Єдиний унікальний номер 448/199/21
Провадження № 2-а/448/11/21
Іменем України
16.07.2021 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:
головуючого судді Кічака Ю.В.
при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області та старшого лейтенанта Відділення поліції №1 (м.Мостиська) Яворівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Шегінського Назара Михайловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 14.02.2021р. інспектором, старшим лейтенантом ВП №1 (м.Мостиська) Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області Шегінським Н.М. винесено щодо нього (позивача) постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 425 гривень.
Вказує, що згідно винесеної постанови він (позивач) керував транспортним засобом «ВАЗ 2105», н.з. НОМЕР_1 , 14.02.2021р. о 13:58:28 в м.Мостиська вул.Промислова, 24 із пошкодженим переднім лобовим склом, чим порушив п.31.4.4 ПДР, - керування водієм транспортним засобом, що має несправності склоочисник і склообмивача вітрового скла.
Покликається на те, що дійсно у вищевказаний день рухався автомобілем в сторону с.Гостинцеве Яворівського району та на виїзді із міста побачив у дзеркалі заднього виду, що за ним рухається транспортний засіб поліції з ввімкнутими проблисковими маячками. Зазначає, що зупинившись на їхню вимогу, відповідач (інспектор) не представився, не пояснив причини зупинки та не надав жодних доказів того, що ним порушено правила дорожнього руху.
Вказує, що зазначена постанова є незаконною, оскільки винесена з порушенням норм права, суперечить вимогам закон та не відображає дійсних обставин справи, а тому постанова підлягає скасуванню.
Стверджує, що пунктом 31.1 Правил дорожнього руху України встановлює, що загальні вимоги технічного стану транспортних засобів повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Зазначає, що перелік конкретних вимог технічного стану частини, вузлі та механізмів транспортних засобів, невідповідність яким передбачає заборону експлуатації викладено в п.31.2-31.4 ПДР України і в ч.1 ст.121 КУпАП, однак жоден з цих нормативних документів не передбачає заборони експлуатації і як наслідок накладення стягнення за пошкодження вітрового скла.
Вважає, що відповідачем - інспектором Шегінським Н.М. не вірно кваліфіковано його дії та помилково притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП.
З огляду на наведене, просить скасувати постанову про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності серії ЕАН №3786834 від 14.02.2021р., а провадження у справі щодо нього (позивача) за ч.1 ст.121 КУпАП - закрити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, а подав через канцелярію суду заяву, в якій зазначив, що підтримує заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі та просить такі задовільнити, а також просить суд здійснювати розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області в судове засідання не з'явився, хоча був своєчасно і належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Про причин неявки не повідомив, клопотання про розгляд справи за відсутності представника чи про відкладення розгляду не подав.
Відповідач - старший лейтенант Відділення поліції №1 (м.Мостиська) Яворівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Шегінський Н.М. в судове засідання не з'явився, хоча був своєчасно і належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Про причин неявки не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду не подав, відзиву не надіслав.
Станом на 16.07.2021р. відзив на позов від відповідачів до суду не надійшов, а тому суд розглядає справу за наявними у справі письмовими доказами.
Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що інспектором, старшим лейтенантом Відділення поліції №1 (м.Мостиська) Яворівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Шегінським Н.М. була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3786834 від 14.02.2021р., в якій зазначено, що 14.02.2021р. о 13:55:28год. водій ОСОБА_1 (позивач) керував т.з. марки «ВАЗ 2105», д.н.з. НОМЕР_1 із пошкодженим переднім лобовим склом, чим порушив п.31.4.4 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.
Згідно з постановою до позивача ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Так, відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП настає у разі керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів
Як слідує зі змісту положень п. 31.1 Правил дорожнього руху України, - технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Пунктом 31.4 ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема: 31.4.4. Склоочисники і склообмивачі вітрового скла.
У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил (п. 31.5 ПДР).
