Єдиний унікальний номер 441/15/21
Провадження № 3/448/117/21
24.05.2021 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., при секретарі Мриц Н.І., з участю захисникаособи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Борисенка В.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Городоцького районного суду Львівської області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Крисовичі Мостиського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
До Мостиського районного суду Львівської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №053152 від 30.12.2020р., складеного поліцейським СРПП №3 Гродоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області Саваровським В.В. відомо, що:
- ОСОБА_1 29.12.2020р. о 23.40 год. по вул.Львівській, 320б в м.Городок Львівської області керував автомобілем марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву, порушення координації руху. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився в присутності двох свідків; вказано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, натомість його інтереси під час судового розгляду даної справи представляв його захисник - адвокат Борисенко В.В.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Борисенко В.В. в судовому засіданні просив суд закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення з тих підстав, що вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №053152 від 30.12.2020р. не відповідає дійсним обставинам; в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зокрема виконував функції водія, так і відсутні докази на підтвердження того, що такий відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння; свідків на місці затримання ОСОБА_1 по вул.Львівській, 320б в м.Городок Львівської області (на території АЗС «ОККО») не було; на місці знаходження транспортного засобу поліцейські не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, а поліцейські посадили його в службовий автомобіль та відвезли в відділення поліції, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_2 ; протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені поліцейськими за відсутності свідків; з боку працівників поліції допущено ряд порушення вимог законодавства при оформленні вказаних матеріалів, відповідно огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено з порушеннями вимог ст.266 КУпАП, а тому такий огляд вважається недійсним. Крім того, зазначив, що поліцейські на неодноразові запити суду не надали запитуваних у них доказів на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; не з'явилися в судове засідання на неодноразові виклики суду і особи, які зазначені як свідки в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №053152 від 30.12.2020р.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідок ОСОБА_2 , попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, пояснив, що ОСОБА_1 працював в ТОВ «Яблуневий Дар», що в м.Городок Львівської області. У зазначений день він (свідок) попросив ОСОБА_1 , у якого завершилася робоча зміна, підвезти його на сервіс. ОСОБА_1 був тверезий, оскільки це було після завершення робочої зміни, а перед початком зміни на роботі такий проходив відповідний огляд та у випадку його перебування в стані сп'яніння, охорона підприємства не пропустила б такого на роботу. Крім того, їдучи з ним в автомобілі перебував без маски на обличчі та не чув від нього запаху алкоголю. В дорозі слідування повернули на територію АЗС «ОККО», де ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, фактично заїхав та припаркував автомобіль під знак, якого раніше там не було. Він (свідок) вийшов з автомобіля та пішов по каву. Коли виходив з автомобіля, то працівників поліції на території АЗС не було та попередньо по дорозі слідування такі не зупиняли автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 . Через деякий час (близько 8 хв.) повернувся до автомобіля, де вже перебували поліцейські та почув словесну перепалку між останніми та ОСОБА_1 . Поліцейські вимагали у ОСОБА_1 пред'явити документи, не надаючи доказів порушення ним Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 в ході суперечки з поліцейськими почервонів на обличчі, а один з них висловив твердження, що такий перебуває в стані сп'яніння. Дальше з боку поліцейських почалося свавілля по відношенню до ОСОБА_1 . Такі в примусовому порядку забрали ОСОБА_1 та його автомобіль в відділення поліції, а його (свідка) без документів, які залишились в автомобілі, залишили на території АЗС. Він (свідок) дібрався до відділення поліції, однак його туди не впустили, покликаючись на впроваджені «карантинні заходи». В подальшому зі слів ОСОБА_1 дізнався, що відносно нього складають якийсь протокол про адміністративне правопорушення, однак він з таким не згідний та від усього відмовляється. Він (свідок) забрав його автомобіль, а в подальшому до нього зателефонував ОСОБА_1 та попросив підвезти його на роботу. Лише після закінчення зміни, такий забрав у нього (свідка) свій автомобіль. Також свідок ОСОБА_2 ствердив, що на території АЗС поліцейські не пропонували водію ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп'яніння, будь-яких свідків під час їхньої словесної перепалки у зазначеному місці не було, жодного протоколу про адміністративне правопорушення поліцейські там не складали. Крім того, він (свідок) не бачив ніяких свідків і в відділенні поліції.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Борисенка В.В. та показання свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Виходячи з положень ст.7 КпАП України, забезпечення законності при застосуванні заходів адміністративного примусу передбачає не тільки наявність законних підстав для застосування адміністративного стягнення, але і дотримання встановленого законом порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа)при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в її вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність особи за вказаною статтею настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже об'єктивна сторона ч.1 ст.130 КУпАП характеризується такими діяннями: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів та 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - є саме «керування транспортним засобом».
Відповідно до п.27 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року (із змінами), керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 такому інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - «відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
На підтвердження вчинення зазначеного правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення додано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння; письмову заяву-розписку ОСОБА_2 про передачу йому автомобіля марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ; копію постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Водночас слід зазначити, що чинним законодавством регламентовано порядок проведення огляду для виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння.
Так, статтею 266 КУпАП (в редакції чинній на час події, яка мала місце 29.12.2020 року) передбачено порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, який у свою чергу повністю відповідає та узгоджується із Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Так, згідно п.6 розділу І вказаної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІ зазначеної Інструкції.
Так, за наявності ознак алкогольного сп'яніння, що передбачені пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Із п.п.6-9 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постаново КМУ №1103 від 17.12.2008р. випливає, що огляд водіїв на стан сп'яніння проводиться саме на місці зупинки транспортного засобу.
