13:20год. 08 червня 2010 року м. Чернівці Справа № 2а-1128/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ковтюк В.О.
при секретарі судового засідання Павлюку А.Г.
за участю :
представника позивача - Мінкіна Ю.Г.
представника відповідача - Чебана В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Універсам» до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про скасування рішення, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсам» (позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції м. Чернівці (відповідач) про визнання нечинним та скасування рішення №00862900234 від 03 листопада 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29062,85 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 16 жовтня 2009 року представниками відповідача проведено перевірку за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів. За результатами перевірки складно акт від 16.10.2009 року, в якому зазначено, що перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів у книгу обліку розрахункових операцій №2412009321/р від 05.02.2005 року, а саме в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» книги обліку розрахункових операцій не оприбутковано готівку по Z-звіту №141 від 06.07.2009 року на суму 5812,57 грн., чим, як вважає відповідач, порушено вимоги п. 2.6 Постанови Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в України» (далі - Положення).
Зазначений вище акт став підставою прийняття 03 листопада 2009 року рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0086290234 на підставі ст. 1 Указу Президента №436/95 від 12.06.1995р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (далі - Указ) на суму 29062, 85 грн.
Позивач з зазначеним рішенням не погодився та оскаржив його, первинно до ДПА у Чернівецькій області, повторно до ДПА України, в обох випадках у задоволенні скарги було відмовлено, а рішення відповідача №0086290234 від 03.11.09р. залишено без змін.
Однак, позивач, вважає, що зазначене вище рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, що підтверджується наступним.
Так, Положенням визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
На момент проведення перевірки книга обліку розрахункових операцій (далі-КОРО) була в наявності на місці проведення розрахунків, в неї був вклеєний фіскальний звітний чек РРО від 06.07.09р. Готівкові кошти в сумі 5800, 00 грн. здані до каси підприємства, запис про оприбуткування підприємством зазначеної суми внесений до касової книги у день надходження готівки, тобто 06.07.09р., відповідно до прибуткового касового ордеру про здавання виручки з РРО №2412009321.
Таким чином, сума у розмірі 5812,57 грн. проведена через РРО, зазначена у фіскальній пам'яті РРО, відображена на роздрукованих та збережених фіскальних звітах, що унеможливлює ухилення позивача від сплати податків.
Відповідальність передбачена Указом, має бути наслідком протиправних дій суб'єкта господарювання, спрямованих на порушення інтересів держави у сфері фінансових правовідносин.
Припис п. 2.6. Постанови щодо необхідності запису сум отриманої готівки у книзі обліку розрахункових операцій в даному випадку набуває формального значення, що пов»язане з дотриманням порядку ведення КОРО.
Виходячи з наведеного, є очевидним, що відсутність запису отриманої позивачем готівки у розмірі 5812,57 грн. в КОРО, при наявності оприбуткування зазначеної суми в касовій книзі позивача, означає виключно порушення ним порядку ведення КОРО, а не ухилення від оподаткування зазначеної суми, а тому рішення відповідача підлягає скасуванню.
Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволені у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував та надав письмові заперечення в яких зазначив наступне.
Так, відповідач вважає, що його працівниками перевірку проведено у відповідності до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. №265/95-ВР (далі -Закон №265), рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено у відповідності до Закону №265, Положення та Указу.
Крім того, факт недотримання вимог Положення в частині не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій не спростовує і сам позивач, завідуюча магазином, після ознайомлення з актом перевірки в п.4.1. Акту «зауваження до акту перевірки» записала, що «немає» та власноручно його підписала, також нею було написане пояснення, в якому вона підтвердила, що визначене в акті відповідає дійсності.
А тому, до позивача правомірно застосовані штрафні санкції за порушення п.2.6 Положення, відповідно до якого уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткування готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК), тобто позивачем порушено порядок оприбуткування готівки шляхом невнесення до книги обліку розрахункових операцій запису за 06.07.09р. у сумі 3812,57 грн. згідно Z-звіту №141.
Крім того, Національний банк України вважає, що коли готівка проведена через РРО, зроблений відповідний запису касовій книзі у день надходження готівки, однак не проведено у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, то такий випадок може кваліфікуватися як неповне оприбуткування.
Тому наявність звітного чека РРО та запису оприбуткування готівки в касовій книзі не може визначатися як оприбуткування готівки, а не внесення запису до КОРО є підставою для застосування штрафних санкцій відповідно до Указу. Відсутність запису у книзі обліку розрахункових операцій кваліфікується як не оприбуткування готівкових коштів та прямо вказує на порушення фінансових інтересів держави та не є формальним і з огляду на те, що згідно записів у книзі ОРО №2412009321/р від 05.02.09р. сума розрахунків за звітний місяць складає 145037,85 грн. (не враховуючи запис 06.07.09 у сумі 5812,57 грн.); згідно звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій від 12.08.09р. №116691 сума розрахунків через реєстратор розрахункових (фіскальний №483LT2412009321) склала 149660,90 грн., а фактична загальна суму виторгу склала 150850,42 грн. (по записах КОРО 145037,85 грн. + 5812,57 по Z-звіту) - розбіжність складає 1189,52 грн.
