Справа № 554/2689/21 Номер провадження 22-ц/814/1797/21Головуючий у 1-й інстанції Гольник Л. В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
29 липня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Абрамов П.С., Бондаревська С.М.,
розглянувши у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 19 квітня 2021 року,
по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення порядку окремого користування спільним майном,
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 19 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення порядку окремого користування спільним майном.
Відповідач ОСОБА_1 із ухвалою районного суду не погодився та оскаржив її в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
27 липня 2021 року до Полтавського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи №554/2689/21.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.352 ЦПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Цей припис, згідно із позицією Конституційного Суду України, слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року №3-рп/2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).
Таким чином, право на суд, складовою якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ до правосуддя.
Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі №522/14750/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі №761/6099/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі №623/3792/15-ц, у постанові від 13 березня 2019 року у справі №522/18296/14-ц.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.
Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №752/1016/17 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати в порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи своїми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №668/8268/15-ц.
Виходячи зі змісту статті 353 ЦПК України, ухвала суду про відкриття провадження не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Згідно з п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 19 квітня 2021 року підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.353,357 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 19 квітня 2021 року - повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до Верховного Суду.
Датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 29.07.2021.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді П.С. Абрамов
С.М. Бондаревська