копія
11 травня 2010 р. Справа № 2а-3932/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Нероди Г.М.,
представника відповідачів - Яковенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про визнання поважною причину невиконання судового рішення, скасування постанови ,-
Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради (далі по тексту - позивач, управління ПСЗН Охтирської МР) звернулось до суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області (далі по тексту - відповідач, підрозділу ВДВС) та відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області (далі по тексту - відділ ДВС) з вимогами про:
- визнання поважною причину невиконання рішення Охтирського міськрайонного суду №2-а-148/09;
- скасування постанови від 16.03.2010 року про накладення штрафу, винесеної старшим державним виконавцем Кубраковим Костянтином Петровичем під час здійснення виконавчого провадження №15507656 з приводу примусового виконання виконавчого листа №2-а-148/09;
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова про накладення на управління ПСЗН Охтирської МР штрафу за невиконання рішення суду є безпідставною, оскільки постанову суду, якою зобов'язано позивача донарахувати та вчинити дії по виплаті ОСОБА_2 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік, відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відношенні до розміру мінімальної заробітної плати та щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік відповідно до вимог ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком, не було ним виконано з поважних причин, а тому у відповідача не було правових підстав до застосування санкцій, передбачених ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідач з позовними вимогами не погодився, вважав, що постанова про накладення штрафу від 16 березня 2010 року, зважаючи на не виконання управлінням ПСЗН Охтирської МР в добровільному порядку виконавчого документа у встановлений строк, була винесена у відповідності до вимог ст.ст. 5,76,87 Закону України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню (а.с.30-32).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, справу просив розглядати в його відсутності (а.с.8).
Представник відповідачів в судовому засіданні вважав, що постанова про накладання штрафу від 16 березня 2010 року є законною та обґрунтованою, просив у задоволенні позову відмовити.
При подачі позовної заяви до суду позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подання позовної заяви з огляду на те, що оскаржувану постанову він отримав лише 19.03.2010р. Суд, згідно ст. 100 КАС України, враховуючи матеріали справи (а.с.16) та думку представника відповідачів, визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною та розглядає справу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Заслухавши повноважного представника відповідачів, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з копії постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.33-34), 27.10.2009 року старшим державним виконавцем підрозділу ВДВС було відкрито виконавче провадження №15507656 з приводу примусового виконання виконавчого листа за №2-а-148/09, виданого 10.06.2009 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області про зобов'язання управління ПСЗН Охтирської МР донарахувати та вчинити дії по виплаті ОСОБА_2 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік, відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відношенні до розміру мінімальної заробітної плати та щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік відповідно до вимог ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком. Позивачу було запропоновано виконати зазначену постанову у строк до 02.11.2009 року. Дану постанову відповідач отримав 30.10.2009р. (а.с.35).
Згідно п.1, ч.2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначає обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно ч.2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Як вбачається з пояснень представника відповідачів та досліджених матеріалів справи (а.с.33-34), позивачу старшим держвиконавцем підрозділу ВДВС було надано строк до 02.11.2009 року добровільно виконати рішення суду, однак, в судовому засіданні, зокрема, під час дослідження матеріалів виконавчого провадження, було встановлено, що управлінням ПСЗ Охтирської МР після отримання 30.10.2009 року постанови про відкриття виконавчого провадження рішення суду у строк до 02.11.2009 року не виконано, будь-яких відповідей, документів та листів в підтвердження поважності причин невиконання рішення суду на адресу відповідача надано не було.
Частиною 2 статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі добровільного невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений строк, відповідно до ст.ст.76, 87 Закону України «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем Кубраковим Костянтином Петровичем 16.03.2010р. було винесено постанову про накладення на управління ПСЗН Охтирської МР штрафу в розмірі 340,00грн. (а.с.9).
Позивач вважає дії відповідача під час винесення постанови про накладення штрафу такими, що вчинені з порушенням чинного законодавства, оскільки рішення суду не було виконано ним з поважних причин, а саме: через не виділення таких коштів управлінню ПСЗН Охтирської МР, розмір яких не передбачений у Державному бюджеті.
