08 червня 2010 р. м. Чернівці Справа №2а-1569/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Ватаманюка Р.В.;
секретаря судового засідання -Закієвої А.В.;
за участю:
позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача -Баланюк Г.В. (довіреність від 09.02.2010р. №248/01-2);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сторожинецької районної державної адміністрації про скасування розпорядження та поновлення на роботі.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.06.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
В поданому до суду 21.01.2010 року адміністративному позові, з врахуванням заяв про доповнення та уточнення позовних вимог, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати Розпорядження Голови Сторожинецької районної державної адміністрації від 2.10.2009 року №95-ОС «Про впорядкування структури Сторожинецької районної державної адміністрації», від 17.12.2009 року № 119-ОС «Про утворення сектору з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськими організаціями та засобами масової інформації, юридичного сектору апарату районної державної адміністрації та затвердження структури Сторожинецької районної державної адміністрації» в частині щодо реорганізації юридичного відділу апарату Сторожинецької районної державної адміністрації у юридичний сектор апарату Сторожинецької районної державної адміністрації, від 21.12.2009 року №124-ОС «Про звільнення ОСОБА_1»; поновити його на посаді головного спеціаліста юридичного відділу апарату Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області; стягнути з Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив таке.
Приймаючи спірні рішення відповідач мотивував це недостатньою штатною чисельністю апарату райдержадміністрації (31 чоловік), що не давала змоги ввести у відділі фінансово-господарського забезпечення апарату двох посад прибиральниць (прибиральниці працювали по трудових угодах), що суперечить п. 1 ст. 40 КЗпП України (згідно якого трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) та п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992 року №4 (згідно якої звільнення з роботи по даному пункту можливе тільки при дійсному скороченню чисельності, або штату працівників на підприємстві, установі, організації або в зв'язку з ліквідацією певних посад в результаті реорганізації, зміни структури або профілю підприємства, у станови і в разі якщо працівник відмовився від переведення на іншу посаду).
Крім того зазначив, що юридичний відділ в апараті Сторожинецької районної державної адміністрації є в рекомендаційному переліку управлінь, відділів та інших структурних підрозділів Сторожинецької районної державної адміністрації затвердженого Постановою КМ України від 1 серпня 2007 року №996, яким голова Сторожинецької районної державної адміністрації зобов'язаний керуватися, при затвердженні структури Сторожинецької районної державної адміністрації.
Також при прийнятті спірних рішень відповідачем не враховано, що в штаті райдержадміністрації на протязі року була вільна посада (вакансія) начальника загального відділу, а його функції виконував заступник керівника апарату, а в секторі взаємодії з правоохоронним органами, оборонної та мобілізаційної роботи апарату була вакансія спеціаліста. Отже, для збільшення посад прибиральниць на той час була можливість за рахунок зазначених вакансій.
Спірне Розпорядження про звільнення позивача з займаної посади крім того прийняте з порушенням ч. 3 ст.49-2 КЗпП України (згідно якої встановлено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку з змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації) . При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно). Після попередження про наступне звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України Голова Сторожинецької районної державної адміністрації не запропонував йому іншої роботу в Сторожинецькій районній державній адміністрації за спеціальністю «юрист», в той час коли замість юридичного відділу в скалі 3 штатних одиниць він створив юридичний сектор в складі 2 штатних одиниць. Однак відповідач не запропонував йому посаду, а посаду завідувача юридичного сектору запропонував іншій особі, яка має менший трудовий стаж та два роки не працювала перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною.
Призначаючи останню на вказану посаду голова адміністрації також порушив вимоги Закону України «Про державну службу», про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади, призначивши її з неіснуючого резерву, в той час як він перебував в кадровому резерві на заміщення посади начальника юридичного відділу.
Крім того було допущено порушення ч. 2 п. 22 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженого Постановою КМ України від 28.11.2008 року №1040 «Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації», згідно якого керівники юридичних служб, територіальних (місцевих регіональних органів) міністерства, іншого органу виконавчої влади, урядового органу та його територіальних органів призначаються на посаду за погодженням з керівниками юридичних служб відповідних міністерств, інших органів виконавчої влади (а.с. 1-4, 8-9).
Відповідач не погоджуючись з заявленим позовом подав суду заперечення виходячи з наступного.
