Справа № 2-а-1130/10/1970
"07" травня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Ліщинській М.В.
за участю:
представника позивача - Костишина В.М.;
представника відповідача - Містермана В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі
до відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об»єднання «Текстерно»
про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а»- «з» в сумі 543 877, 32 грн.,
Управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі (далі по тексту -УПФУ у м. Тернополі або позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Текстерно»(далі по тексту -ВАТ «Текстерно» або відповідач) 543 877, 32 грн. -заборгованості на покриття витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а-з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, що викладені в адміністративному позові та просить стягнути з відповідача 543 877, 32 грн. -заборгованості на покриття витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Не визнав суму заборгованості в розмірі 2 438, 79 грн.
Свої заперечення обґрунтував тим, що ВАТ «Текстерно» вважає, що в розрахунок заборгованості безпідставно була включена пільгова пенсія громадянки ОСОБА_3
На думку представника відповідача, обставиною яка в плинула на те, щоб не приймати до відшкодування фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії гр..ОСОБА_3 є те, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від останнього місця роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - жінки -після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Представник відповідача пояснив, що професія апаратчика термообробки на якій працювала ОСОБА_3 з 13 червня 1979 року по 15 жовтня 1990 року була передбачена в Списку №2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року. Наказом №709 від 23 жовтня 1990 року ОСОБА_3 була переведена на професію «апаратник апретування», де вона працювала до 23 грудня 2003 року. Ця професія була внесена в Список №2 затверджений Постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року, а згодом і в Список №2 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року.
Представник відповідача наголосив, що крім того, що дана професія була належала до Списку №2, вона мала бути підтверджена результатами атестації робочих місць, а за результатами атестації робочих місць проведеної на ВАТ «Тек стерно»12 грудня 1996 року був виданий наказ №470 в додатку №3 до якого визначений перелік робочих місць, працівникам яких не підтверджено право на пільги та компенсації, де під номером 6 вказана професія «апаратник апретування»на якій працювала ОСОБА_3 з 15 жовтня 1990 року по 23 жовтня 2003 року.
Представник відповідача вважає, що незважаючи на те, що професія на якій працювала ОСОБА_3 належала до Списку №2 виробництв, робіт, професій і показників, однак результати проведеної атестації не підтвердили право на пільги і компенсації працівникам даної професії, а тому на його думку у ВАТ «Текстерно» відсутні підстави відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії гром. ОСОБА_3 в сумі 2 438, 79 грн. і просить відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Крім пояснень представників позивача та відповідача судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем та відповідачем та витребувані з ініціативи суду.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних міркувань.
Судом встановлено, що на ВАТ «Текстерно»працювали громадяни, яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч.2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливими шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки -після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки -після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці -жінкам;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки -після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки -після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи -жінкам;
Згідно ч.2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»для платників збору до Пенсійного фонду України, яким є ВАТ «Текстерно»об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п.6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (із змінами) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У відповідності з вимогами ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості ВАТ «Текстерно з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.»а»ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за період з 1 січня 2010 року по 25 березня 2010 року складає 14 652, 45 грн., а відповідно до п. «б»- «з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за період з 1 січня 2010 року по 25 березня 2010 року складає 529 224, 87 грн.
Судом не приймаються до уваги заперечення представника відповідача з приводу безпідставності включення в розрахунок заборгованості пільгової пенсії громадянки ОСОБА_3, оскільки як видно з оглянутої в судовому засіданні пенсійної справи ОСОБА_3, довідкою №28 від 10 липня 2009 року ВАТ «Текстерно»самостійно підтвердило характер виконуваної роботи ОСОБА_3 на посадах, які дають право на пенсію на пільгових умовах по Списку №2.
За наведених обставин, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п.6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об»єднання «Текстерно»( м.Тернопіль, вул. Текстильна, 18, і.к. 00306650) в користь управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (м. Тернопіль, вул. Руська, 17) заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а»- «з» в сумі 552 565, 02 грн., яка утворилася за період з 1 січня 2010 року по 25 березня 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 11 травня 2010 року.
Головуючий суддя Осташ А. В.
копія вірна
Суддя Осташ А. В.