Згідно п.7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, підставами для проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я є лише відмова від його проведення на місці зупинки або незгода з результатами огляду поліцейського із застосуванням спеціальних технічних засобів. Поліцейський повинен залучити двох свідків, які можуть засвідчити факт відмови водія від проходження огляду, при цьому вони мають засвідчити та у них відбираються письмові пояснення з викладенням обставин того: в який спосіб водію пропонується пройти огляд; які є підстави в поліцейського для проведення огляду; з яких причин водій відмовився від огляду; в котрій годині йому було запропоновано та коли водій відмовився.
Саме за наявності вказаних підстав, перелік яких є вичерпним, на поліцейського покладено забезпечення проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я.
Вказані положення Інструкції повністю кореспондуються з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.266 КУпАП).
Частиною 2 статті 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх показання повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.
Зазначене повністю зіставляється з положеннями п.15 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС 06.11.2015№ 1376, у відповідності з якими, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
В ст.272 КУпАП вказано, що свідок зобов'язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які йому відомі та підлягають установленню по даній справі, тобто в даному випадку на інспекторів патрульної поліції покладається обов'язок документування відомостей про адміністративне правопорушення шляхом належного процесуального закріплення пояснень свідків щодо обставин справи, зокрема з-приводу часу, місця, способу та інших відомостей вчинення адміністративного правопорушення.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд не уповноважений перекладати цей обов'язок на себе.
Як кожен доказ окремо, так і вся їх сукупність, підлягають оцінці. Правильна оцінка доказів - це найважливіша умова прийняття законного, об'єктивного, обґрунтованого, і правильного рішення у справі. Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи. Це означає, що під час повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, додержанні законності. До того ж посадова особа керується своєю правосвідомістю. Оцінюють докази посадові особи, що уповноважені розглядати справу про адміністративне правопорушення, а також інші особи, що беруть участь у справі. Це проявляється у клопотаннях, поясненнях цих осіб, що допомагає посадовій особі прийняти правильне рішення.
Проте, матеріали даної справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема доказів керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у місці, день та час, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі доказів перебування автомобіля в русі.
Таким чином, під час судового розгляду не було беззаперечно встановлено та підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом (виконання ним функцій водія під час руху такого засобу) 29.12.2020р. о 23.40 год. по вул.Львівській, 320б в м.Городок Львівської області. Навпаки, як вбачається із пояснень свідка ОСОБА_2 , працівники поліції не зупиняли зазначений автомобіль у встановленому законом порядку, що відповідно не узгоджується з диспозицією ст.130 КУпАП.
З огляду на те, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт керування ОСОБА_1 у вищевказаний день і час транспортним засобом, то суд не може прийняти як належний і допустимий доказ акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в який внесено записи «огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння шкірного покриву, запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації руху» «результат огляду на стан сп'яніння ______-______ ».
Як вбачається із матеріалів справи, в протоколі про адміністративне правопорушення, серії ОБ №053152 від 30.12.2020р. складеному відносно ОСОБА_1 , - як свідки зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В ході судового розгляду захисник ОСОБА_1 - адвокат Борисенко В.В. та свідок ОСОБА_2 заперечили факт присутності вказаних осіб на місці затримання поліцейськими ОСОБА_1 , так і у Городоцькому відділенні поліції під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення. З метою перевірки доводів сторони захисту в цій частині судом неодноразово належним чином (за адресами, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення) викликались дані свідки, однак такі в судове засідання жодного разу не з'явились, а судові повістки вертались на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». З цього ж приводу за клопотанням захисника-адвоката Борисенко В.В. судом неодноразово скеровувався лист-вимога на адресу Відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції ГУНП у Львівській області за адресою: м.Городок, майдан Гайдамаків, 9 з проханням забезпечити явку даних осіб для їх допиту в якості свідків щодо обставин вчинення ОСОБА_1 відповідного правопорушення, однак ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 в судове засідання так і не з'явилися. Відтак, суд ставить під сумнів присутність зазначених свідків при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Серед іншого необхідно вказати, що п.3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016р. № 100 встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
При матеріалах даної справи про адміністративне правопорушення взагалі немає жодних показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото, відеозапису. З цього ж приводу за клопотанням захисника-адвоката Борисенко В.В. судом неодноразово скеровувався на адресу Відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції ГУНП у Львівській області (за адресою: м.Городок, майдан Гайдамаків, 9) лист-запит про надання інформації з приводу застосування поліцейським Саваровським В.В. технічних приладів (технічних засобів), що мають функції відеозапису при зупинці автомобіля марки «Volkswagen Caddy», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 29.12.2020р. о 23 год. 40 хв. по вул.Львівській, 320б в м.Городок Львівської області, на якому відповідно зафіксовано обставини вчинення водієм ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, однак копія запитуваного відеозапису та будь-яка відповідь з приводу надісланих запитів - на адресу суду не надходила.
Вищевказані обставини позбавляють суд можливості перевірити та зробити висновок про те, чи були поліцейським, під час складання даного протоколу, дотримані вимоги законодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та чи не було порушено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час його складання.
Підсумовуючи, проходжу до переконання, що об'єктивні докази, які б підтверджували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку - відсутні, таких доказів здобуто не було та суду не надано.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25). У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 06.12.1988 зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати, як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою, оскільки суперечить позиції ЄСПЛ та порушує презумпцію невинуватості особи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених у даній справі доказів не є достатніми для висновку про те, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, керуючись принципом презумпції невинуватості, згідно якого, крім іншого, усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягується до відповідальності, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, - за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Оскільки у відповідності до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, то суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави для стягнення такого із ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 1, 9, п.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Кічак