Справа № 461/34/20 Провадження № 2/450/797/21
"01" липня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кукси Д.А.
при секретарі Оленич О.І.
за участі позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, -
ОСОБА_1 (далі позивач - ОСОБА_1 ) звернувся у суд із позовом до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» (далі відповідач - КС «Перше кредитне товариство») про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та компенсації за відрив від звичайних занять, з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 28 квітня 2012 Приморським районним судом м. Одеси у цивільній справі № 1522/6783/12 за позовом ОСОБА_1 до КС «Перше кредитне товариство» стягнуто з останнього суму внеску та відсотки за депозитним договором №ЛВ-1/0120/09/1551 від 21.09.2009 та договору №ЛВ-20/0041/08/986 від 19.09.2008, з урахуванням додаткового договору № 1 від 21.07.2009 в розмірі 9507,57 грн.
На виконання рішення суду було видано виконавчий лист № 1522/6783/12.Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідачем не погашено, у зв'зку з чим просить стягнути пеню.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2020 року цивільну справу № 461/34/20 направлено за підсудністю до Пустомитівського районного суду Львівської області.
Ухвалою судді від 24 квітня 2020 року прийнято справу до провадження та призначено судове засідання у порядку спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позов представник відповідача просить позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на те, постановою Одеського апеляційного суду від 21.01.2020 скасовано ухвалу Примоського районного суду м. Одесса від 08.02.2019 в частині відмови КС «Перше кредитне товариство» про визнання виконачого листа таким що не підлягає виконанню скасовано та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2/1522/6783/123 від 21 червня 2012 року про стягнення з КС «Перше кредитне товариство» на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 9627,57 грн. У зв'язку з чим вважає що зобов'язання КС «Перше кредитне товариство» перед ОСОБА_1 є припиненими.
В судове засідання позивач з'явився, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача не з'явився, однак подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані у справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та КС «Перше кредитне товариство» 19 вересня 2008 року був укладений договір № ЛВ-20/0041/08/986 про залучення внеску /вкладу/ члена кредитної спілки на депозитний рахунок /внесок/ в розмірі 100 грн. строком на 12 місяців, тобто, строком повернення 19 вересня 2009 року зі сплатою 21 % річних за користування коштами.
Згідно з п.1.1 договору ЛВ-1/0120/09/1551 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 21 вересня 2009 року, укладеного між КС«ПКТ» ОСОБА_1 дата повернення внеску-21 жовтня 2010 року;
21 вересня 2009 року між ОСОБА_1 та КС «Перше кредитне товариство» був укладений договір № ЛВ-1/0120/09/1551 про залучення внеску /вкладу/ члена кредитної спілки на депозитний рахунок /внесок/ в розмірі 5555 грн. строком на 13 місяців, тобто, строком повернення 21 жовтня 2010 року зі сплатою 24 % річних за користування коштами.
Рішенням Приморським районним судом м. Одеси від 28.04.2012 у цивільній справі № 1522/6783/12 за позовом ОСОБА_1 до КС «Перше кредитне товариство» стягнуто з останнього суму внеску та відсотки за депозитним договором №ЛВ-1/0120/09/1551 від 21.09.2009 та договору №ЛВ-20/0041/08/986 від 19.09.2008, з урахуванням додаткового договору № 1 від 21.07.2009 в розмірі 9507,57 грн.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21.01.2020 скасовано ухвалу Примоського районного суду м. Одесса від 08.02.2019 в частині відмови КС «Перше кредитне товариство» про визнання виконачого листа таким що не підлягає виконанню скасовано та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2/1522/6783/123 від 21 червня 2012 року про стягнення з КС «Перше кредитне товариство» на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 9627,57 грн.
Положеннями ч.1 ст.1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалася на те, що відповідачем не виконано зобов'язання, яке виникло на підставі рішення Приморським районним судом м. Одеси від 28.04.2012 про стягнення суми внеску та відсотки за депозитними договорами, а тому відповідач зобов'язаний сплатити йому пеню.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28.04.2012 року, яке набрало законної сили 10.05.2012 року стягнуто з КС «Перше кредитне товариство» на користь ОСОБА_1 внеску та відсотки по ньому за депозитними договорами, суд приходить до переконання, що пеня не підлягає стягненню, оскільки відсутня сума основного боргу.
Судом також встановлено, що умовами укладених між сторонами депозитних договорів від 19.09.2008 року та 21.09.2009 року не передбачено відповідальності кредитної спілки за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді сплати пені.
Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В постанові Одеського апеляційного суду встановлено, що зобов'язання КС «Перше кредитне товариство» перед ОСОБА_1 , що виникли на підставі депозитного договору є припиненими.
Суд вважає, за необхідне зазначити, що дані правовідносини за захистом яких звернувся позивач, поширюються лише на суб'єктів підприємницької діяльності, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року №7-рп/2013 у спарві №1-12/2013.
Під час розгляду даної справи, судом встановлено, що на час звернення до суду ОСОБА_1 припинив діяльність приватного підприємця.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Отже з урахуванням припинення основного зобов'зання додаткові зобов'язання у вигляді пені припиняється.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.
Відповідно до ст.4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.
У відповідності до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ст. 10-13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За таких обставин, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оскільки відсутній основний борг по депозитному договорі на який позивач нараховую пеню та оскільки дані правовідносини поширюються лише на суб'єктів підприємницької діяльності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати стягненню не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263,265, 268 ЦПК України, суд,
ухвалив :
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.
Повний текст рішення складено 08.07.2021 року.
СуддяД. А. Кукса