Єдиний унікальний номер: 441/2168/20
Провадження № 2/448/318/21
22.07.2021 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,
за участю позивачки ОСОБА_1
та відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та про збільшення розміру аліментів, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі та рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 29.01.2015 року ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання їх дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Зазначає, що з часу ухвалення судом зазначеного рішення її (позивачки) майнове становище погіршилося, оскільки дитина підросла, а з віком потреби дитини зростають; зросли тарифи на оплату комунальних платежів; змінився розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а відповідач не приймає участі у вихованні та забезпеченні дитини. Крім того, відповідач з 01.08.2018р. став допускати заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на 19.10.2020р. становила 7360,30 грн.
З огляду на наведене, просила суд ухвалити рішення, яким збільшити розмір аліментів, встановлених рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 29.01.2015р. про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 2318 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. Крім того, позивачка ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 2256 грн. 28 коп. згідно розрахунку, наведеного нею у позовній заяві.
Ухвалою судді Городоцького районного суду Львівської області від 23.12.2020р. відкрито провадження у даній цивільній справі. В подальшому, Городоцьким районним судом Львівської області дану цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Мостиського районного суду Львівської області.
Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 02.04.2021р. прийнято до розгляду дану справу, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, так як згідно з вимогами п.3 ч.6 ст.19 ЦПК України поданий спір є малозначним, а тому у відповідності до ст.274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені нею позовні вимоги в частині збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 29.01.2015р. про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 2318 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. В частині позовної вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, така просила суд розрахувати та стягнути з відповідача ОСОБА_2 таку пеню станом на 01.07.2021р. на підставі розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_2 по аліментах станом на 01.07.2021р., виконаного державним виконавцем.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав ті обставини, що ним допущена заборгованість перед позивачкою по сплаті аліментів, а тому він визнає позовні вимоги в частині стягнення з нього пені за прострочення сплати аліментів. В частині позовних вимог про збільшення розміру аліментів, такий зазначив, що дані вимоги визнає частково, зокрема ствердив, що спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини лише у розмірі 1200 грн. щомісячно.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані документи і матеріали, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи сторони відповідача, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.
У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу в сторін народилася дитина: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 29.01.2015 року ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 в користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Дитина сторін - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір'ю, позивачкою ОСОБА_1 , яка несе витрати на його утримання.
Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини, що стосуються обов'язку батька та матері утримувати дитину, які регулюються главою 15 Сімейного кодексу України (надалі - СК України).
Як відомо із змісту ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст.182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
З правового аналізу норм, передбачених ст.ст. 183, 184, 192 СК України вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження, ст.192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Розмір аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду. Аналогічна правова позиція визначена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.
У відповідності до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із роз'ясненнями, викладеними у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст.192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З наведеного вбачається, що особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Звертаючись до суду із позовом про зміну розміру аліментів - збільшення розміру таких, позивачка ОСОБА_1 в позовній заяві як на підставу такої зміни відповідно до ст.ст.182, 183, 192 СК України, покликалась на погіршення майнового становища одержувача аліментів, збільшення витрат на утримання дитини.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.ч.1, 5, 6 ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.
Таким чином, при вирішенні даного спору в частині позовних вимог про збільшення розміру аліментів, суд виходить з наступних обставин, зокрема: що з моменту винесення судового рішення від 29.01.2015р. погіршилося матеріальне становище одержувача аліментів ОСОБА_1 , так як зросли її витрати на утримання дитини, а відповідач ОСОБА_2 з 01.08.2018р. став допускати виникнення заборгованості по сплаті аліментів. Крім того, у зв'язку з інфляційними процесами в державі зросли ціни на харчові та промислові продукти, ліки тощо, а дитина підростає та потребують у зв'язку з цим значно більших витрат на своє утримання. Крім того, підвищився прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Суд враховує те, що відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку, а також те, що відповідач частково визнав такі позовні вимоги, висловивши свою згоду на збільшення розміру аліментів.
Частиною другою статті 182 СК України, до якої внесено зміни Законом України № 2037-УІП «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08 липня 2017 року, визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021р. по 30.06.2021 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 2395 грн., з 01.07.2021р. - 2510 грн., а з 01.12.2021р. - 2618 грн.