Приймаючи спірні Розпорядження позивач діяв у відповідності до ст. 5 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»(відповідно до якої склад місцевих державних адміністрацій формують їх голови і визначають структуру в межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних адміністрацій).
При цьому позивач не вказав які саме норми законів були порушені відповідачем при прийнятті вказаних рішень, а положення п. 1 ст. 40 КЗпП України та п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6.11.1992 року №9, не регулюють спірні правовідносини, оскільки не визначають порядку утворення структурних підрозділів райдержадміністрації. А Рекомендаційний перелік управлінь, відділів та інших структурних підрозділів Сторожинецької районної державної адміністрації затверджений Постановою КМ України від 1 серпня 2007 року №996 не виключає можливість утворення юридичного відділу (сектору) в складі адміністрації.
Посилання позивача на доцільність скорочення його та введення посади прибиральниці, не повинні розглядатися судом, а необхідно тільки перевірити наявність підстав для звільнення, оскільки власник чи уповноважений ним орган вправі на власний розсуд вносити зміни до штатного розкладу та структури в межах діючого законодавства, що і було зроблено Головою Сторожинецької райдержадміністрації.
Посилання позивача на те, що Розпорядження про його звільнення з займаної посади прийняте з порушенням ч. 3 ст.49-2 КЗпП України також вважає безпідставним, оскільки на момент попередження позивача про його звільнення, а саме станом на 14.10.2009 року, в Сторожинецькій райдержадміністрації не було вакантних посад на які міг би претендувати позивач з його спеціальністю «юрист»та стажем роботи 3.8 роки, а вакантні посади «завідувач юридичного сектору»та «головний спеціаліст юридичного сектору», на які за твердженням позивача він міг би претендувати, виникли тільки 21 грудня 2009 року на підставі Розпорядження № 119-ОС «Про утворення сектору з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськими організаціями та засобами масової інформації, юридичного сектору апарату районної державної адміністрації та затвердження структури Сторожинецької районної державної адміністрації».
Написання позивачем заяви про надання згоди на зарахування його до кадрового резерву на 2010 рік на посаду «начальник юридичного відділу апарат Сторожинецької районної державної адміністрації»не може бути підставою для призначення його на посаду «завідуючий юридичним сектором», оскільки зарахування на вказану посаду відбулося в 2009 році (тоді як заяву позивач писав на 2010 рік), а також юридичний відділ з грудня 2009 року реорганізований. Крім того на момент вирішення питання про призначення на вказану посаду у позивача було непогашене дисциплінарне стягнення у вигляді догани, крім того заробіток за останнім місцем роботи у позивача був не єдиним джерелом доходу оскільки він є пенсіонером і отримує пенсію. (а.с. 17-20).
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позові та поясненнях.
Представник відповідача позов не визнав посилаючись на обставини викладені в запереченні.
Також пояснив, що у період з 14.10.2009 року по 21.12.2009 року в районній державній адміністрації була вакантна посада спеціаліста відділу у справах сім'ї , молоді та спорту. Позивач міг обіймати вказану посаду (за освітою і кваліфікацією), однак дана посада йому не була запропонована, оскільки для призначення на державну службу повинен був проводитися конкурс.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно трудової книжки позивача встановлено, що він 09.02.2006 року призначений на посаду головного спеціаліста юридичного відділу апарату райдержадміністрації за конкурсом згідно Розпорядження №16-ОС від 9.02.2006 року та присвоєно 13 ранг державного службовця, прийнято присягу державного службовця. (а.с. 29).
Згідно диплому про освіту позивач закінчив у 2000 році Чернівецький державний університет імені Ю.Федьковича та отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство»та здобув кваліфікацію магістра права (а.с. 10).
Згідно посвідчення серії Б№059225 позивач віднесений до 3 категорії громадян, які постійно проживали чи працюють, або проживають чи проживали у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення та має право на пільги і компенсації встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(а.с. 11).
Згідно інформації Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області від 26.02.2010 року позивач отримує пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб»з 29.01.2005 року. (а.с. 69).
Згідно Розпорядження Голови Сторожинецької районної державної адміністрації від 7.12.2009 року №1118-ОС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1»позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с. 22, 72). Вказане Розпорядження позивачем не оскаржене.
