Єдиний унікальний номер: 448/51/18
Провадження № 2/448/10/21
21.07.2021 року Мостиський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Янчака П.О.,
представника відповідача ПАТ АКБ «Львів» - Вертас М.М.
та представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Голубінки Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів», ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -
І.Короткий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 18.01.2018р. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 28.05.2014р. між ним (позивачем) та ПАТ АКБ «Львів» (відповідачем) укладено Генеральний договір кредитної лінії №03/06-164, згідно якого банк відкрив йому відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 434 000 грн. для рефінансування кредитної заборгованості, ремонту торгового приміщення, фінансування поточної діяльності строком погашення не пізніше 27.05.2021р. З метою забезпечення виконання ним як позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору між ним (позивачем) як іпотекодавцем та відповідачем (ПАТ АКБ «Львів») як іпотекодержателем укладено договір іпотеки, нотаріально посвідчений 28.05.2014р. приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Пилюх Г.Р. за реєстровим номером №1191. Відповідно до зазначеного договору іпотеки він (позивач) як іпотекодавець передав в заставу банку (іпотекодержателю) нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказує, що 10.03.2017р. отримав звернення приватного нотаріуса Пилюх Г.Р. про звільнення ним (позивачем) від особистих речей нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (відповідачу) на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. 23.02.2017р. за реєстровим номером №1149, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.02.2017р. згідно витягу №81108692; а також про звільнення земельної ділянки, розташованої за зазначеною адресою, яка належить ОСОБА_2 (відповідачу) на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. 23.02.2017р. за реєстровим номером №1149, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.02.2017р. згідно витягу №81111171.
Зазначає, що також отримав письмове повідомлення від ПАТ АКБ «Львів» (відповідача) про те, що у зв'язку з порушенням ним (позивачем) умов кредитного договору та у відповідності до п.3.1.4., п.6.2.3 Договору іпотеки, керуючись ст.ст.35, 36, 37 ЗУ «Про іпотеку», відповідачем ПАТ АКБ «Львів» прийнято рішення звернути стягнення на предмет іпотеки у спосіб - набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок повного погашення заборгованості ФОП ОСОБА_1 за Генеральним договором кредитної лінії №03/06-164 від 28.05.2014р. Набуття у власність предмета іпотеки проведено 01.02.2017р. шляхом державної реєстрації права власності за ПАТ АКБ «Львів» в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вартістю, яка визначена згідно звіту про незалежну оцінку майна від 12.12.2016р., зокрема нежитлова будівля загальною площею 198,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - набута за вартістю 628 816 грн.; земельна ділянка, кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - набута за вартістю 9 792 грн. Відповідне рішення відповідачем прийняте на засіданні Правління ПАТ АКБ «Львів» 24.01.2017р.
Вважає, що майно, яке відповідно до укладеного ним договору іпотеки знаходилось в режимі заставного майна у відповідача ПАТ АКБ «Львів», змінило власника без законних підстав; він (позивач) не згідний з такими діями банку щодо відчуження зазначеного вище майна; відповідачем ПАТ АКБ «Львів» були порушені вимоги, викладені в розділі 6 укладеного між ними Договору іпотеки; належне йому (позивачу) майно було реалізовано з порушенням чинного законодавства.
З огляду на наведене, просив суд ухвалити рішення, яким скасувати право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 198,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 ; поновити за ним (позивачем) право власності на зазначене майно.
Позивач ОСОБА_1 01.06.2018р. подав уточнену позовну заяву (заяву про збільшення позовних вимог) та про залучення співвідповідача у справі приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни, яка провела реєстраційні дії по державній реєстрації права власності на спірні земельну ділянку та нежитлову будівлю за ПАТ АКБ «Львів». У даній письмовій заяві позивач зазначив про необхідність зміни способу захисту його порушених прав та інтересів, зокрема пред'явив наступні позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33732617 від 06.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ПАТ АКБ «Львів» із видаленням відповідного запису №18881421 від 01.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ПАТ АКБ «Львів»; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33732096 від 06.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за ПАТ АКБ «Львів» із видаленням відповідного запису №18881001 від 01.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ПАТ АКБ «Львів»; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006892 від 23.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 із видаленням відповідного запису №19170106 від 23.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ОСОБА_2 ; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006444 від 23.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за ОСОБА_2 із видаленням відповідного запису №19169576 від 23.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ОСОБА_2 .
В обґрунтування даних позовних вимог позивач покликався на наступне: іпотекодержателем - відповідачем ПАТ АКБ «Львів» злісно порушено вимоги ст.ст.35, 37 Закону України «Про іпотеку» та не дотримано положень Договору про іпотеку в частині попередження позивача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги щодо усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, оскільки така вимога позивачу ОСОБА_1 взагалі не була надіслана; позивач ОСОБА_1 як іпотекодавець не отримував письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання, додаткових зобов'язань щодо сплати заборгованості за відкритою кредитною лінією від 28.05.2014р. відповідно до Генерального договору №03/06-164 та додаткових договорів до нього, вимоги про швидке виконання порушеного зобов'язання чи попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; у зв'язку з тим, що позивачем ОСОБА_1 не отримано від відповідача ПАТ АКБ «Львів» жодної письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, такий жодним чином не був обізнаний зі зверненням стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателем шляхом набуття права власності на предмет іпотеки аж до моменту отримання від ПАТ АКБ «Львів» листа за вих.№59/0-24 від 01.02.2017р., яким його (позивача) вже фактично було повідомлено про прийняте рішення звернути стягнення на предмет іпотеки у спосіб - набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок повного погашення заборгованості ФОП ОСОБА_1 за Генеральним договором кредитної лінії №03/06-164 від 28.05.2014р.; одночасно позивача ОСОБА_1 повідомлено, що набуття у власність предмета іпотеки проведено 01.02.2017р. шляхом державної реєстрації права власності за ПАТ АКБ «Львів» в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вартістю, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності згідно звіту про незалежну оцінку майна від 12.12.2016р.; він (позивач) не погоджується з проведеною на замовлення відповідача ПАТ АКБ «Львів» оцінкою предмета іпотеки, зокрема зі звітом про незалежну оцінку майна від 12.12.2016р., виконаним суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 на замовлення ПАТ АКБ «Львів», яким визначено вартість спірного нерухомого майна - майна предмета іпотеки, оскільки вважає даний звіт таким, що не відображає реальної вартості майна; усі дії щодо набуття відповідачем ПАТ АКБ «Львів» права власності на предмет іпотеки були проведені за повної відсутності позивача, його необізнаності з діями Банку аж до його (позивача) повідомлення про реєстрацію права власності за відповідачем ПАТ АКБ «Львів» згідно листа від 01.02.2017р.; відповідач ПАТ АКБ «Львів» неправомірно, всупереч вимогам Закону України «Про іпотеку» та Договору іпотеки, здійснив реєстрацію права власності на об'єкти, визначені в Договорі іпотеки.
ІІ. Короткий зміст інших заяв по суті справи.
Представником відповідача ПАТ АКБ «Львів» - Вертас М.М. 05.04.2018р. подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 від 18.01.2018р., у якому така просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на їх безпідставність. Представник відповідача покликається на наступне: не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що банк, відчуживши нежитлову будівлю та земельну ділянку, порушив його (позивача) права як власника іпотечного майна, оскільки банком обрано і застосовано законну процедуру - взяття на баланс іпотечного майна в рахунок погашення всієї заборгованості по кредиту відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя; зазначене підтверджується витягами з державного реєстру речових прав від 06.02.2017р. №79709200 та №79707326; у відповідності до умов укладеного з позивачем ОСОБА_1 договору банк став власником майна і в подальшому відчужив спірне майно ОСОБА_2 , що підтверджується витягами від 23.02.2017р. №81108692 та №81111171; банком не порушено вимоги розділу 6 Договору іпотеки, а ОСОБА_2 є законним власником спірного майна.
Представником відповідача ПАТ АКБ «Львів» - Вертас М.М. подано відзив на уточнену позовну заяву (заяву про збільшення позовних вимог) ОСОБА_1 , у якому така просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на їх безпідставність та покликається на наступне: стороною позивача не оспорюється наявність Генерального Договору кредитної лінії №03/06-164 від 28.05.2014р. із наступними змінами, наявність Договору іпотеки від 28.05.2014р. за реєстр.№1191 із змінами, так і кредитна заборгованість на час звернення стягнення на іпотечне майно; у зв'язку з невиконанням позивачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, банк неодноразово направляв йому як іпотекодавцю листи-вимоги про усунення порушень, зокрема листи-вимоги від 12.11.2015р. за вих.№1099/0-12, від 08.12.2015р. за вих.№1177/0-12, від 18.03.2016р. за вих.№150/0-12; однією із підстав виникнення в банку права власності на іпотечне майно нотаріусом вказано саме лист від 18.03.2016р. за вих.№150/0-12 та рекомендоване повідомлення про його вручення; відтак твердження позивача ОСОБА_1 , що ним не отримано письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання є безпідставними; банк правомірно набув у власність спірне майно та як власник майна мав право розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, в тому числі і відчужити таке ОСОБА_2 .