Стягнення з особи аліментів на утримання дитини у розмірі меншому за мінімальний розмір, встановлений статтею 182 СК України, призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.
Крім того, батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дитини.
Суд вважає, що розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись.
Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, відпочинку дитини тощо, є загальнозрозумілими та не викликають сумнівів у суду. За таких умов, незначну за розміром протягом тривалого часу фактичну матеріальну участь батька у матеріальному забезпеченні дитини не можна визнати такою, що враховує реальні обставини та потреби дитини. З часом відносний розмір матеріальної участі того з батьків, з якого присуджені аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі, лише зменшується та, як правило, перестає відповідати умовам реальної, ефективної участі платника аліментів відповідно до належної з нього дійсної частки у забезпеченні потреб дитини. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (ст.82 ч.3 ЦПК України). Зважаючи на інтереси дитини, такі обставини не можуть повністю залишатися поза увагою суду в спорі, що розглядається.
Виходячи з наведеного, враховуючи найкращі інтереси дитини, необхідність захисту права дитини на належне утримання, з урахуванням її віку та потреб, керуючись принципом розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що слід збільшити розмір аліментів, стягуваних за рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 29.01.2015 року із ОСОБА_2 в користь позивачки ОСОБА_1 на утримання дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 1500 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, оскільки такий розмір аліментів, на переконання суду, відповідатиме реальним потребам дитини, а також матеріальному становищу сторін у справі.
У новому (збільшеному) розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Такі аліменти узгоджуватимуться з вимогами закону, відповідатимуть інтересам дитини, покриватимуть суттєву частину витрат на дитину і не порушуватимуть як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача. Такий розмір аліментів забезпечуватиме реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дитини та не порушуватиме правила щодо дотримання загалом паритету (рівності) батьків у виконанні обов'язку з матеріального утримання дитини, підстав для відступу від якого не встановлено і не доведено. Необхідно враховувати також, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин тощо, сторони не позбавлені права ставити в подальшому питання про зміну розміру стягуваних аліментів, зміну способу стягнення, участь у додаткових витратах і т.ін.
В частині позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частинами першою, другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Указаний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року по справі № 333/6020/16, а також у постанові від 18.11.2020р. по справі №727/10270/18.
З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку періодом прострочення є період з першого числа кожного наступного місяця після несплати аліментів до 01.07.2021р. у відповідності до заявлених позивачкою вимог.
Заборгованість боржника ОСОБА_2 по аліментах виникла з серпня 2018р. та станом на 01.07.2021р. така становить 7423,30 грн.
Згідно проведеного судом розрахунку, загальна сума пені за прострочення сплати аліментів за вказаний період становить 41 151, 50 грн., однак суд враховує положення ч.1 ст.196 СК України в тій частині, що розмір пені обмежений розміром заборгованості, на який нараховується пеня.
Загальна сума пені за прострочення сплати аліментів становить 41 151, 50 грн., однак в силу ч.1 ст.196 СК України вказана сума підлягає обмеженню до 7423,30 грн. (суми заборгованості по сплаті аліментів).
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення частково.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, зміну способу їх стягнення, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
У відповідності до вимог ст.ст.141, 142 ЦПК України, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково (одну позовну вимогу задоволено повністю та таку вимогу відповідач визнав до початку розгляду справи по суті, а іншу позовну вимогу задоволено частково (на 64,71%, 1500грн./2318грн.), то з відповідача ОСОБА_2 на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 964,48 грн. (840,8грн./2) + (840,8грн.х64,71% ).
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 142, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та про збільшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 7423 (сім тисяч чотириста двадцять три) грн. 30 коп.
Змінити розмір аліментів, встановлених рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 29.01.2015р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 1500 (одній тисячі п'ятсот) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів, встановлених даним рішенням, здійснювати з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 964 (дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 48 коп. судового збору в дохід держави.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженка, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , уродженець, зареєстрований та проживає за адресою: с.Малі Мокряни Яворівського району Львівської області.
Суддя Ю.В. Кічак