що прийняте рішення прокурора незаконне, оскільки ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.05.2020 року по справі №461/4006/20м скаргу ФГ «Бурки В.В.» задоволено частково. Зобов'язано уповноважених на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення посадових осіб прокуратури Львівської області розглянути заяву представника фермерського господарства - Бурки Валерія Володимировича про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2020 року.
Зазначає, що на підставі ч.2 ст.55 КПК України з моменту подання ним заяви про вчинений злочин до прокуратури Львівської області, а саме 23.04.2020 року фермерське господарство набуло статусу потерпілої сторони. Грубе порушення норми ст.40 Конституції України та норми КПК України з боку прокурора, це свідоме глузування органів державної влади України тому, що в короткі терміни він не зміг захистити права фермерського господарства в результаті чого фермерському господарству було спричинено моральну шкоду яка полягала у приниженні ділової репутації, його, як представника фермерського господарства, моральних переживань у зв'язку з порушенням прав, було порушено нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активної підприємницької діяльності для забезпечення діяльності фермерського господарства, порушено нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активного громадського життя, порушено стосунки з оточуючими людьми так як всі родичі та знайомі глузують з нього повторюючи, як стверджуючи, що живе та діє в межах закону не може доказати свою правоту в правоохоронних органах, адже кожне рішення правоохоронного органу, яке відмовляє в задоволенні його вимог говорить, що його вимоги незаконні. Тому для відновлення попереднього стану позивач вимагає стягнути з прокурора Р. Замараєва в користь фермерського господарства ОСОБА_3 кошти в сумі 300 000 гривень на відшкодування моральної шкоди завданої в результаті незаконних дій прокурора.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.05.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено десятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у визначений строк подав відзив на позовну заяву. Представником позивача у вказаний термін подано відповідь на відзив.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 23.04.2020 року за вих. номером №31 на адресу Генерального прокурора України позивач направив заяву про кримінальне правопорушення в якій було в тому числі вказано, що необхідно відкрити кримінальне провадження за ст. 366, 375 КК України відносно судді Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_2 який зловживаючи своїм посадовим становищем, всупереч інтересів служби при розгляді позовної заяви фермерського господарства, порушуючи вимоги щодо неупередженого розгляду позовів, шляхом внесення в офіційні документи завідомо неправдивої інформації постановив завідомо неправосудне додаткове рішення від 11.04.2017 року по справі №454/1101/16-ц в результаті чого мав намір нанести шкоду фермерському господарству в сумі 15 000 грн.
Листом від 18.05.2020 року №15/4/1-3839-20 прокурор Р.Замараєв повідомив, що ними розглянуто звернення ФГ «Бурки В.В.» та вважає, що підстави для прийняття та внесення відомостей по даному зверненні до ЄРДР та відповідно зобов'язання вчинити такі дії відповідно до ст. 214 КПК України, відсутні.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.05.2020 року по справі №461/4006/20м скаргу ФГ «Бурки В.В.» задоволено частково. Зобов'язано уповноважених на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення посадових осіб прокуратури Львівської області розглянути заяву представника фермерського господарства - Бурки Валерія Володимировича про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2020 року.
Згідно ст.ст. 10,11,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Згідно ст.ст. 57-59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частинами 1 та 4 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Згідно ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Статті 1173, 1174 ЦК України, передбачають спеціальні підстави і умови відповідності при завданні фізичній або юридичній особі шкоди у позадоговірних правовідносинах, які відрізняють їх від інших норм, що містять загальні правила позадоговірної (деліктної) відповідальності у цивільно-правових правовідносинах і полягають у спеціальному суб'єктному складі відповідальних осіб, спеціальній сфері діяльності цих суб'єктів та характері їх дій (владно-адміністративний, юридично-обов'язковий, односторонній).
Сферою застосування зазначених норм є правовідносини із заподіяння шкоди фізичній чи юридичній особі у зв'язку з прийняттям зазначеними суб'єктами незаконних рішень, вчинення ними незаконних дій чи неправомірної бездіяльності при здійсненні ними своїх владних повноважень, визначених Конституцією і законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.1995року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з п.5 вказаної постанови № 4 від 31.03.1995року відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювачата вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Судом з'ясовано, чи було порушення цивільного права позивача, чи було позивачу завдано збитків у результаті порушення його цивільного права, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
У відповідності до частини 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суду не надано достатніх належних та допустимих доказів, які б достовірно підтверджували підтверджували наявність завданої позивачу моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що в позові слід відмовити.
Інших фактичних даних, які мають значення для справи, немає.
Керуючись статтями 22, 23, 1166, 1174 ЦК України, статтями 10, 11, 57, 60, 88, 208, 209 ч. 3, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову представника фермерського господарства «Бурка Віталія Володимировича» Бурки Валерія Володимировича до Прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, прокуратури Львівської області Р. Замараєва про стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.
Позивач : ФГ Бурки Віталія Володимировича, АДРЕСА_1 .
Відповідач: Прокурор прокуратури Львівської області Р. Замараєв, пр. Шевченка, 17/19 м. Львів.
СуддяД. А. Кукса