Відповідачем - приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. подано відзив на заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, у якому така просить відмовити в задоволенні позовних вимог, пред'явлених ОСОБА_1 з огляду на їх безпідставність, а також просить суд розглянути дану цивільну справу без її (нотаріуса) участі. У поданому відзиві нотаріус Новосад О.П. покликається на наступне: відповідно до п.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстратор під час державної реєстрації права встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; нею 01.02.2017р. проведена реєстрація права власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ АКБ «Львів» на підставі поданих документів, а саме: договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Пилюх Г.Р. 28.05.2014р. в реєстрі за №1191 та договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого нотаріусом Пилюх Г.Р. 18.06.2015р. в реєстрі за №1341; листа ПАТ АКБ «Львів» №150/0-12 від 18.03.2016р. із повідомленням про вручення; витягу з протоколу ПАТ АКБ «Львів» №10/2017 від 24.01.2017р.; витягу з рішення кредитного комітету банку ПАТ АКБ «Львів» №КК004/2017 від 19.01.2017р.; подані документи відповідали усім вимогам чинного законодавства; оригінали зазначених документів після проведення реєстраційних дій були повернуті заявнику - ПАТ АКБ Львів; заявником - ПАТ АКБ «Львів» для проведення реєстраційних дій було подано лист-вимогу ПАТ АКБ «Львів» №150/0-12 від 18.03.2016р. із повідомленням про вручення від 24.03.2016р. ОСОБА_1 особисто, відтак твердження позивача про не отримання ним письмової вимоги банку є безпідставними і спростовуються письмовими доказами.
Стороною позивача надано відповідь на відзив відповідача (ПАТ АКБ Львів), де такі покликаються на наступні доводи: позивач ОСОБА_1 як іпотекодавець не отримував жодної письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання, додаткових зобов'язань щодо сплати заборгованості за відкритою кредитною лінією від 28.05.2014р. відповідно до Генерального договору №03/06-164 та додаткових договорів до нього, вимоги про швидке виконання порушеного зобов'язання чи попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; вже після завершення відповідних реєстраційних дій відповідач ПАТ АКБ «Львів» повідомив позивача ОСОБА_1 виключно про набуття ним (відповідачем) предмета іпотеки у власність 01.02.2017р. шляхом державної реєстрації права власності за ПАТ АКБ «Львів» в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вартістю, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності згідно звіту про незалежну оцінку майна від 12.12.2016р.; обов'язковою умовою для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, що перебуває в іпотеці, є подання заявником документу, що підтверджує перехід права власності на предмет іпотеки, в тому числі факту виконання відповідних умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість переходу права власності (п.57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015р. №1127); з матеріалів справи вбачається, що відповідачем ПАТ АКБ «Львів» ні суду, ні попередньо приватному нотаріусу Новосад О.П. не подано розрахунок заборгованості позивача ОСОБА_1 перед відповідачем ПАТ АКБ «Львів» за кредитним договором станом на 01.02.2017р.; із відповіді на адвокатський запит та долученої копії листа за вих.№150/0-12 від 18.03.2016р. вбачається, що станом на 18.03.2016р. заборгованість позивача згідно Генерального договору кредитної лінії №03/06-164 від 28.05.2014р. становила 498 916,01 грн., однак до матеріалів судової справи, як і до реєстраційної справи, не було додано детальний розрахунок заборгованості позивача за кредитним договором станом на 01.02.2017р.; для вчинення реєстраційних дій нотаріусу ОСОБА_4 подано лист від 18.03.2016р. за вих.№150/0-12, де вказано розмір заборгованості станом на 18.03.2016р., тоді як станом на 01.02.2017р. та на момент вчинення реєстраційних дій неоплачений розмір заборгованості та детальний розрахунок заборгованості не є встановленим; звіт про незалежну оцінку майна від 12.12.2016р., виконаний ФОП ОСОБА_3 , яким визначено вартість спірного нерухомого майна станом на 12.12.2016р. (вартість нежитлової будівлі - 628 816, 85грн., вартість земельної ділянки - 9 792 грн.), на який наявне покликання у витязі з протоколу ПАТ АКБ «Львів» №10/2017 від 24.01.2017р., поданому приватному нотаріусу Новосад О.П. для вчинення реєстраційних дій, - не відображає реальної вартості майна; відповідно до звіту з проведення 19.05.2014р. незалежної експертної оцінки оцінювачем КП «Львівське бюро експертів-оцінювачів» станом на момент укладення договору Іпотеки 28.05.2014р. ринкова вартість предмета іпотеки становила 1 063 988 грн.; призначенням кредитної лінії, відкритої позивачу ОСОБА_1 , є рефінансування кредитної заборгованості, ремонт торгового приміщення, фінансування поточної діяльності; відповідно до Акту про перевірку цільового використання кредиту №23 від 30.10.2014р., наданого ФОП ОСОБА_1 , - ОСОБА_1 використав отриманий транш за цільовим використанням; відтак іпотекодавцем ОСОБА_1 був проведений ремонт торгового приміщення, а саме проведені внутрішні роботи по відновленню стін та підлоги приміщення, ремонт даху, встановлення дверей, тощо; враховуючи ці обставини, вартість іпотечного майна станом на 12.12.2016р., визначена ФОП ОСОБА_3 (вартість нежитлової будівлі - 628 816, 85грн., вартість земельної ділянки - 9 792 грн.)) в звіті, який був виконаний на замовлення відповідача ПАТ АКБ «Львів», ніяк не могла бути нижчою вартості майна станом момент укладення договору іпотеки 28.05.2014р., а на момент укладення договору іпотеки ринкова вартість предмета іпотеки становила 1 063 988 грн.; відповідно з врахуванням проведеного поточного ремонту торгового приміщення, інфляційних процесів, підвищення загальної вартості на нерухоме майно, розмір вартості предмету іпотеки станом на 12.12.2016р. є значно вищим ніж той, який вказаний у звіті про незалежну оцінку майна ФОП ОСОБА_3 від 12.12.2016р., та яким керувався банк при визначенні вартості нерухомого майна при зверненні стягнення та співставленні з розміром кредитної заборгованості позивача; відповідно до звіту КП «Львівське бюро експертів-оцінювачів» №1648987_ 23022017_1 про оцінку майна - нежитлової будівлі, що належить ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 станом на 23.02.2017р., ринкова вартість даного майна становить 2 563 122 грн.; в звіті, який був виконаний суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 на замовлення відповідача ПАТ АКБ «Львів», значно занижено вартість нерухомого майна порівняно з іншими звітами з незалежної експертної оцінки вартості цього ж майна; сторона позивача вважає свідомим заниженням зі сторони відповідача - ПАТ АКБ «Львів» реальної вартості нерухомого майна - предмета іпотеки з метою невиконання вимог ст.37 Закону України «Про іпотеку» щодо відшкодування іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя; сторона позивача стверджує, що наявний спір з відповідачам ПАТ АКБ «Львів» щодо вартості (оцінки) майна та суми заборгованості, який не був встановлений нотаріусом при здійсненні реєстраційних дій.
Представником відповідача ПАТ АКБ «Львів» - Вертас М.М. подано заперечення, де така покликається на те, що твердження позивача спростовуються поданими доказами: листами-вимогами від 12.11.2015р. за вих.№1099/0-12, від 08.12.2015р. за вих.№1177/0-12, від 18.03.2016р. за вих.№150/0-12 з рекомендованими повідомленнями про їх вручення позивачу; з рекомендованих повідомлень, що додані на підтвердження вручення листів-вимог вбачається, що вони вручені з дотриманням вимог законодавства - містять дату отримання, прізвище отримувача та прізвище працівника пошти, а отже є належними доказами у справі; перелік підстав, за яких може бути відмовлено у державній реєстрації, чітко зазначено в ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», однак відсутність розрахунку заборгованості там не зазначено; згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ АКБ «Львів» від 06.02.2017р. №79709200, підставами виникнення права власності зазначено витяг з протоколу Правління банку №10/2017 від 24.01.2017р. та витяг з протоколу кредитного комітету банку від 19.01.2017р. №КК004/2017; перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються КМУ у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень; ПАТ АКБ «Львів» не порушило процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, правомірно стало власником спірного майна і мало право ним розпоряджатися на власний розсуд.
Стороною позивача надано відповідь на заперечення ПАТ АКБ «Львів», де такі зазначають: відповідач ПАТ АКБ «Львів» не погоджується з позовними вимогами та вважає, що його дії відповідають вимогам чинного законодавства, покликаючись на Порядок пересилання поштових відправлень, однак вказує лише частину такого Порядку, окремі його пункти, упускаючи та не зазначаючи ті пункти Порядку, які прямо стосуються отримання рекомендованого поштового відправлення та містять вимогу обов'язку підпису рекомендованого повідомлення саме одержувачем такого повідомлення; відповідач ПАТ АКБ «Львів» покликається на повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (нова форма 119) №7900606781861, в якому вказана адреса проживання позивача, в графі «вручено» поставлена дата 24.03.2016р., зазначено, що дане повідомлення позивач має отримати особисто та в графі «розписка про одержання» виконано напис «Макаруха»; згідно цього ж рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (нова форма 119), доданого до відповіді на адвокатський запит, біля графи «розписка про отримання» стоїть «*», яка позначає примітку до даної графи, а саме внизу бланку є роз'яснення щодо порядку проставлення розписки про отримання, а зокрема для відправлень з відміткою «вручити особисто», «судова повістка», особисто одержувачем або уповноваженою ним особисто учиняється підпис та зазначається прізвище; в ході дослідження наданого ПАТ АКБ «Львів» рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (нова форма) 119, яким начебто позивачу було скеровано вимогу від 18.03.2016р. за вих.№150/0-12, - відсутній підпис позивача та лише виконано напис «Макаруха»; позивач стверджує, що не отримував вимоги банку від 18.03.2016р., що підтверджується відсутністю на даному рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення його (позивача) особистого підпису, як і тим, що проставлений напис «Макаруха» виконаний також не ним (позивачем); відповідачем ПАТ АКБ «Львів» додано Звіт про незалежну оцінку майна від 12.12.2016р., виконаний ФОП ОСОБА_3 , яким визначено вартість спірного нерухомого майна станом на 12.12.2016р., зокрема: вартість нежитлової будівлі - 628 816, 85грн., вартість земельної ділянки - 9 792 грн., а загальна вартість об'єкту оцінки - 638 608, 85 грн.; відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості по кредиту ФОП ОСОБА_1 . Генеральний договір кредитної лінії №03/06-164 від 28.05.2014р. загальна заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ПАТ АКБ «Львів» станом на 01.02.2017р. по наданому кредиту становила 638 608, 85 грн.; відтак суперечливим та протиправним є збіг розміру кредитної заборгованості по кредиту ФОП ОСОБА_1 згідно зазначеного Договору, яка станом на 01.02.2017. становила 638 608, 85 грн., та загальної вартості об'єкту оцінки (нежитлової будівлі та земельної ділянки), яка також становила саме 638 608, 85 грн. без ПДВ; відповідно до звіту з проведення 19.05.2014р. незалежної експертної оцінки оцінювачем КП «Львівське бюро експертів-оцінювачів» станом на момент укладення договору Іпотеки 28.05.2014р. ринкова вартість предмета іпотеки становила 1 063 988 грн., саме дана вартість предмета іпотеки була визначена в Договорі іпотеки від 28.05.2014р. та сторони Договору її не заперечували; відповідно до звіту КП «Львівське бюро експертів-оцінювачів» №1648987_ 23022017_1 про оцінку майна - нежитлової будівлі, що належить ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 станом на 23.02.2017р., ринкова вартість даного майна становить 2 563 122 грн.; у Звіті про незалежну оцінку майна від 12.12.2016р., виконаним ФОП ОСОБА_3 , значно занижено вартість нерухомого майна порівняно з іншими звітами з незалежної експертної оцінки вартості цього ж майна; у даному випадку здійснено реєстрацію права власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення, земельну ділянку) щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок повного погашення заборгованості за вартістю, яка не відповідає реальній вартості нерухомого майна згідно звітів (висновків) про незалежну оцінку майна від 28.05.2014р. та від 23.02.2017р.; наявним є порушення щодо визначення ринкової вартості (оцінки нерухомого майна) та суми заборгованості по кредитній лінії №03/06-164 від 28.05.2014р., яке не було встановлено нотаріусом при здійсненні реєстраційних дій.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Голубінка Л.В. не подали відзиву на позовну заяву, ні будь-якої іншої заяви по суті справи, перелік яких визначено ст.174 ЦПК України. Статтею 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
ІІІ. Позиція учасників справи.
