Провадження № 11-сс/821/336/21 Справа № 712/7715/21 Категорія: 183, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
27 липня 2021 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2021 року щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Черкаси, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 162 КК України, якою застосовано запобіжний захід у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021250310001150 від 06.05.2021, у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, тобто до 15 вересня 2021 року включно, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 , застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, тобто до 12 вересня 2021 року включно, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 345 КК України.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд першої інстанції врахував конкретні обставини справи, характеризуючі дані особи обвинуваченого, неодноразове притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, наявність кримінального провадження у Солом'янському районному суді м. Києва по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні іншого кримінального правопорушення та тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_8 , зокрема те, що вони пов'язані із застосуванням насильства, на підставі чого суд дійшов висновку, що інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не в змозі запобігти існуючим ризикам.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2021 року виправлено у резолютивній частині ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2021 року виявлену допущену очевидну описку.
Другий абзац резолютивної частини вказаної ухвали викладено наступного змісту: «Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 12 вересня 2021 року включно».
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити органу досудового розслідування у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 . Застосувати до ОСОБА_8 будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неврахування судом вимог ч. 1 ст. 197 КПК України відносно того, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Крім того, вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з огляну на те, що ОСОБА_8 пред'явлено підозру за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 345 КК України, а у вчиненні тяжкого злочину, на який посилається слідчий суддя в ухвалі суду, як на обґрунтування ризиків та доцільність обрання виняткового запобіжного заходу - утримання від вартою він не підозрюється.
Зазначає, що оскаржувана ухвала не містить посилання на докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 , в той час, коли факту пред'явлення підозри за ч. 3 ст. 185 КК України взагалі не існує.
Вказує, що ОСОБА_8 не мав та не має на меті переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора або суду, адже на всі виклики слідчого останній з'являвся та жодного разу не ухилявся від проведення слідчих дій, про що свідчить довіра слідчого судді, судді Солом'янського районного суду в провадженні яких перебувала справа і за якою термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту давно сплинув, яку останній не порушив.
Крім того, зазначає, що ОСОБА_8 проживає із своєю цивільною дружиною ОСОБА_11 , яка є інвалідом та потребує постійного стороннього догляду, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно з ст. 5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 слідчий суддя, в порядку ст. 183 КПК України, з'ясував всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, врахував їх при постановленні оскарженої ухвали та прийняв законне та обґрунтоване судове рішення.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні Старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 перебуває кримінальне провадження № 12021250310001150 від 06.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 162 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 23 год. 15 хв. 05.05.2021 по 05 год. 03 хв. 06.05.2021 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи спільно з двома невстановленими в ході досудового розслідування особами, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на вчинення злочину, пов'язаний з незаконним проникненням до іншого володіння особи, впевнившись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом підбору ключа до замка вхідних дверей, проникли до вищевказаної квартири, що належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У подальшому, по приїзду працівників поліції на місце події, ОСОБА_8 разом з невстановленими в ході досудового розслідуванням особами з місця вчинення злочину втекли, шляхом вибиття вхідних дверей квартири.
Він же, 06.05.2021, приблизно о 05 год. 03 хв. після спроби втечі з місця події за адресою: АДРЕСА_2 , на відкритій ділянці території, що розташована між будинками на АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , при безперервному переслідуванні інспектором екіпажу «АГАТ-101» Управління патрульної поліції в Черкаській області ОСОБА_13 , яка перебувала у форменому одязі працівника поліції, під час несення нею служби, умисно ігнорував законні вимоги поліцейського зупинитись, внаслідок чого працівником поліції згідно ст. 46 п. 13 Закону України «Про Національну поліцію» було здійснено один постріл вгору для виклику допоміжних сил.
Після чого, до ОСОБА_8 згідно з ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» було застосовано засіб сльозогінної та дратівливої дії - газ, однак останній, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, повалив ОСОБА_13 на землю, та наніс декілька ударів кулаком правої руки в область обличчя зліва, чим завдав фізичного болю, та з місця кримінального правопорушення втік у невідомому напрямку.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 та ч. 2 ст. 345 КК України.
14.07.2021 об 11:30 год. ОСОБА_8 оголошено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 ККУ та кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. Копію підозри ОСОБА_8 отримано, що засвідчено його підписом (а.с. 29-30).
14.07.2021 об 11:35 год. ОСОБА_8 надано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього матеріали, що засвідчує його особистий підпис (а.с. 31).