Згідно Розпорядження Голови Сторожинецької районної державної адміністрації від 2.10.2009 року №95-ОС «Про впорядкування структури Сторожинецької районної державної адміністрації»вирішено реорганізувати відділи та скоротити після 2-х місяців з дня попередження чисельність працівників юридичного відділу апарату районної державної адміністрації - 1 штатна одиниця і уторити не раніше 2-х місяців з дня попередження працівників вказаного відділу, юридичний сектор -2 штатні одиниці, попередити працівників юридичного відділу про скорочення його чисельності (згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України), збільшити чисельність відділу фінансово-господарського забезпечення апарату районної державної адміністрації на 2 штатні одиниці -прибиральниці (за рахунок вищевказаних відділів) (а.с. 51) .
Згідно додатку №1 до вказаного розпорядження позивач попереджений про наступне звільнення з займаної посади у зв'язку із скороченням чисельності працівників відділу 14.10.2009 року. (а.с. 52 ).
Згідно Протоколу №75 засідання профспілкового комітету районної державної адміністрації від 15 грудня 2009 року збори профспілкового комітету постановили: надати згоду голові райдержадміністрації на звільнення в т.ч. позивача в зв'язку з реорганізацією та скороченням (відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України); клопотати перед головою райдержадміністрації про подальше працевлаштування позивача. (а.с. 66).
Згідно звіту про заплановане вивільнення працівників станом на 14.10.2009 року відповідачем подано інформацію до районного центру зайнятості про подальше вивільнення позивача. (а.с. 67).
Згідно розпорядження Голови Сторожинецької районної державної адміністрації від 21.12.2009 року №124-ОС «Про звільнення ОСОБА_1»звільнено ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста юридичного відділу апарату Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області в зв'язку з реорганізацією даного відділу (п . 1 ст. 40 КЗпП України). Відділу фінансово-господарського забезпечення апарату районної державної адміністрації (Гаврилюк З.Д.) провести повний розрахунок з ОСОБА_1 Невикористана відпустка за період роботи з 9.02.2009 року по 18.12.2009 року становить 30 календарних днів щорічної та 8 календарних днів додаткової відпустки. Підстава: розпорядження районної державної адміністрації від 2.10.20009 року №95-ОС. (а.с. 6)
Згідно запису №9 в трудовій книжці позивача проведено відповідний запис про звільнення з вказаних підстав. (а.с. 5)
Згідно звіту про фактичне вивільнення працівників станом на 23.12.2009 року відповідачем подано інформацію до районного центру зайнятості про вивільнення позивача. (а.с. 68).
Згідно довідки Сторожинецької районної державної адміністрації від 18.02.2010 року за №313/01-15 слідує, що з дати попередження позивача про скорочення чисельності юридичного відділу по день звільнення його з посади головного спеціаліста юридичного відділу, а саме з 14.10.2009 року по 21.12.2009 року в районній державній адміністрації були наступні вакансії: начальник загального відділу апарату районної державної адміністрації; перший заступник голови районної державної адміністрації; заступник голови районної державної адміністрації; спеціаліст відділу у справах сім'ї, молоді та спорту (декретне місце). Вакантних посад юридичної служби за даний період роботи в районній державній адміністрації не було. (а.с. 21, 71).
Згідно Розпорядження від 17.12.2009 року № 119-ОС «Про утворення сектору з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськими організаціями та засобами масової інформації, юридичного сектору апарату районної державної адміністрації та затвердження структури Сторожинецької районної державної адміністрації» в зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності юридичного відділу апарату районної державної адміністрації та відділу з питань внутрішньої політки, зв'язків з громадськими організаціями засобами масової інформації апарату районної державної адміністрації утворити з 21.12.2009 року юридичний сектор апарату районної державної адміністрації в складі 2 штатних одиниць. Ввести в структуру юридичного сектору апарату районної державної адміністрації посади: завідуючого сектором (1 штатна одиниця); головний спеціаліст сектору (1 штатна одиниця). Скоротити з структури юридичного сектору апарату районної державної адміністрації посаду головного спеціаліста сектору (1 штатна одиниця). (а.с. 34-36).
Таким чином на момент попередження про подальше вивільнення та фактичне вивільнення позивача з займаної посади, а саме з 14.10.2009 року по 21.12.2009 року в районній державній адміністрації була вакансія спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту (декретне місце), на яку позивач міг бути призначений за освітою і кваліфікацію.