В судовому засіданні сторона позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просить врахувати доводи та мотиви, викладені ними у письмових заявах по суті даної справи. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Янчак П.О. в судовому засіданні ствердив, що рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді (Закон № 898-IV, ч.2 ст.37 у редакції, чинній станом на 25.01.2006р., ч.4 ст.37 у редакції, чинній станом на 01.04.2019р.), а відтак скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є прямо передбаченим законом способом захисту цивільних прав; спірне нерухоме майно було набуте відповідачем ПАТ АКБ «Львів» з порушенням статей 35, 37 Закону України «Про іпотеку», п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМ України від 25.12.2015 № 1127, ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" тощо, а відтак, банком порушено процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що тягне за собою скасування рішення про реєстрацію за банком права власності на це майно та його припинення; ПАТ АКБ «Львів» не мало права розпоряджатися спірним майном, набутим в незаконний спосіб. Також представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Янчак П.О. просив звернути увагу на ті обставини, що після пред'явлення позивачем ОСОБА_1 даного позову та після закриття підготовчого провадження по даній справі, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" № 1952, який набрав чинності з 16.01.2020 року, статтю 26 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було викладено у новій редакції, згідно якої «ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Вилучення відповідних записів забороняється». З огляду на зміни в законодавстві, якими регулюються спірні правовідносини (викладення законодавцем ст.26 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у новій редакції), сторона позивача просить суд врахувати такі зміни законодавства, визначити ефективний спосіб захисту порушеного права, забезпечити правову визначеність за результатом вирішення спору, застосувавши норми права, що мають імперативний характер, а саме одночасно зі скасуванням рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав припинити речове право, що було раніше зареєстроване. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Янчак П.О. в судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги відносно ПАТ АКБ «Львів» у спосіб: скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33732617 від 06.02.2017 року, щодо державної реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів», код ЄДРПОУ: 09801546 на земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для реконструкції котельні під магазин, кадастровий номер: 4622410100:09:003:0867, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 339661646224, загальною площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з припиненням права власності Публічного акціонерного товариства АКБ «Львів» на дану земельну ділянку; скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33732096 від 06.02.2017 року, щодо державної реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів», код ЄДРПОУ: 09801546 на нежитлову будівлю, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 234756246224, площею 198,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з припиненням права власності Публічного акціонерного товариства АКБ «Львів» на дану нежитлову будівлю.
Крім того, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Янчак П.О. у судових дебатах (!) просив на підставі ст.5 ЦПК України задовольнити позовні вимоги позивача щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення та земельну ділянку) за ОСОБА_2 у належний спосіб, який є ефективним, зокрема у спосіб витребування майна з її володіння, а саме: земельної ділянки з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для реконструкції котельні під магазин, кадастровий номер: 4622410100:09:003:0867, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 339661646224, загальною площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі, площею 198,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 234756246224. Саме такі вимоги, пред'явлені до відповідача ОСОБА_2 , представник позивача просить вважати остаточними. В обґрунтування таких заявлених вимог до відповідача ОСОБА_2 такий покликався на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Представник відповідача - ПАТ АКБ «Львів» - Вертас М.М. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову та просила відмовити у задоволенні пред'явлених позовних вимог. Вважає, що ПАТ АКБ «Львів» не порушило процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки реєстрація права власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ АКБ «Львів» була проведена нотаріусом Новосад О.П. на підставі належних документів. Також покликалась на те, що на замовлення ПАТ АКБ «Львів» суб'єктом оціночної діяльності СПД ОСОБА_3 було проведено відповідну оцінку спірного нерухомого майна (нежитлової будівлі та земельної ділянки), за результатами якої складено Звіт про незалежну оцінку майна, у якому є висновок про вартість майна - вартість об'єкту оцінки. Крім того, СПД ОСОБА_5 була проведена рецензія звіту про оцінку майна, виконаного СПД ОСОБА_3 , та за результатами такої підтверджено, що звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. При цьому, в судовому засіданні, що мало місце 18.02.2019р., представник відповідача стверджувала, що звіт про незалежну оцінку майна від 12.12.2016р., яким визначено вартість спірного нерухомого майна станом на 12.12.2016р., на який покликається сторона позивача як на такий, що не відображає реальної вартості майна, було замовлено банком для відображення внутрішньо-бухгалтерських операцій банку, в тому числі обчислення балансової вартості майна, а не для вчинення реєстраційних дій нотаріусом. Крім того, зазначила, що на даний звіт про незалежну оцінку майна від 12.12.2016р. була проведена рецензія стороннім сертифікованим експертом-оцінювачем, який підтвердив відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та достовірність оцінки. Щодо заявленої стороною позивача вимоги до відповідача ОСОБА_2 про витребування спірного майна з її ( ОСОБА_2 ) володіння, то зазначила, що така позовна вимога «про витребування майна з чужого володіння» пред'явлена стороною позивача на стадії судових дебатів, що суперечить нормам чинного цивільного процесуального законодавства, згідно яких зміна предмету або підстав позову за письмовою заявою позивача допускається лише до закінчення підготовчого судового засідання.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні особисто пояснила, що мала збережені грошові кошти та щоб такі не знецінювалися вирішила вкласти їх у купівлю нерухомого майна. Її ( ОСОБА_2 ) донька - ОСОБА_6 повідомила, що продається нерухоме майно (будівля та земельна ділянка) за адресою:АДРЕСА_1 за ціною більше 600 000 грн. Вона (відповідачка) оформила довіреність на доньку, уповноваживши її зайнятись придбанням зазначеного майна. Особисто надала доньці грошові кошти в сумі, яку озвучив продавець та яка зазначена в договорі купівлі-продажу даного майна. Чи відповідає вартість даного майна проведеній оцінці, вона ( ОСОБА_2 ) не знає та не розуміється в тому.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Голубінка Л.В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову та просила відмовити у задоволенні пред'явлених позовних вимог. Вважає, що ні ПАТ АКБ «Львів», ні нотаріус Новосад О.П. не допустили порушень при реєстрації за ПАТ АКБ «Львів» права власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно ПАТ АКБ «Львів» правомірно став власником зазначеного майна та розпорядився таким майном на власний розсуд, відчуживши таке в подальшому ОСОБА_2 .
Відповідач - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. в судове засідання не з'явилася, а скерувала на адресу суду письмову заяву, в якій просить врахувати поданий нею відзив на заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, який було надіслано на адресу суду 12.07.2018р. вих.№2044/01-16. Також у поданій заяві нотаріус Новосад О.П. зазначила, що на виконання ухвали суду від 20.11.2018р. нею направлено на адресу суду оригінал документа, що зберігався в архівній справі нотаріуса, а саме рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу за вих.№150/0-12, ОСОБА_1 про вручення листа-вимоги від 18.03.2016р. Просила розглядати дану цивільну справу за її відсутності.
IV. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 23.01.2018р.залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів», ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, поновлення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 12.03.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів», ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, поновлення державної реєстрації права власності на нерухоме майно; розгляд справи ухвалено провести в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.05.2018р. продовжено строк підготовчого провадження по даній справі.
Ухвалою суду від 01.06.2018р. прийнято до розгляду уточнену позовну заяву (заяву про збільшення позовних вимог) ОСОБА_1 до ПАТ АКБ «Львів», ОСОБА_2 та Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольгу Петрівну.
Ухвалою суду від 20.08.2018р. задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Янчака П.О. про витребування від ПАТ АКБ «Львів» наступних доказів: витягу з рішення кредитного комітету банку серія та номер КК004/2017, виданого 19.01.2017 року ПАТ АКБ «Львів»; детального розрахунку кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед банком згідно з Генеральним договором Кредитної лінії №03/06-164 від 28.05.2014 року та визначення суми кредитної заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.02.2017 року із врахуванням здійснених ним платежів на момент подання заяви на вчинення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки з ПАТ АКБ «Львів»; звіту про незалежну оцінку майна від 12.12.2016 року ФОП ОСОБА_3 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №16703/14 від 22.07.2014р.).