Так, ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України «Колісні транспортні засоби», «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», затверджені наказом Держспоживстандарту України від 28.12.2010 року № 630.
Згідно п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України, колісні транспортні засоби "Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання" на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Вимоги ГОСТ 5727-88 "Скло безпечне для наземного транспортного засобу. Загальні технічні умови", не допускають наявність тріщин завдовжки більш як 50 мм на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу. Наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу погіршують його прозорість.
Однак, зазначений стандарт застосовують виключно при технічному огляді колісного транспортного засобу для здійснення контролю технічного стану КТЗ на відповідність вимогам ДСТУ 3649 під час проведення державного технічного огляду колісного транспортного засобу.
Нормами ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-ХІІ від 30.06.1993 року передбачено проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
В положеннях статті 37 Закону України «Про дорожній рух» визначенні підстави для заборони експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до ст. 222 цього Кодексу, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч.1 ст. 121 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, як вбачається з оскаржуваної постанови дії позивача ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.121 КУпАП, а саме порушення водієм правил керування транспортним засобом.
Так, перелік технічних несправностей, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу наведений у розділі 31 Правил дорожнього руху України, а саме «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання».
Однак, в цьому переліку відсутня така несправність, як тріщина чи пошкодження лобового скла, тобто Правилами дорожнього руху не забороняється експлуатувати транспортний засіб в цьому випадку.
Із системного аналізу діючого законодавства України про адміністративні правопорушення вбачається, що саме порушення Правил дорожнього руху України, а не стандартів ДСТУ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідачем не надано доказів того, що з вказаною технічною несправністю відповідно до встановлених правил забороняється експлуатація транспортного засобу.
Таким чином, наявність пошкодження на передньому лобовому склі транспортного засобу, яким керував позивач, п.п. 31.4 ПДР не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 121 КУпАП, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за цією нормою КУпАП.
Відтак, суд здійснює розгляд справи в межах кваліфікації дій/бездіяльності позивача за ч.1 ст.121 КУпАП, згідно постанови, оскільки не може змінювати фабулу постанови на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, додатково визначаючи нібито порушені позивачем норми права.
Всупереч встановленому КАС обов'язку доказування, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності дій поліцейського при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме записи фото-відеофіксації, пояснень свідків, які були безпосередніми очевидцями вчиненого позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Саме до таких висновків дійшов Верховний суд (положення викладено у постанові Верховного суду від 30 травня 2018 року справа №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016).
Відповідно до правових позицій Верховного суду від 23.10.2019р. по справі №357/10134/17 та від 11.12.2019р. по справі №761/41786/16а, - відсутність доказів свідчить про недоведеність правопорушення.
Статтею 286 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що постанова про накладення адміністративного стягнення не підтверджена належними доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, така складена з порушенням норм статті 280 КУпАП, а тому суд, відповідно до вимог п.3 ст.293 КУпАП, п.3 ч.3 ст.286 КАС скасовує вказану постанову і закриває справу про адміністративне правопорушення.
Що ж стосується стягнення судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 454 грн., що підтверджується поданою позивачем квитанцією №70 від 15.03.2021р. (платник: ОСОБА_1 , банк платника: АТ «Ощадбанк»).
Отже, зважаючи, що суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 , то за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 454,00 грн.
На підставі викладено, керуючись статтями 1, 6, 77, 132, 139, 241-246, 286, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області та старшого лейтенанта Відділення поліції №1 (м.Мостиська) Яворівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Шегінського Назара Михайловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3786834 від 14.02.2021року, винесену старшим лейтенантом Відділення поліції №1 (м.Мостиська) Яворівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Шегінським Назаром Михайловичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ст.289, п.п.15.5 п.15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження:79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ:40108833.
Відповідач: старший лейтенант Відділення поліції №1 (м.Мостиська) Яворівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Шегінський Назар Михайлович, місце служби за адресаю: 81300, м.Мостиська, вул.Будзиновського, 6, Львівської області.
Суддя Ю.В. Кічак