Справа № 450/967/21 Провадження № 2/450/1071/21
"20" липня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кукси Д.А.
при секретарі Оленич О.І.
за участі позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом,-
суд постановив таке рішення :
підстава позову (позиція позивача): з 15.11.2003 року позивач та відповідач ОСОБА_2 перебувають у шлюбі. Будинок за адресою АДРЕСА_1 , у якому сторони проживають та зареєстровані, належить на праві власності ОСОБА_2 . Зазначене підтверджується довідкою №115 від 03.03.2021 року Давидівської сільської ради Львівської району, згідно якої за вказаною адресою проживають та зареєстровані: ОСОБА_2 , голова домогосподарства; ОСОБА_1 , чоловік; ОСОБА_3 , син; ОСОБА_4 , син. 22.01.2021 року прийшовши додому з роботи, потрапити до будинку позивач не зміг, так як дружина не відчинила йому двері і повідомила, що позивач там більше не проживає. Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією щодо спільного користування зазначеним майном, але вона відмовляється і взагалі ігнорує всі його пропозиції. Вважає, що законних підстав передбачених чинним законодавством у відповідача на його виселення чи то заборону користуватися житлом немає. Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити.
Позиція відповідача: у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, оскільки прибути у судове засідання не має можливості.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
19.03.2021 року ухвала про відкриття провадження у справі; 23.06.2021 року заява відповідача про розгляд справи у її відсутності.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Будинок за адресою АДРЕСА_1 , у якому сторони проживають та зареєстровані, належить на праві власності ОСОБА_2 .
Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю, а ч.4 даної статті зазначає, що право приватної власності є непорушним, що також закріплено і в ч.1 ст. 321 ЦК України, яка вказує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений його чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до довідки №115 від 03.03.2021 року Давидівської сільської ради Львівської району, згідно якої за вказаною адресою проживають та зареєстровані: ОСОБА_2 , голова домогосподарства; ОСОБА_1 , чоловік; ОСОБА_3 , син; ОСОБА_4 , син.
Частиною першою статті 321, статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 319 ЦК власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Суд виходить з того, що дії власника майна не повинні суперечити закону і порушувати прав інших осіб та інтереси суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто правомочності власника не є безмежними, закон може встановлювати певні обмеження здійснення права власності. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення рівноваги в суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб'єктами права.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у будинковолодінні по АДРЕСА_1 зареєстрований, проте дане будинковолодіння не перебуває у його власності. Позивач користується даним будинковолодінням на праві договору найму.
Відповідно до ст. 812 ЦК України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина.
Таким чином ОСОБА_1 має право вимагати від ОСОБА_2 усунення перешкод у користуванні будинком, зокрема, шляхом вселення.
Судом встановлено, позивач неодноразово звертався до відділу поліції із заявою про те, що ОСОБА_2 не впускає його до будинку в якому він проживає, та в якому знаходяться його особисті речі.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло, житловий будинок, садиба, квартира (статті 379, 380 ЦК України).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що дослідженими в судовому засіданні доказами повністю доведено, що відповідач ОСОБА_2 створює позивачу ОСОБА_1 перешкоди у користуванні житловим будинком, в результаті чого ОСОБА_1 не може зайти у будинковолодіння де він проживав та де знаходяться його речі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 908, 00 грн., що підтверджується квитанцією. Оскільки позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 - задоволити.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути першкоди в користуванні будинком АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 до даного будинку та пердачі ключів від нього.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 23.07.2021 року.
СуддяД. А. Кукса