Ухвалою суду від 23.10.2018р. закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів», ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою суду від 20.11.2018р.задоволено клопотання представника відповідача ПАТ АКБ «Львів» Вертас М.М. про витребування доказу - оригіналу повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 листа-вимоги від 18.03.2016р. за вих.№150/0-12.
Ухвалою суду від 19.02.2019р. відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Янчака П.О. про проведення експертизи у даній цивільній справі.
Ухвалою суду від 04.09.2019р. задоволено клопотання представника позивача - адвоката Янчака П.О. про визнання обов'язковою явки в судове засідання відповідача ОСОБА_2 , ухвалено викликати відповідачку ОСОБА_2 у судове засідання для надання особистих пояснень, визнавши її явку до суду обов'язковою.
Ухвалою суду від 21.09.2020р. провадження у даній цивільній справі зупинено до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, а саме справи №757/13243/17 (провадження №14-711цс19).
Ухвалою суду від 13.11.2020р. поновлено провадження у справі - для розгляду заяви про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 13.11.2020р.частково задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Янчака П.О. про забезпечення позову, накладено арешт на майно: земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для реконструкції котельні під магазин, кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 339661646224, загальною площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 34006892 від 23.02.2017р.; нежитлову будівлю (магазин непродовольчих товарів), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 34006444 від 23.02.2017р.
Ухвалою суду від 13.11.2020р. провадження у даній цивільній справі зупинено до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, а саме справи №757/13243/17 (провадження №14-711цс19).
Ухвалою суду від 08.02.2021р. поновлено провадження у даній цивільній справі.
Ухвалою суду від 02.06.2021р. відмовлено в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Янчака П.О. про повернення на стадію підготовчого судового засідання у даній цивільній справі.
Ухвалою суду від 20.07.2021р. прийнято відмову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Янчака П.О. від частини позовних вимог, а саме: - про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006892 від 23.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 із видаленням відповідного запису №19170106 від 23.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ОСОБА_2 ; - про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006444 від 23.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за ОСОБА_2 із видаленням відповідного запису №19169576 від 23.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ОСОБА_2 , а також закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів», ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в частині позовних вимог: - про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006892 від 23.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 із видаленням відповідного запису №19170106 від 23.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ОСОБА_2 ; - про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006444 від 23.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за ОСОБА_2 із видаленням відповідного запису №19169576 від 23.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ОСОБА_2
V. Обставини справи, встановлені судом.
Встановлено, що 28.05.2014р. між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ АКБ «Львів» (відповідачем) укладено Генеральний договір кредитної лінії №03/06-164, згідно якого банк зобов'язався відкрити позивачу як позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості, в межах якого надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором та Додатковими договорами до нього, а позичальник зобов'язався повернути кредити, сплатити проценти та комісії за користування ними, а також сплачувати інші платежі, передбачені цим Договором. Згідно п.2.1.1 Договору, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією - 400 000 грн. В подальшому, у відповідності до додаткового Договору №3 від 17.06.2015р., яким внесено зміни до Генерального договору, - банк відкрив позивачу відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 434 000 грн. для рефінансування кредитної заборгованості, ремонту торгового приміщення, фінансування поточної діяльності строком погашення не пізніше 27.05.2021р.
З метою забезпечення виконання позивачем ОСОБА_1 як позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору, між позивачем як іпотекодавцем та відповідачем ПАТ АКБ «Львів» як іпотекодержателем 28.05.2014р. укладено Договір іпотеки, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Г.Р. за реєстровим номером №1191.
Згідно п.1.1 зазначеного Договору, іпотекою за даним договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з умов Генерального договору кредитної лінії №03/06-164 від 28.05.2014р. та додатків до нього, якщо такі є чи будуть укладені в майбутньому, укладеного між іпотекодержателем та ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якого іпотекодержатель відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 400 000 грн., який позичальник зобов'язується повернути у строк до 27.05.2021р., зі сплатою 27% річних, щомісяця сплачувати суму відсотків за користування кредитом у розмірі та в терміни згідно умов кредитного договору.
Між ПАТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 18.06.2015р. укладено Договір про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Г.Р. 28.05.2014. за реєстровим №1191. Зазначеним договором від 18.06.2015р. внесено наступні зміни до Договору іпотеки, зокрема у іншій редакції викладено п.п.1.1 п.1 «Предмет договору», п.п.9.5 п.9 «Додаткові умови». Так, у відповідності до нової редакції, іпотекою за даним договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з умов Генерального договору кредитної лінії №03/06-164 від 28.05.2014р. та додатків до нього, якщо такі є чи будуть укладені в майбутньому, укладеного між іпотекодержателем та ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якого іпотекодержатель відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 434 000 грн., який позичальник зобов'язується повернути у строк до 27.05.2021р., зі сплатою 27% річних, щомісяця сплачувати суму відсотків за користування кредитом у розмірі та в терміни згідно умов кредитного договору.
Відповідно до п.1.3 та п.1.4. зазначеного Договору іпотеки, позивач як іпотекодавець передає в іпотеку належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Мостиської міської ради 09.11.2010р., що підтверджується також Витягом про державну реєстрацію прав, який видано 09.11.2010р. за №27934951 КП Мостиське РБТІ. Перереєстрація права власності на нерухоме майно проведено за іпотекодавцем 07.12.2013р. ОСОБА_7 , державним реєстратором реєстраційної служби Мостиського РУЮ Львівської області з присвоєнням реєстраційного номера об'єкта нурухомого майна 234756246224 (номер запису про право власності 3733494). Нежитлова будівля знаходиться на земельній ділянці площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільського господарського призначення, посвідченого приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Кубарою О.С. 15.04.2014р., реєстрація права власності на нерухоме майно проведено за іпотекодавцем 15.04.2014р. нотаріусом Кубарою О.С. з присвоєнням реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна 339661646224 (номер запису про право власності 5361571). Право власності іпотекодавця на земельну ділянку підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4601269232014. Кадастровий номер земельної ділянки 4622410100:09:003:0867.
З п.1.5 Договору іпотеки відомо, що відповідно до Звіту з проведення 19.05.2014р. незалежної експертної оцінки оцінювачем КП «Львівське бюро експертів-оцінювачів» ринкова вартість предмета іпотеки становить 1 063 988 грн.
Згідно п.3.1.4 Договору іпотеки, у випадку невиконання іпотекодавцем та/або позичальником зобов'язань за цим та/або Кредитним договором, іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.
Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, порядок його реалізації передбачено в розділі 5 Договору іпотеки (пунктами 5.1-5.8 Договору).
Так, у разі порушення іпотекодавцем та/або позичальником зобов'язань за Основним зобов'язанням та/або умов цього Договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо у момент настання строку виконання іпотекодавцем хоча б однієї з умов основного зобов'язання, вона не буде виконана, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений основним зобов'язанням строк суми кредиту; та/або несплаті або частковій несплаті у встановлені основним зобов'язанням строки сум процентів; та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені основним зобов'язанням строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).
Звернення стягнення на предмет іпотеки за цим Договором на розсуд іпотекодержателя може здійснюватись на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, викладеним в розділі 6 (пункти 6,1, 6.2, 6.3) цього Договору шляхом задоволення вимог іпотекодержателя.
Реалізація предмету іпотеки може здійснюватися наступними способами: шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів на підставі рішення суду; шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі згідно договору купівлі-продажу на підставі рішення суду; шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі згідно договору купівлі-продажу на підстав цього Договору; шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки на підставі цього Договору (в порядку, встановленому Розділом 6 Договору).
Відповідно до Розділу 6 Договору іпотеки, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене в цьому розділі даного Договору, згідно ст.36 Закону України «Про іпотеку», вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, який визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку». Право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки позасудовими способами, визначеними цим Договором, виникає у випадку залишення без задоволення іпотекодавцем та/або позичальником письмової вимоги іпотекодержателя щодо усунення порушень Основного зобов'язання або умов цього Договору, згідно статті 35 Закону України «Про іпотеку».
Пунктом 6.1.2 Договору визначено, що сторони досягли згоди про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі цього Договору, наступними способами:
передача предмету іпотеки у власність іпотекодержателю в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, передбаченому цим Договором та статтею 37 Закону України «Про іпотеку»;
право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі шляхом укладення Договору купівлі-продажу предмету іпотеки в порядку, передбаченому цим Договором та статтею 38 Закону України «Про іпотеку.
Право вибору способу звернення стягнення на предмет іпотеки належить іпотекодержателю.
Пунктом 6.2 Договору іпотеки передбачено, що застереження про задоволення вимог іпотекодержателя про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Іпотекодавець дає свою згоду на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до умов цього Договору.
Іпотекодавець передає у власність іпотекодержателю предмет іпотеки. При цьому підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя. Сторони дійшли згоди про те, що іпотекодержатель має право продати від свого імені предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, починаючи з наступного дня після спливу строку усунення порушень основного зобов'язання, вказаного у письмовій вимозі, надісланій іпотекодавцю згідно ст.35 Закону України «Про іпотеку» та п.5.1 цього Договору, і якщо в цей строк вказані порушення не будуть усунені іпотекодавцем та/або позичальником або письмова вимога іпотекодержателя буде залишена іптекодавцем та/або позичальником без задоволення.
Про набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель приймає відповідне рішення, в якому зазначається день, з якого до іпотекодержателя переходить право власності на предмет іпотеки та вартість, за якою предмет іпотеки переходить у власність іпотекодержателя, копію якого іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю.
Пунктом 6.2.4 визначено, що іпотекодержатель набуває Предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки Предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Пунктом 6.3 Договору іпотеки передбачено, що застереження про задоволення вимог іпотекодержателя на продаж від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі відповідно до статті 38 Закону України «Про іпотеку».