Цього ж дня, 14.07.2021, старший слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 звернулась в суд із клопотанням про застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, погодженим прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 (а.с. 1-4).
Клопотання мотивоване тим, що наявний ризик ухиляння ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні 06.05.2021 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, ч. 2 ст. 345 КК України, від органів досудовою розслідування, прокуратури чи суду, адже знаходячись на волі він може незаконно впливати на потерпілих, свідків, шляхом умовлянь, погроз, підкупу чи іншим чином, враховуючи суспільно небезпечний характер діянь, поведінку особи після вчинення кримінальних правопорушень, що підозрюваний з місця вчинення злочину намагався втекти, при спробі працівника поліції його затримати вчинив новий злочин, що дає підстави вважати що він буде приймати спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду, відсутність офіційного місця працевлаштування, з метою припинення злочинної діяльності та забезпечення належної поведінки виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому що застосування більш м'якого запобіжного заходу, непов'язаного з ізоляцією особи від суспільства є неспіврозмірним з характером вчинення даною особою кримінального правопорушення.
Крім того, вказував, що ОСОБА_8 є працездатним, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, може застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та ч. 2 ст. 345 КК України.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 06.05.2021, протоколами допитів свідків від 06.05.2021, 07.05.2021, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.05.2021, довідкою КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» від 06.05.2021, протоколом додаткового допиту потерпілого від 02.07.2021, повідомленням про підозру від 14.07. 2021 (а.с. 7-10, 13-14, 18-24, 29-31).
Враховуючи покази свідка, потерпілої, а також те, що після пред'явлення особи для впізнання потерпіла ОСОБА_13 впізнала ОСОБА_8 , як особу, яка наносила їй тілесні ушкодження в сукупності із іншими доказами дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України та ч. 2 ст. 345 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування щодо нього одного з запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою здійснення подальшого розслідування.
На основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, колегія суддів встановила, що зазначені у клопотанні обставини обґрунтованої підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Слід зазначити про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Окрім того, органами досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які оцінені слідчим суддею в межах КПК України наданих на даній стадії кримінального провадження, що дає законні підстави для обмеження свободи ОСОБА_8 .
Суд першої інстанції вірно врахував обставини кримінального правопорушення із застосуванням насильства, втеча з місця злочину, неодноразове притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, наявності судового провадження у кримінальній справі в іншому суді.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що дійсно ОСОБА_8 пред'явлена підозра у вчиненні лише кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України та ч. 2 ст. 345 КК України, які не відносяться до тяжких злочинів, разом з тим, враховуючи матеріали кримінального провадження, дана обставина не впливає на законність оскаржуваної ухвали слідчого судді.
При цьому, апеляційний суд приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками, зробленими судом першої інстанції та вважає, що застосування іншого, більш м'якого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, або звільнення останнього з - під варти не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Доводи скарги відносно того, що слідчим суддею не враховано те, що матеріали клопотання не містять витягу з ЄДРДР спростовуються наявністю витягу з ЄРДР номер кримінального провадження № 12021250310001150, дата реєстрації провадження 06.05.2021 10:27:06 (а.с. 5,6).
Посилання скаржника на те, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей та дружина, яка має інвалідність не підтверджується матеріалами справи.
Згідно довідки Крюківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20.01.2020 № 63 ОСОБА_14 (цивільна дружина ОСОБА_8 ) проживає без реєстрації в АДРЕСА_6 , з нею проживають і перебувають саме на її утриманні діти ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до Довідки МСЕК Серії АВ ОСОБА_14 , має першу групу інвалідності та потребує постійного догляду, проте, доказів того, що саме ОСОБА_8 здійснює такий догляд матеріали провадження не містять.
Згідно наявних матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 .
Крім того, за підтвердження, вказані обставини, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги з приводу відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки, наявність існування вказаних ризиків підтверджується матеріалами провадження, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_8 .
Суд першої інстанції вірно застосовав положення ч. 4 ст. 183 КК України, згідно з якою слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Щодо виправлення судом першої інстанції описки в оскаржуваній ухвалі, то слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 379 КПК України суд наділений правом на виправлення допущених у судовому рішенні описок, зокрема і за власної ініціативи, що і було здійснено судом першої інстанції. Особою, яка подала апеляційну скаргу, ухвалу про виправлення описки оскаржено не було.
Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 176-178, 182, 183, 331, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 29 липня 2021 року.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4