Єдиний унікальний номер: 448/327/21
Провадження № 2/448/332/21
15.06.2021 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Мостиська державна нотаріальна контора та приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що їхній бабі ОСОБА_3 належав житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 .
Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами. Стверджують, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя склала заповіт, яким все своє майно заповіла своєму синові ОСОБА_4 .
Покликаються на те, що у відповідності до ст.549 ЦК УРСР , як спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину після смерті своєї матері - спадкодавця ОСОБА_3 , так як вступив в управління її спадковим майном.
Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їхній батько ОСОБА_4 , після смерті котрого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на спірний житловий будинок, який останній успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_3 .
Зазначають, що спадкодавець ОСОБА_1 за життя всім своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. Стверджують, що спадщину після смерті останнього прийняли його дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_1 (позивач), факт прийняття ними спадщини підтверджується спільним проживанням із спадкодавцем ОСОБА_4 та поданими нотаріусу заявами про прийняття спадщини. Стверджують, що нотаріусом відмовлено в оформленні останнім ( ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ) в оформленні їхніх спадкових прав на спірне спадкове майно, оскільки на таке були відсутні правовстановлюючі документи.
Покликаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла їхня (позивачів) матір ОСОБА_5 , після смерті котрої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/2 частку спірного житлового будинку, який остання успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4 .
Стверджують, що саме вони (позивачі), як спадкоємці першої черги спадкування за законом прийняли спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті їхньої матері - спадкодавця ОСОБА_5 , звернувшись у встановлені законом строки в нотаріальну контору із заявами про прийняття спадщини та отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, однак через відсутність правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння позбавлені можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.
З огляду на наведені обставини, просять суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 3/4 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті матері ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а за позивачем ОСОБА_2 право власності на 1/4 частки такого в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, а подали через канцелярію суду заяву,в якій зазначили, що підтримують свої позовні вимоги та просять розглядати справу за наявними матеріалами, без їх участі.
Представник позивачів - адвокат Ленько М.Ю. в судове засідання не з'явилася, а подала черезканцелярію суду заяву,в якій зазначила, що підтримує позовні вимоги своїх довірителів, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без позивачів і її (представника) участі.
Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить справу слухати у їх відсутності.
Представник третьої особи - в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/106 від 19.05.2021р.; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №64742821 від 17.05.2021р., згідно якої після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкова справа не заводилась; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №64742828 від 17.05.2021р., відповідно до якої спадкодавцем ОСОБА_6 за життя складено заповіт, посвідчений 06.07.1988р. (номер у реєстрі нотаріальних дій №21), а також клопотання про здійснення розгляду даної справи у його (представника) відсутності.
Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. в судове засідання не з'явився, проте надіслав заяви-повідомлення №408/01-16 та №409/01-16 від 14.05.2021р.; копію спадкової справи №11/2019, заведеної після смерті ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копію спадкової справи №164/2016, заведеної після смерті ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просив розглядати дану справу у його (представника) відсутності.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.
ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_6 (баби позивачів).
До складу даної спадщини входило, в тому числі право на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який відносився до суспільної групи «робітничий двір» та фактично належав спадкодавцю згідно даних погосподарських книг.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", «Про міжнародне приватне право», іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Згідно ст. 524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.
Згідно із ст. 534 ЦК України 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно до ст. 548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. ст.548, 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таким чином, за ст.549 ЦК України спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або користування спадковим майном.
Отже, оскільки спадкодавець ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР від 18.07.1963 року.
Внаслідок смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, до складу якої входить право власності на спірне будинковолодіння.
Спадкодавець ОСОБА_6 за життя своїм майном розпорядилася, а саме 06.07.1988р. склала заповіт, яким усе своє майно заповіла своєму синові ОСОБА_4 Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №21.
Згідно повідомлень з Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області від 19.05.2021р. за №01-16/106 і з Львівського державного нотаріального архіву від 20.05.2021р. за №1344/01-30 та інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №64669584 від 12.05.2011р. та №64742821 від 17.05.2021р., - після смерті ОСОБА_6 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкова справа не заводилась.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області №649 від 23.07.2018р., після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , саме її син ОСОБА_4 вступив в управління її спадковим майном (доглядав за майном, земельною ділянкою, сплачував податки та комунальні послуги). У відповідності до вимог ст.549 ЦК УРСР суд розцінює такі дії ОСОБА_4 як вступ у фактичне володіння і управління спадковим майном, тобто приходить до висновку, що останній вчинив дії, які свідчать про прийняття ним спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_6 .
Судом не здобуто доказів, що є інші спадкоємці, які б мали право на обов'язкову частку в спадщині та такі у встановлений законом строк прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_6 .
Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_6 спірне будинковолодіння успадкував саме її син - ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 .
До складу даної спадщини входить, в тому числі, наступне майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , яке останній ( ОСОБА_4 ) успадкував після смерті матері ОСОБА_6 .
Позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_4 , а ОСОБА_5 є дружиною спадкодавця ОСОБА_4 та у відповідності до вимог ст.1261 ЦК України спадкоємцями першої черги спадкування за законом.
Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_4 за життя усім своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв'язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.
Відповідно до копій сторінок спадкової справи №164/2016, заведеної після смерті ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_1 і ОСОБА_5 у встановлений законом строк прийняли спадщину, оскільки проживали спільно із спадкодавцем на час його смерті та їм видані Свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Спадщина, на яку видані свідоцтва, складається із: права власності на земельні ділянки площами 1,4927га, 0,8719га та 0,5993га, які розташовані на території Липниківської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Судом не встановлено інших спадкоємців першої черги спадкування за законом, які б у встановлений законом строк вчинили дії, які б свідчили про прийняття ними даної спадщини.
Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 і ОСОБА_5 не заявили про відмову від даної спадщини.
Тобто, в силу ч.3 ст.1268, ст.1269 ЦК України ОСОБА_1 (позивач) і ОСОБА_5 вважаються такими, що прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_4 спадкове майно, в тому числі право власності на спірне будинковолодіння успадкували саме ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , тобто кожен по 1/2 частці.
При цьому, приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С., - ОСОБА_1 (позивачу) і ОСОБА_5 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на дане спадкове майна - спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім'я спадкодавця ОСОБА_4 . Нотаріус роз'яснив останнім можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.
ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_5 .
До складу даної спадщини входить, в тому числі, наступне майно: 1/2 частка спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , яку остання ( ОСОБА_5 ) успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4 .
Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є синами спадкодавця ОСОБА_5 та у відповідності до вимог ст.1261 ЦК України спадкоємцями першої черги спадкування за законом.
Спадкодавець ОСОБА_5 за життя своїм майном розпорядилася, а саме 12.02.2016р. склала заповіт, яким усе своє майно заповіла своєму синові ОСОБА_1 (позивачу). Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №9.
Відповідно до копій сторінок спадкової справи №11/2019, заведеної після смерті ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , - позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у встановлений законом строк прийняли спадщину, оскільки проживали спільно із спадкодавцем на час її смерті та у встановлений законом строк звернулись в нотаріальну контору із заявами про прийняття спадщини за законом, так як спадкоємець (позивач) ОСОБА_1 відмовився від прийняття спадщини за заповітом та їм видані Свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Спадщина, на яку видані свідоцтва, складається із: права власності на земельні ділянки площами 1,4927га, 0,8719га та 0,5993га, які розташовані на території Липниківської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Судом не встановлено інших спадкоємців першої черги спадкування за законом, які б у встановлений законом строк вчинили дії, що свідчили б про прийняття ними даної спадщини.
Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не заявили про відмову від даної спадщини, та ОСОБА_1 не відкликав своєї заяви про відмову від прийняття спадщини за заповітом.
Тобто, в силу ч.3 ст.1268, ст.1269 ЦК України позивачі вважаються такими, що прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи наведене, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_5 спадкове майно, в тому числі 1/2 частку спірного будинковолодіння, успадкували у відповідності до вимог ч.3 ст.1268, ст.1269 ЦК України саме сини спадкодавця - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (позивачі), тобто кожен по 1/4 (1/2:2) частці у такому.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 став фактичним власником 3/4 частки спірного будинковолодіння (1/2 частку, яку він успадкував після смерті батька ОСОБА_4 , + 1/4 частку, яку він успадкував після смерті матері ОСОБА_5 ), а позивач ОСОБА_2 став фактичним власником 1/4 частки, яку він успадкував після смерті матері ОСОБА_5 ).
При цьому, приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С. позивачам було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на дане спадкове майна - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім'я спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Нотаріус роз'яснив позивачам можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.
Пунктом 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватись з 1 січня 2013 року.
З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень». Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об'єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.
Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння позивачі не можуть в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв'язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копіями свідоцтв про смерть спадкодавців ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №64742821 від 17.05.2021р., згідно якої після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , спадкова справа не заводилась; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №64742828 від 17.05.2021р., відповідно до якої спадкодавцем ОСОБА_6 за життя складено заповіт, посвідчений 06.07.1988р. (номер у реєстрі нотаріальних дій №21); копію спадкової справи №11/2019, заведеної після смерті ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копію спадкової справи №164/2016, заведеної після смерті ОСОБА_1 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витягами із погосподарських по с.Стрілецьке за 1986-1995рр.; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; листами-повідомленнями приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р.С про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачам через відсутність правовстановлюючих документів на спірний будинок; та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).
Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки у даному випадку питання про право позивачів на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв'язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 право власності на 3/4 частки спірного майна - будинковолодіння (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 (1/2 частку, яку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_4 , + 1/4 частку, яку він успадкував після смерті матері ОСОБА_5 ), за позивачем ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку такого, яку він успадкував після смерті матері ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Мостиська державна нотаріальна контора та приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, про визнання права власності в порядку спадкування за законом- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець, житель та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1 .
Позивач - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець, житель та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач - Мостиська міська рада Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6 Львівської області.
Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.
Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.
Суддя Ю.В. Кічак