Іпотекодавець надає свою згоду на продаж іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки відповідно до умов цього Договору та Закону України «Про іпотеку».
Сторони дійшли згоди про те, що іпотекодержатель має право набути у власність предмет іпотеки на наступний день після спливу строку усунення порушень основного зобов'язання, вказаного у письмовій вимозі, надісланій іпотекодавцю згідно ст.35 Закону України «Про іпотеку» та п.5.1 цього Договору, і якщо в цей строк вказані порушення не будуть усунені іпотекодавцем та/або позичальником або письмова вимога іпотекодержателя буде залишена іптекодавцем та/або позичальником без задоволення.
Про продаж від свого імені предмету іпотеки іпотекодержатель приймає відповідне рішення, копію якого іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю.
Відповідно до п.9.9 Договору іпотеки, з усіх питань, що стосуються предмета, умов та процедури виконання цього Договору, але прямо не врегульовані положеннями цього Договору, сторони керуються чинним законодавством України.
Згідно п.9.13 Договору іпотеки, договір відбувається за згодою дружини іпотекодавця - ОСОБА_8 .
Відповідно до Акту про перевірку цільового використання кредиту від 30.10.2014р. наданого ФОП ОСОБА_1 , - ОСОБА_1 використав отриманий в Банку транш в сумі 200 000 грн. за цільовим використанням; мета кредиту - ремонт торгового приміщення, фінансування поточної діяльності.
18.03.2016р. ПАТ АКБ «Львів» склало повідомлення (лист-вимогу) за вих.№ 150/0-12 на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (за адресою: АДРЕСА_2 ), яке містить повідомлення про існування станом на 18.03.2016р. заборгованості згідно Генерального договору кредитної лінії №03/06-164 від 28.05.2014р. в сумі 498 916,01 грн., вимогу в тридцятиденний термін з дати отримання даної вимоги повністю погасити зазначену заборгованість по Генеральному договору кредитної лінії №03/06-164 від 28.05.2014р., а також попередження про те, що у випадку невиконання цієї вимоги у встановлений строк, ПАТ АКБ «Львів» розпочне процедуру примусового стягнення всієї заборгованості по кредитному договору, в том числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Дане повідомлення, як стверджує сторона відповідача ПАТ АКБ «Львів», було надіслане відповідачем ПАТ АКБ «Львів» на ім'я адресата - ОСОБА_1 (позивача по справі) рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
З оглянутого оригіналу документа, що зберігався в архівній справі нотаріуса Новосад О.П., а саме рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, слідує, що на такому повідомленні наявні наступні відмітки та написи: в графі «вид поштового відправлення» - «рекомендоване»; в графі «вручено» виконано напис «24.03.2016р.» та проставлена відмітка «особисто»; в графі «розписка в одержанні» виконано напис «Макаруха»; в графі прізвище працівника поштового зв'язку виконано напис « ОСОБА_9 ».
Матеріали справи не містять доказів про надіслання даного листа від 18.03.2016р. іншому зазначеному адресату - ОСОБА_8 , дружині іпотекодавця, за згодою якої відбувся договір іпотеки (відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення адресату ОСОБА_8 - відсутнє).
19.01.2017р. кредитний комітет ПАТ АКБ «Львів» розглянув пропозицію Управління по роботі з проблемною заборгованістю щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок повного погашення заборгованості ФОП ОСОБА_1 за Генеральним договором кредитної лінії №03/06-164 від 28.05.2014р. на наступних умовах: звернути стягнення на предмет іпотеки у спосіб - набуття права власності на предмет іпотеки, а саме на нежитлову будівлю загальною площею 198,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; зазначений предмет іпотеки набути у власність з дня його державної реєстрації за ПАТ АКБ «Львів» в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за вартістю, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 згідно звіту про незалежну оцінку майна від 12.12.2016р., зокрема: - зазначену нежитлову будівлю за вартістю 628 816, 85 грн.; - земельну ділянку за вартістю 9792 грн. Цього ж дня рішенням кредитного комітету вирішено здійснити операцію на запропонованих умовах та рекомендувати на затвердження Правлінню Банку.
Згідно протоколу №10/2017 засідання Правління ПАТ АКБ «Львів» від 24.01.2017р. Правлінням Банку затверджено рішення кредитного комітету від 19.01.2017р. та вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки у спосіб - набуття права власності на предмет іпотеки, а саме на нежитлову будівлю загальною площею 198,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; зазначений предмет іпотеки набути у власність з дня його державної реєстрації за ПАТ АКБ «Львів» в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вартістю, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 згідно звіту про незалежну оцінку майна від 12.12.2016р., зокрема: - зазначену нежитлову будівлю за вартістю 628 816, 85 грн.; - земельну ділянку за вартістю 9792 грн.
01.02.2017р. приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна зареєструвала за №20792428 та за №20792531 заяви уповноваженої особи ПАТ АКБ «Львів» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. До заяв були додані Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Пилюх Г.Р. 28.05.2014р. в реєстрі за №1191; Договір про внесення змін до договору іпотеки, посвідчений нотаріусом Пилюх Г.Р. 18.06.2015р. в реєстрі за №1341; повідомлення (лист-вимога) ПАТ АКБ «Львів» від 18.03.2016р. за вих.№150/0-12, адресована ОСОБА_1 та ОСОБА_8 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправленнявиплату поштового переказу (ідентифікатор поштового відправлення - 7900606781861); витяг з протоколу №10/2017 засідання Правління ПАТ АКБ «Львів» від 24.01.2017р. та витяг з рішення кредитного комітету Банку №КК004/2017 від 19.01.2017р.
Саме зазначений перелік документів поданий відповідачем ПАТ АКБ «Львів» приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за Банком, що підтвердила нотаріус у поданому нею відзиві на позов. Будь-які інші документи в матеріалах реєстраційної справи - відсутні.
Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33732617 від 06.02.2017р. щодо державної реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» на земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для реконструкції котельні під магазин, кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 339661646224, площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33732096 від 06.02.2017р. щодо державної реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» на нежитлову будівлю, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 234756246224, загальною площею 198,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ПАТ АКБ «Львів» скерував позивачу ОСОБА_1 письмове повідомлення, датоване 01.02.2017р. за вих.№59/0-24 про те, що у зв'язку з порушенням ним (позивачем) умов кредитного договору та у відповідності до п.3.1.4., п.6.2.3 Договору іпотеки, керуючись ст.ст.35, 36, 37 ЗУ «Про іпотеку», ним (відповідачем ПАТ АКБ «Львів») прийнято рішення звернути стягнення на предмет іпотеки у спосіб-набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок повного погашення заборгованості ФОП ОСОБА_1 за Генеральним договором кредитної лінії №03/06-164 від 28.05.2014р. Набуття у власність предмета іпотеки проведено 01.02.2017р. шляхом державної реєстрації права власності за ПАТ АКБ «Львів» в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вартістю, яка визначена згідно звіту про незалежну оцінку майна від 12.12.2016р., зокрема нежитлова будівля загальною площею 198,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - набута за вартістю 628 816 грн.; земельна ділянка, кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - набута за вартістю 9 792 грн.
Після набуття предмету іпотеки (нежитлової будівлі загальною площею 198,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, площею 0,008 га за адресою: АДРЕСА_1 ) у власність, відповідач ПАТ АКБ «Львів» продав дане майно (предмет іпотеки) відповідачці ОСОБА_2 . Відчуження зазначеного майна (нежитлової будівлі та земельної ділянки) відповідачці ОСОБА_2 мало місце на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та земельної ділянки від 23.02.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №1149 на бланку НВО655062, що підтверджується відповідним договором та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.02.2017 року № 81108692 та № 81111171 відповідно. Ціна договору 680 134,94 грн., а саме продаж будівлі вчинено за ціну 669 689,94 грн., продаж земельної ділянки вчинено за ціну 10 445,00 грн.
VI. Застосовані судом норми права.
Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Спірні правовідносини регулюються нормами закону щодо кредитних зобов'язань, їх забезпечення, в тому числі, іпотекою, щодо права власності та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в редакції, що була чинною на час виникнення відповідних юридичних фактів.
Згідно з положеннями ст.41 Конституції України, ст.ст.11, 316, 317, 319, 321, 328 Глави 29 ЦК України, право власності на нерухоме майно набувається в порядку, визначеному законом, і вважається набутим правомірно,якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Тож набуте в законний спосіб право власності підлягає захисту.
Відповідно до ст.ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 572, 589, 590, 611, 614, 623-626, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 33 Закону України «Про іпотеку» (Закон № 898-IV) цивільні права та обов'язки, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; позичальник зобов'язаний повернути кредитору заборговане, а той управі вимагати борг, в т.ч., вимагати виконання порушеного зобов'язання, в тому числі, за рахунок предмета іпотеки; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається.
Згідно ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Статтею 5 Закону України «Про іпотеку» визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.
Тобто, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:
передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;
право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються:
умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення;
порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки;
прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору.
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання:
боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя;
боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов'язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.
Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов'язанням:
за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем);
за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі).
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що сторони у договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно ст.37 Закону України «Про іпотеку», якою врегульовано порядок передачі іпотекодержателю прав на предмет іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Стаття 38 Закону України «Про іпотеку» передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки. Згідно зазначеної норми, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. При нотаріальному посвідченні такого договору купівлі-продажу правовстановлюючий документ на предмет іпотеки не подається.Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю. Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки. Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.
Системний аналіз положень статей 17, 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» дає підстави для висновку, що згода іпотекодавця про передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя), не є беззастережною, а залежить від ряду умов, таких як: чинність іпотеки, невиконання або неналежне виконання основного зобов'язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на вказане майно.
Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності (стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»)
Згідно з пунктами 1, 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав») є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 (далі - Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна»), є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Так, згідно з приписами пункту 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, під час якого здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка, визначення бази оцінки та подання замовнику істотних умов для укладення договору на проведення оцінки.
У пункті 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» закріплено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Крім того, статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
Разом із цим, відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державним реєстратором є нотаріус, як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено порядок проведення державної реєстрації прав.
За змістом статті 18 вказаного Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Пунктом 40 Порядку № 1127 встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону та Порядком.
Відповідно до пункту 57 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту 61 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Отже, на державного реєстратора під час вчинення такої реєстраційної дії законом покладено обов'язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктом 61 Порядку № 1127, необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й, передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
У пункті 3 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам Закону.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020р., статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.
Відповідно до п. 1, 2, 3 частини 3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діє на час ухвалення судового рішення у даній справі), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Відповідно до п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.
Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Статтями 50, 51 ЦПК України визначено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 та п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
VII. Висновки суду.
Право кредитора-іпотекодержателя отримати задоволення своїх вимог за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачене законом, договором і не може заперечуватися як таке.
Однак, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справ, державна реєстрація права власності іпотекодержателя ПАТ АКБ «Львів» на предмет іпотеки (нежитлову будівлю та земельну ділянку), що належали іпотекодавцю ОСОБА_1 , була проведена без дотримання вимог законодавства.
Пункт 61 Порядку державної реєстрації прав не вимагає подання державному реєстратору даних про оцінку предмета іпотеки, на який звертається стягнення позасудовим порядком шляхом набуття іпотекодержателем права власності на нього. Однак, слід враховувати, що в силу положень ст.ст. 179, 181, 190, 316, 328, 509, 524, 533, 590, 632, 1054 ЦК України, прямої вказівки ст.37 Закону № № 898-IV, умов п.п. 6.2.3., 6.2.4. іпотечного договору, беручи до уваги, що за рахунок предмета іпотеки повинні проводитися розрахунки за кредитним договором, перехід права власності на нерухоме майно може відбуватися лише з належним визначенням вартості (ціни) такого майна, яка є істотною умовою при відчуженні майна, має істотне значення для іпотекодавця (боржника), предмет іпотеки не може набуватися іпотекодержателем без установлення його вартості (ціни).
Дані щодо вартості предмета іпотеки, за якою він набувається у власність іпотекодержателем (оцінка предмета іпотеки), повинні були бути надані державному реєстратору, а останній, своєю чергою, зобов'язаний був встановити відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства.
Однак, в порушення ч.3 ст.37 Закону України «Про іпотеку» матеріали реєстраційної справи не містять висновку про оцінку предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Заперечуючи доводи сторони позивача в цій частині, представник відповідача ПАТ АКБ «Львів» покликався на Звіт про незалежну оцінку майна від 12.12.2016 року, виконаний на замовлення ПАТ АКБ «Львів» суб'єктом оціночної діяльності СПД ОСОБА_3 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №16703/14 від 22.07.2014р.). Однак зазначений Звіт про незалежну оцінку майна від 12.12.2016 року не подавався відповідачем ПАТ АКБ «Львів» приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за Банком. Даний звіт з висновком про вартість спірного майна (предмета іпотеки) не доводився ані до відома нотаріуса, який проводив державну реєстрацію, ані до відома іпотекодавця ОСОБА_1 .
Крім того, в матеріалах справи відсутній доопрацьований (актуалізований) звіт та висновок про вартість об'єкта оцінки на дату набуття предмета іпотеки у власність іпотекодержателя (переходу права власності), тобто на 01.02.2017р.
Також суд звертає увагу на те, що представник відповідача ПАТ АКБ «Львів» в судовому засіданні що мало місце 18.02.2019р., стверджувала, що звіт про незалежну оцінку майна від 12.12.2016р., яким визначено вартість спірного нерухомого майна станом на 12.12.2016р., на який покликається сторона позивача як на такий, що не відображає реальної вартості майна, було замовлено банком для відображення внутрішньо-бухгалтерських операцій банку, в тому числі обчислення балансової вартості майна, а не для вчинення реєстраційних дій нотаріусом. Зазначена обставина щодо мети замовленого Банком звіту про оцінку вартості спірного майна станом на 01.12.2016р. підтверджується доводами представника Банку, викладеними у запереченнях на клопотання про призначення судової експертизи (Том.2 а.с. 169,), де така зазначила, що даний звіт був зроблений банком для відображення внутрішньо-бухгалтерських операцій банку, в тому числі обчислення балансової вартості майна.
Також суд враховує те, що матеріали справи не містять доказів отримання оцінювачем необхідної та достовірної інформації про спірне нерухоме майно (нежитлову будівлю та земельну ділянку) для проведення оцінки.
Крім того, проаналізувавши даний Звітпро незалежну оцінку майна від 12.12.2016 року, виконаний на замовлення ПАТ АКБ «Львів» суб'єктом оціночної діяльності СПД ОСОБА_3 (Том 2 а.с.20-42,), суд встановив, що метою оцінки є визначення ринкової вартості майна для прийняття управлінських рішень; дата оцінки - 01.12.2016р.; дата завершення складання звіту - 12.12.2016р.; вартість спірного нерухомого майна станом на 01.12.2016р., зокрема: вартість нежитлової будівлі становить 628 816, 85 грн., вартість земельної ділянки - 9 792 грн., а загальна вартість об'єкту оцінки - 638 608, 85 грн. Таким чином, визначена станом на 01.12.2016р. вартість спірного нерухомого майна (предмету іпотеки) співпала до однієї копійки з визначеним в майбутньому (станом на 01.02.2017р.) розміром заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ПАТ АКБ «Львів» за кредитним договором, яка згідно розрахунку Банку визначена саме в сумі 638 608, 85 грн. (Том 2 а.с.18,).
Відтак, враховуючи збіг розміру кредитної заборгованості по кредиту ФОП ОСОБА_1 згідно зазначеного Договору, яка станом на 01.02.2017. становила 638 608, 85 грн., та загальної вартості об'єкту оцінки (нежитлової будівлі та земельної ділянки), яка станом на 01.12.2016р. також визначена в тій же сумі - 638 608, 85 грн. без ПДВ, суд ставить під сумнів достовірність, об'єктивність та правдивість звіту про незалежну оцінку майна, складеного 12.12.2016р. суб'єктом оціночної діяльності СПД ОСОБА_3 , як і об'єктивність рецензії на даний звіт про оцінку майна, складеної 17.12.2016р. СПД ОСОБА_5 .
В частині доводів сторін з приводу наявності чи відсутності порушень щодо визначення ринкової вартості предмета іпотеки (оцінки нерухомого майна), суд враховує ті обставини, що відповідно до звіту з проведення 19.05.2014р. незалежної експертної оцінки оцінювачем КП «Львівське бюро експертів-оцінювачів» станом на момент укладення договору Іпотеки 28.05.2014р. ринкова вартість предмета іпотеки становила 1 063 988 грн., саме дана вартість предмета іпотеки була визначена в Договорі іпотеки від 28.05.2014р. та сторони Договору її не заперечували. Крім того, в матеріалах справи наявний звіт КП «Львівське бюро експертів-оцінювачів» №1648987_ 23022017_1 про оцінку майна - нежитлової будівлі, що належить ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до якого ринкова вартість даного майна станом на 23.02.2017р. становить 2 563 122 грн. При цьому виконавцем звіту про оцінку спірного майна станом на 23.02.2017р. є те ж підприємство, яке здійснювало оцінку спірного нерухомого майна станом на 19.05.2014р., тобто на момент укладення Договору іпотеки.
Також суд вертає увагу на те, що матеріали реєстраційної справи не містять будь-яких даних про існуючу заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ АКБ «Львів» на день прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, що може бути підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки. Щодо матеріалів реєстраційної справи, то розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ АКБ «Львів» зазначений лише у листі Банку від 18.03.2016р. та така заборгованість у листі розрахована ще станом на 18.03.2016р. Відомості ж про розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на день прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за Банком, зокрема детальний розрахунок кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед банком згідно з Генеральним договором Кредитної лінії №03/06-164 від 28.05.2014 року та визначення суми кредитної заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.02.2017 року із врахуванням здійснених ним платежів на момент подання заяви на вчинення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ПАТ АКБ «Львів, були надані суду лише на виконання вимог ухвали про витребування доказів від 20.08.2018р.
Відтак, очевидним та наявним є порушення щодо визначення ринкової вартості (оцінки нерухомого майна) та суми заборгованості по кредитній лінії №03/06-164 від 28.05.2014р., яке не було встановлено нотаріусом при здійсненні реєстраційних дій.
Отже, перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя ПАТ АКБ «Львів» було здійснено без проведення належним чином оцінки вказаного нерухомого майна на момент переходу такого права власності.
Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна. Оскільки під час реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем ПАТ АКБ «Львів» в порушення вимог статті 37 Закону України «Про іпотеку» та вимог п.6.2.4 Договору іпотеки не здійснювалася оцінка предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності та така не надсилалася ОСОБА_1 і ОСОБА_8 , то суд розцінює такі дії відповідача ПАТ АКБ «Львів» як такі, що порушують права власників нерухомого майна.
При цьому суд застосував правові висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 20.03.2019р. у справі №306/2053/16-ц, у постанові від 17.04.2020р. у справі №661/5615/18, у постанові від 15.01.2020р. у справі №209/2599/17-ц, у постанові від 28.02.2018р. №916/3249/16.
Крім того, наведені вище вимоги законодавства та зміст повідомлення іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки передбачають подання заяви про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки (звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом набуття іпотекодержателем права власності на нього) в тому разі, коли на день подання заяви сплив 30-денний строк, протягом якого іпотекодавець (боржник) повинен був виконати відповідну вимогу і вона не була виконана.