Виходячи з вище наведеного відповідач позов не визнає в повному обсязі та наполягав на відмові у його задоволенні.
В ході судового розгляду представник відповідача, наполягав на безпідставності позову та необхідності відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративного позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16 жовтня 2009 року відповідачем було проведено перевірку магазину ТОВ «Універсам», щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено акт (а.с.12-13), в якому зазначені наступні порушення:
- не оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій №2412009321/р від 05.02.2005 року, а саме в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» книги обліку розрахункових операцій не оприбутковано готівки на Z-звіту №141 від 06.07.2009 року на суму 5812,57 грн.
Зазначений акт став підставою для прийняття рішення від 03 листопада 2009 року № 0086290234 на суму 29062,85 грн. (а.с.14).
Відповідно до сторінки 21 косової книги за 06 липня 2009 року під номером 3743 зазначена сума 5800,00 грн. (а.с. 15-16).
Відповідно до прибуткового касового ордеру №3743 від 06 липня 2009 року виручка з каси №2412009321склала 5800,00 грн. (а.с. 17).
Згідно із звітом про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) ТОВ «Універсам» за липень 2009 року, сума розрахунків за звітний місяць з РРО №483LT2412009321 - склала 149660,90 грн. (а.с. 18-19).
В акті перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 23 липня 2009 року, зазначено, що порушень не виявлено (а.с. 20-21).
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну податкову службу в Україні» 4 грудня 1990 року №509-ХИ з наступними змінами (далі-Закон №509), Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №265). Постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» №637 15.12.2004 року з наступними змінами (Положення), Наказом Державної податкової адміністрації №614 від 01.12.2000 «Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок» з наступними змінами (Порядок).
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону №509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що через касу 06.07.2009 року позивачем здійснено готівкові розрахунки, які підтверджені Z звітом №141 на суму 5812,57 даний звіт-чек вклеєний в КОРО, дана сума внесена до касової книги за 6 липня 2009 року, що не заперечується представником відповідача. Отже позивачем проведено облік готівки в касі на суму її фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій, тобто підтверджено оприбуткування готівки за 06 липня 2009 року. Крім того, відповідно до бухгалтерської довідки сума готівкової виручки за 06 липня 2009 року по касовому апарату №2412009321 в сумі 5812,57 грн. була своєчасно включена до бази оподаткування податку на прибуток і податку на додану вартість.
Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 уся готівка, що надходить до кас має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Як встановлено в ході судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, кошти в сумі 5812,57грн., отримані позивачем від реалізації продукції , не були оприбутковані в Книзі обліку розрахункових операцій (КОРО), а саме відсутній запис в розділі «Облік руху готівки та сум розрахунків». Фіскальний чек (Z-звіт) за 06.07.2009 року на суму 5812,57 грн. був прикріплений в КОРО.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за неоприбуткування (неповне та/або невчасне) оприбуткування у касах готівки до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
З аналізу даної норми вбачається, що фінансові санкції, передбачені нею, можуть застосовуватись лише у разі встановлення факту неоприбуткування (неповного та/або невчасного) оприбуткування готівки у касах підприємств, а не за порушення порядку оприбуткування готівки.
Представник відповідача не надав суду доказів того, що кошти в сумі 5812,57грн. неоприбутковані позивачем, а лише послався на факт порушення порядку оприбуткування готівки.
Враховуючи наведене вище, суд вважає правильним висновок відповідача про те, що позивач допустив порушення порядку (правил) оприбуткування готівки в касі, але факт оприбуткування готівки в касі було здійснено, що підтверджується матеріалами справи, тому у відповідача були відсутні правові підстави застосовувати до позивача фінансові санкції, передбачені абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Крім того, суд зазначає, що період, у якому виявлено порушення 06.07.09р., на підставі якого винесене оскаржуване рішення, перевірявся повторно. А саме, у акті перевірки за дотриманням суб»єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки від 23.07.09р. Державної податкової інспекції м.Чернівці зазначено про відсутність порушень, а актом від 16.10.09р., на підставі якого винесене оскаржуване рішення, вже виявлено порушення.
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду належних доказів правомірності прийняття ним спірного рішення та не спростував фактичних обставин, які є підставою позову.
При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення дотримані не були.
Таким чином, сукупність вищенаведених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Чернівці №00862900234 від 03.11.09р. про застосування до ТОВ «Універсам» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29 062,85грн.
3. Стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ «Універсам» судові витрати в сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.
Постанову в повному обсязі виготовлено 14 червня 2010 р.(13.06.2010 -вихідний день).
Суддя В.О. Ковтюк