Однак відповідач не запропонував позивачу вказану посаду.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить наступні висновки по суті спору.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що звільнення позивача із займаної посади відбулось на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, згідно якої трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва в праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України можливе лише за умови, якщо працівник відмовився від переведення на іншу роботу. Роботодавець зобов'язаний одночасно з попередженням про звільнення пропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, працівник за своїм розсудом звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Відповідно до ст. 42 КЗпП України переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Відповідачем порушено вказані положення закону.
Зокрема позивачу при звільненні не було запропоновано іншу роботу, адже він за освітою і кваліфікацію міг бути призначений на посаду спеціаліста відділу у справах сім'ї, молоді та спорту.
Заперечення відповідача про неможливість переведення позивача на вказану посаду, через наявність процедури призначення на посади державної служби, суд вважає безпідставними.
Інших заперечень чи доказів неможливості переведення позивача на вказану посаду відповідач не надав.
Тому суд приходить до висновку що розпорядження про звільнення позивача як протиправний підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Статтею 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова в частині поновлення на посаді та присудження виплати заробітної плати -у межах суми стягнення за один місяць підлягає виконанню негайно.
Таким чином відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, з моменту звільнення по прийняття рішення в справі.
При визначенні розміру середнього заробітку суд виходить з даних про середньомісячну заробітну плату позивача на посаді головного спеціаліста юридичного відділу апарату райдержадміністрації станом на 21.12.2009 року, яка складала 1278 грн., насадних відповідачем та відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 N 100.
Зокрема відповідно до довідки середньомісячна заробітна плата позивача на момент вивільнення складала 1278 грн. З дня звільнення його з роботи (22.12.2009 року) до прийняття рішення про поновлення на роботі (08.06.2010 року) кількість робочих днів склала 113. Таким чином розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 7 199 грн. 66 коп.
Дії відповідача в цій частині вчиненні в супереч ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України і тому їх слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача вчинити дії у відповідності до вимог Закону з метою відновлення порушеного права позивача.
Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Розпоряджень Голови Сторожинецької районної державної адміністрації від 2.10.2009 року №95-ОС «Про впорядкування структури Сторожинецької районної державної адміністрації», від 17.12.2009 року № 119-ОС «Про утворення сектору з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськими організаціями та засобами масової інформації, юридичного сектору апарату районної державної адміністрації та затвердження структури Сторожинецької районної державної адміністрації» в частині щодо реорганізації юридичного відділу апарату Сторожинецької районної державної адміністрації у юридичний сектор апарату Сторожинецької районної державної адміністрації не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 5 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року N 586-XIV склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.
У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.
Рекомендаційні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, а також типові положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2007 р. N 996 «Про затвердження рекомендаційних переліків управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій»затверджено Примірний перелік управлінь, відділів та інших структурних підрозділів райдержадміністрації, який містить в т.ч. юридичний відділ (сектор).
Таким чином приймаючи спірні рішення позивач діяв у спосіб та відповідно до повноважень передбачених законом, тому позовні вимоги в цій частині як безпідставні задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 8 Кодекс адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого рішення про звільнення позивача.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивач звільнений від сплати державного мита, вимогу про стягнення витрат пов'язаних з розглядом справи позивачем не заявлено, тому суд не стягує судові витрати з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 112, 136, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Голови Сторожинецької районної державної адміністрації 21.12.2009 року №124-ОС «Про звільнення ОСОБА_1».
3. Поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста юридичного відділу апарату Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області з 21.12.2009 року.
4. Стягнути з Сторожинецької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 7 199,66 грн.
5. В задоволенні адміністративного позову в іншій частині (про визнання протиправним та скасування Розпорядження Голови Сторожинецької районної державної адміністрації від 2.10.2009 року №95-ОС «Про впорядкування структури Сторожинецької районної державної адміністрації», від 17.12.2009 року № 119-ОС «Про утворення сектору з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськими організаціями та засобами масової інформації, юридичного сектору апарату районної державної адміністрації та затвердження структури Сторожинецької районної державної адміністрації» в частині щодо реорганізації юридичного відділу апарату Сторожинецької районної державної адміністрації у юридичний сектор апарату Сторожинецької районної державної адміністрації) відмовити.
6. Постанова в частині поновлення на посаді та присудження виплати заробітної плати -у межах суми стягнення за один місяць підлягає виконанню негайно.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі 14 червня 2010 року.
Суддя Р.В. Ватаманюк