Іпотекодержатель на підтвердження факту направлення й отримання іпотекодавцем вимоги про порушення основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки у силу зазначених норм матеріального права зобов'язаний надати державному реєстратору докази отримання іпотекодавцем такої вимоги разом із заявою про державну реєстрацію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 638/20000/16-ц, провадження № 14-2цс19).
Підтвердженням надіслання банком іпотекодавцю письмової вимоги щодо усунення виконання договору кредиту, а отже, й завершення 30-денного строку з моменту її отримання, є повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 року № 211.
Відповідно до пункту 89 Правил реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред'явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, інших документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.
В силу вимог пункту 99 Правил рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Пунктом 105 Правил передбачено, що одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред'явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред'явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис. Оператор поштового зв'язку також може визначати інший порядок вручення реєстрованих поштових відправлень. Поштові відправлення, в тому числі прості, адресовані "До запитання", видаються тільки адресату на підставі пред'явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус.
Таким чином, видача поштового відправлення одержувачу здійснюється відділенням поштового зв'язку виключно за умови пред'явлення документів, що посвідчують особу.
Відповідно до пункту 6 Правил під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище. Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи. Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.
З наведених норм можна дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвище. Цей запис вносить працівник поштового зв'язку.
Натомість для вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто" або "Судова повістка" на бланку повідомлення розписується та зазначає прізвище одержувач (а не працівник поштового зв'язку).
Суд зазначає, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ідентифікатор поштового відправлення - 7900606781861), яке міститься в матеріалах справи, не містить позначки «Судова повістка» або «вручити особисто», а тому особистого підпису та прізвища одержувача на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення не вимагало.
Позивач ОСОБА_1 заперечив факт отримання будь-яких вимог від ПАТ АКБ «Львів» стосовно виконання зобов'язань за кредитним договором. При цьому суд вважає, що виходячи з принципу змагальності та рівності сторін у наданні доказів, так і законодавчо встановленого обов'язку іпотекодержателя надавати державному реєстратору докази отримання іпотекодавцем такої вимоги разом із заявою про державну реєстрацію, саме відповідач (іпотекодержатель) повинен доводити факти надіслання та отримання іпотекодавцем вказаного повідомлення.
Натомість, відповідачем ПАТ АКБ «Львів» не надано належних доказів, що підтверджують наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя, оскільки, як вважає суд, в матеріалах справи відсутні належні докази направлення вимоги про усунення порушення основного зобов'язання іпотекодавцю ОСОБА_1 . Представник відповідача ПАТ АКБ «Львів» покликався на наявність в матеріалах реєстраційної справи рекомендованого повідомлення про вручення позивачу поштового відправлення, однак не надав суду належних доказів надіслання документів, в тому числі доказів, які дозволяють встановити зміст такого відправлення (наприклад, опису вкладення з розрахунковим документом, цінного листа з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, поштової квитанції (касового/фінансового чеку) поштового відділення про прийняття від іпотекодержателя поштових відправлень - рекомендованого листа з описом на адресу іпотекодавця та позичальника, тощо). Копія супровідного листа із зазначенням в ній додатків не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення та встановити чи дійсно такі документи були направлені та отримані адресатом. Відсутність опису вкладення не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення та встановити чи дійсно такий документ (документи) були направлені та отримані адресатом. Також в матеріалах справи відсутні докази про отримання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки особисто дружиною іпотекодавця ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , якій даний лист-вимога вимога також був адресований.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного суду від 14.11.2018р. у справі №761/9285/17, де зазначено: «належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення; копія супровідного листа із зазначенням в ній додатків не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення та встановити чи дійсно такі документи були направлені та отримані адресатом», а також у постанові Великої Палати Верховного Судувід 29 вересня 2020 року у справі №757/13243/17 (провадження № 14-711цс19), де викладено наступне: «належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв'язку чи кур'єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270».
Суд звертає увагу на те, що наведені вище норми щодо надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення, спрямовані на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на майно боржника. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Аналогічний висновок в частині необхідності належного повідомлення іпотекодавця зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).
У постанові від 29 вересня 2020 року у справі №757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.
В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов'язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.
За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.
При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості.
У даному випадку суд враховує, що згідно умов укладеного між сторонами кредитного договору, сторони погодили, що будь-яке повідомлення, що надсилається згідно з цим Договором, повинно додаватися у письмовій формі із дотриманням відповідних процедур при доставці особисто, поштою на адресу відповідної сторони, що зазначені в цьому Договорі (п.13.1 Договору).
Таким чином, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. під час прийняття оскаржуваних рішень не було перевірено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Доводи відповідачів та їх представників про відсутність у даному випадку порушень вимог законодавства, а також відсутність порушень умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, - не заслуговують на увагу.
Вищенаведене свідчить про порушення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що тягне за собою необхідність скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію за ПАТ АКБ «Львів» права власності на спірне нерухоме майно.
Натомість, позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію за ПАТ АКБ «Львів» права власності на спірне нерухоме майно не може бути звернена до державного реєстратора (нотаріуса), а звертається до особи, яка порушує право власності. Подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 01.04.2020р. у справі №520/13067/17.
Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами. Саме на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
Відповідно до норм закону (ст.ст.4, 12, 13, 48, 50, 51, 81, ч.1 та п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України) позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов'язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (п.2, п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що у подібних з цією справах за позовом іпотекодавця до державного реєстратора спірні правовідносини виникають здебільшого саме між позивачем та іпотекодержателем через невиконання договірних зобов'язань і реалізацію прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки - нерухомого майна позивача (постанови від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15, від 24 квітня 2018 року у справі № 825/478/17, від 29 травня 2018 року у справі № 826/19487/14, від 30 травня 2018 року у справі № 826/9417/16, від 6 червня 2018 року у справі № 804/3509/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 804/14296/15, від 14 листопада 2018 року № 826/1656/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц).
Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов'язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункт 36)).
Зміст і характер відносин між учасниками даної справи, підтверджують, що спір у позивача ОСОБА_1 є саме з відповідачем ПАТ АКБ «Львів» з приводу порушення ним права власності позивача на спірне нерухоме майно, що було предметом іпотеки, внаслідок дій ПАТ АКБ «Львів» щодо реєстрації за ним такого права. Фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо.
Отже позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майно не може бути звернена до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., якого сторона позивача визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П.
У даному випадку цивільні права позивача ОСОБА_1 на нерухоме майно, що було предметом іпотеки (нежитлову будівлю та земельну ділянку) порушені саме відповідачем - ПАТ АКБ «Львів», яке є належним відповідачем у спорі за пред'явленими стороною позивача вимогами про оспорювання (скасування) рішень державного реєстратора (нотаріуса) про реєстрацію за ПАТ АКБ «Львів» права власності на спірне нерухоме майно.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись принципом верховенства права, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд приходить до висновку, що доводи і вимоги позову щодо незаконності позбавлення позивача ОСОБА_1 права власності на спірне нерухоме майно, що було предметом іпотеки, незаконності набуття права власності на нього відповідачем ПАТ АКБ «Львів», незаконності оспорених рішень державного реєстратора (нотаріуса) про державну реєстрацію права власності слід визнати обґрунтованими та доведеними по суті. Як наслідок, суд вважає за необхідне здійснити захист порушеного права власності позивача на спірне нерухоме майно.
Водночас суд зобов'язаний врахувати зміни в законодавстві, якими регулюються спірні правовідносини, та маючи на увазі необхідність визначити ефективний спосіб захисту порушеного права, забезпечити правову визначеність за результатом вирішення спору, повинен застосувати норми права, що мають імперативний характер.
Конституцією України встановлено, що: держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст.3); в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст.8); держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності (ст.13); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19); права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст.55).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ст.16 ч.2 п.10 ЦК України); суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ст.16 ч.2 абз.2 ЦК України); суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч.1 ст.21 ЦК України).
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді (Закон № 898-IV, ч.4 ст.37).
У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав … до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (Закон № 1952-IV, ст.26 ч.2 у редакції, чинній станом на 01.06.2018р.).
Згідно ч.3 ст.26 Закону України №1952-IV у редакції, чинній з 16.01.2020р., відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню;
у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення …, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України … проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону;
ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є прямо передбаченим законом способом захисту цивільних прав. Держава відповідальна за свою діяльність і зобов'язана врегулювати її в спосіб, що забезпечує чіткість, ясність і правову визначеність відповідних правовідносин, не допускає множинності, суперечливості тлумачень, зокрема, стосовно способів захисту прав, що може перешкоджати особі в реалізації права на захист.
Особа не може бути позбавлена права звернутися до суду по захист у спосіб та з вимогами, прямо передбаченими чинними як загальними, так і спеціальними актами законодавства. Таке звернення до суду є конституційним правом особи. Вичерпання певним індивідуальним актом своєї дії реалізацією акта виключає можливість скасування такого акта органом державної влади, органом місцевого самоврядування, службовою особою, які видати цей акт, проте, не перешкоджає оспорюванню, оскарженню такого акта судовим порядком, оскільки відповідний акт індивідуальної дії може породжувати для особи конкретні негативні наслідки, пов'язані з реалізацією акта, видачею похідних від нього правовстановлюючих документів тощо. Судовий порядок оскарження такого акта, судова перевірка його законності є класичним і передбаченим законом предметом судового розгляду, способом захисту права, який, утім за загальним правилом повинен реалізуватися особою у взаємозв'язку та одночасно з судовою перевіркою похідних від такого акта рішень, документів тощо. Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав може бути скасоване судовим рішенням і може бути скасоване на підставі судового рішення.
Таким чином, оскарження рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно є належним у цій справі способом захисту права позивача ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 пред'явив позов 18.01.2018р., стороною позивача змінювалися позовні вимоги з часу звернення до суду та протягом строку розгляду справи, 01.06.2018р. судом прийнято до розгляду уточнену позовну заяву (заяву про збільшення позовних вимог) ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів», ОСОБА_2 , та Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
З 16.01.2020р. набрала чинності редакція Закону № 1952-IV, частина 3 статті 26 якого імперативно: заборонила вилучення внесених до Державного реєстру прав відомостей про речові права та обтяження речових прав; установила, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Тому вирішуючи дану справу, суд враховує, що одночасно зі скасуванням рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, суд у силу вимоги Закону зобов'язаний припинити речове право, що було раніше зареєстроване.
Також суд враховує те, що вказані вище норми Закону (ст.16 ЦК України, ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») містять вичерпний перелік дій, які може вчинити суд при винесенні рішення у спірних правовідносинах і не передбачає визнання рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав протиправними, а тому суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні заявлених вимог позивача у цій частині.
Підсумовуючи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення пред'явлених до відповідача ПАТ АКБ «Львів» позовних вимог саме у спосіб скасування рішень приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації за ПАТ АКБ «Львів» права власності на нежитлову будівлю та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 відповідно, з припиненням права власності Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» на дане майно (нежитлову будівлю та земельну ділянку).
Щодо вимог сторони позивача, пред'явлених до відповідачки ОСОБА_2 , - «про витребування майна з володіння», озвучених в судових дебатах та викладених в поясненнях (в судових дебатах), та які представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Янчак П.О. в письмовій заяві про відмову від частини позовних вимог, датованій 20.07.2021р., просив вважати остаточними позовними вимогами до відповідачки ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За статтею 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом пункту 3 частини першої та пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи, зокрема мають право подавати заяви та клопотання. Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У частинах першій та четвертій статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
У розумінні цивільного-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Частиною 1 ст.189 ЦПК України встановлено, що остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, а також визначення обставин, які підлягають встановленню є одним із завдань підготовчого провадження.
З матеріалів справи слідує, що в процесі розгляду даної цивільної справи, позивач змінював позовні вимоги, що свідчить про реалізацію ним процесуальних прав у повному обсязі та достатності часу для вчинення процесуальних дій, враховуючи обставини конкретної справи.
01.06.2018р. від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла уточнена позовна заява, у якій сторона позивача змінила позовні вимоги та просила залучити співвідповідача у справі - Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яка провела реєстраційні дії по державній реєстрації права власності на спірні земельну ділянку та нежитлову будівлю за ПАТ АКБ «Львів».
01.06.2018р. судом прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ АКБ «Львів», ОСОБА_2 , та Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33732617 від 06.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ПАТ АКБ «Львів» із видаленням відповідного запису №18881421 від 01.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ПАТ АКБ «Львів»; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33732096 від 06.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за ПАТ АКБ «Львів» із видаленням відповідного запису №18881001 від 01.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ПАТ АКБ «Львів»; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006892 від 23.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 із видаленням відповідного запису №19170106 від 23.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ОСОБА_2 ; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006444 від 23.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за ОСОБА_2 із видаленням відповідного запису №19169576 від 23.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ОСОБА_2 .
Саме такий зміст мали позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , пред'явлені до відповідачів на момент закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
В ході розгляду даної цивільної справи відповідачі захищалися саме від позовних вимог, викладених в уточненій позовній заяві сторони позивача від 01.06.2018р., відповідачі захищали свою правову позицію, доводили законність своїх дій, викладали свої пояснення, міркування і аргументи щодо доводів позову та позовних вимог, пред'явлених до кожного з них (відповідачів) та викладених у письмовій заяві сторони позивача саме від 01.06.2018р.
Після закриття підготовчого провадження по справі судом не приймалися до розгляду будь-які інші письмові заяви про зміну предмета або підстави позову.
Ухвалою суду від 20.07.2021р. прийнято відмову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Янчака П.О. від частини позовних вимог, а саме: - про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006892 від 23.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 із видаленням відповідного запису №19170106 від 23.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ОСОБА_2 ; - про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006444 від 23.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за ОСОБА_2 із видаленням відповідного запису №19169576 від 23.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ОСОБА_2 ; відповідно провадження у даній цивільній справі в частині зазначених позовних вимог - закрито.
Проаналізувавши зміст озвученої в судових дебатах вимоги, пред'явленої до відповідачки ОСОБА_2 «про витребування спірного нерухомого майна з її володіння», суд вважає, що сторона позивача змінила вимогу, з якою звернулася до даного відповідача, відтак розцінює таку вимогу сторони позивача як «заявлення стороною позивача нової позовної вимоги, зміну стороною позивача предмета позову», оскільки ні первинна позовна заява ОСОБА_1 , ні уточнена позовна заява сторони позивача від 01.06.2018р. не містила такої позовної вимоги як витребування спірного нерухомого майна з володіння ОСОБА_2 .
При цьому, заявлення такої позовної вимоги в судових дебатах є порушенням вимог цивільного процесуального законодавства в частині часу та форми звернення особи щодо зміни предмета або підстави позову, відтак відсутні будь-які правові підстави для прийняття судом такої позовної вимоги до розгляду.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Згідно положень ч.3 вказаної статті, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, суд, без прийняття до розгляду письмової заяви позивача у редакції з такою позовною вимогою як витребування спірного нерухомого майна з володіння особи, не вправі вирішувати таку вимогу по суті. Відповідно, суд не розцінює таку вимогу сторони позивача як позовну вимогу, заявлену у даному цивільному спорі.
Сторона позивача у судових дебатах покликалась на те, що у правовідносинах, які склались між сторонами існує інший належний спосіб, який є ефективним (спосіб витребування майна з володіння), однак при зверненні до суду з даним позовом сторона позивача такий спосіб захисту не обрала, а суд, застосувавши його самостійно, - вийде за межі позовних вимог та порушить принцип диспозитивності. Тому суд вважає за неможливе у даному випадку самостійно обрати інший спосіб захисту, оскільки такий спосіб захисту передбачений законом і позивач міг обрати саме такий спосіб захисту.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
При цьому суд роз'яснює, що позивач ОСОБА_1 не позбавлений в подальшому обрати будь-який інший ефективний спосіб захисту та можливості звернутися до суду з будь-яким іншим відповідним позовом до відповідачів з дотриманням вимог процесуального законодавства, в тому числі з позовом до відповідача ОСОБА_2 про витребування майна.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
VIII. Розподіл судових витрат між сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що за заявлені позовні вимоги позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 2819, 20 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються.
У зв'язку з тим, що сторона позивача відмовилася від частини позовних вимог (про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006892 від 23.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 із видаленням відповідного запису №19170106 від 23.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ОСОБА_2 ; - про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006444 від 23.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за ОСОБА_2 із видаленням відповідного запису №19169576 від 23.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об'єкт за ОСОБА_2 ), то понесені позивачем ОСОБА_1 витрати у виді сплати судового збору в розмірі 1409 гривень 60 коп. у відповідності до вимог ч.3 ст.142 ЦПК України не відшкодовуються.
За задоволені судом позовні вимоги (скасування рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації за ПАТ АКБ «Львів» права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 з припиненням права власності Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» на дану земельну ділянку; та скасування рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації за ПАТ АКБ «Львів» права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 з припиненням права власності Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» на дану нежитлову будівлю),- з відповідача ПАТ АКБ «Львів» слід стягнути в користь позивача ОСОБА_1 1409 гривень 60 коп. сплаченого судового збору.
В матеріалах справи наявні документи, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6600 грн., понесені відповідачем ОСОБА_2 . Однак ухвалою суду від 20.07.2021р. прийнято відмову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Янчака П.О. від частини позовних вимог, пред'явлених саме до відповідача ОСОБА_2 та провадження в справі в цій частині позовних вимог закрито, а в зазначеному судовому рішенні суд фактично не вирішував по суті будь-яких позовних вимог, пред'явлених до відповідача ОСОБА_2 . З огляду на те, що зазначені вище витрати, понесені відповідачкою ОСОБА_2 , фактично пов'язані з її захистом у даній цивільній справі від позовних вимог, в частині яких провадження у справі закрито, то суд вважає за доцільне роз'яснити, що питання щодо розподілу витрат у разі закриття провадження у справі вирішуються у відповідності до вимог ст.142 ЦПК України.
Будь-яких заяв про надання інших доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу та клопотань про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в судовому засіданні до закінчення судових дебатів учасниками справи зроблено не було.
IX. Вирішення питання щодо заходів забезпечення позову.
В межах даної цивільної справи судом вжито заходи забезпечення позову, зокрема ухвалою суду від 13.11.2020р. накладено арешт на майно: земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для реконструкції котельні під магазин, кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 339661646224, загальною площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 34006892 від 23.02.2017р.; - нежитлову будівлю (магазин непродовольчих товарів), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 34006444 від 23.02.2017р.
Відповідно до ч.ч.1, 7, 8 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
З огляду на наведене, суд роз'яснює учасникам справи, що вжиті судом заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ч.7 ст.158, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів», ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задовольнити частково.
Скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33732617 від 06.02.2017р. щодо державної реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» на земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для реконструкції котельні під магазин, кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 339661646224, площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 з припиненням права власності Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» на дану земельну ділянку.
Скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33732096 від 06.02.2017р. щодо державної реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» на нежитлову будівлю, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 234756246224, загальною площею 198,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з припиненням права власності Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» на дану нежитлову будівлю.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» на користь ОСОБА_1 1409 (одну тисячу чотириста дев'ять) гривень 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 29.07.2021р.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець, житель та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідачі:
1.Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів», місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул.Сербська, 1, код ЄДРПОУ: 09801546.
2. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка та проживає за адресою: с.Буців Яворівського району Львівської області, зареєстрована за адресою: с.Гостинцеве Яворівського району Львівської області, РНОКПП - НОМЕР_3 .
3.Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, адреса місцезнаходження: 79053, м.Львів, вул.Княгині Ольги, 100К.
Суддя Ю.В. Кічак