Дану позицію суд вважає необґрунтованою, а оскаржувану постанову такою, що відповідає вимогам чинного законодавства. Так, згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Статтями 76 та 87 вказаного Закону передбачено право державного виконавця накладати штраф на боржника в разі невиконання ним рішення суду без поважних причин.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В судовому засіданні під час огляду матеріалів виконавчого провадження було встановлено, що позивачем на постанову про відкриття виконавчого провадження жодних доказів на підтвердження того, що ним вживались якісь заходи щодо виконання зазначеного виконавчого листа №2-а-148/09 на адресу відповідача не було надіслано, так само як вони не були надані і на запит суду.
Ті ж запити, адресовані позивачем до Першого заступника Міністра фінансів України (лист від 23.03.2009р. за №1484), Міністерства юстиції України (лист від 23.03.2009р. за №1479), голови Верховної Ради України (лист від 23.03.2009р. за №1480), Міністерства праці та соціальної політики України (лист від 11.02.2009 р. за №713, від 19.03.2009р. за №1439), Голови профспілки працівників соціальної сфери України (лист від 19.03.2009р. за №1438), що надані управлінням ПСЗН Охтирської МР в обґрунтування своїх вимог, були надіслані позивачем адресатам задовго до відкриття виконавчого провадження (а.с.20-23,25,27), та фактично не можуть стосуватися виконання даного конкретного виконавчого листа №2-а-148/09.
Крім того, досліджені докази у справі (а.с.9) свідчать, що рішенням Охтирського міськрайонного суду було зобов'язано позивача не лише здійснити дії по виплаті ОСОБА_2 щорічної грошової допомоги та допомоги на оздоровлення, але і донарахувати недоплачені суми.
В обґрунтування позовних вимог на запит суду позивачем надано розрахунок щорічної грошової допомоги на оздоровлення (відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») у збільшеному розмірі відповідно до рішення суду (а.с.28). При цьому, розрахунку щодо донарахування суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2008рік відповідно до вимог ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачем надано не було.
Разом з тим, у випадку нарахування вказаної різниці, позивач у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, «Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», повинен був звернутися до Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, інших уповноважених на те органів з запитами щодо надання та перерахування саме такої суми для виплати стягувачу, але таких запитів, як вбачається із доказів наданих в обґрунтування своїх вимог (а.с.17-28), надіслано не було, крім того, такий розрахунок щорічної грошової допомоги на оздоровлення у збільшеному розмірі відповідно до рішення суду не було подано і державному виконавцю, що могло б свідчити про часткове виконання рішення суду.
Також варто зазначити, що позивачем не надано до суду належним доказів, в підтвердження того, що ним після відкриття виконавчого провадження №15507656, вживалися заходи по з'ясуванню наявності чи відсутність коштів передбачених на виплату щорічної грошової допомоги ветеранам війни та компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю громадянам, що постраждали від Чорнобильської катастрофу за минулі роки за рішеннями суду, на відповідному рахунку Державного казначейства. Такий лист, як вбачається із наданих доказів (а.с.18) був надісланий лише після відкриття провадження у справі і вже фактично на вимогу суду.
Крім того, законодавство України надає можливість відкладення, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, але як вбачається з матеріалів справи (а.с.7-8,17-28) та пояснень представника відповідача, управління ПСЗН Охтирської МР з відповідними заявами до суду не зверталось.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу-існуючих прав і свобод.
Згідно ч.2,3 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як вбачається з доводів позивача (а.с.7-8), виконати постанову суду він не має можливості через відсутність коштів.
В той же час, умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щорічної грошової допомоги та допомоги на оздоровлення створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена допомога. Однак, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання даної допомоги, яка прямо передбачена законом та постановлена до стягнення судовим рішенням
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину неможливості виплатити кошти за рішенням суду, судом не приймається до уваги.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Крім того, згідно ч.2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до правової позиції Європейського суду, в тому числі по справі Кечко проти України (рішення від 08.11.2005р.), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання щорічної грошової допомоги ветеранам війни, учасникам бойових дій та допомоги на оздоровлення засновані на принципі юридичної визначеності. Даний принцип, як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office, рішення від 04.12.1974р.) означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це виплата щорічної грошової допомоги та допомоги на оздоровлення, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, невиконання рішення управлінням ПСЗН Охтирської МР стосовно нарахування та здійснення дії щодо виплати ОСОБА_2 суми недоплаченої щорічної грошової допомоги та допомоги на оздоровлення, у зв'язку з відсутністю коштів, є порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, та яка є частиною національного законодавства, а також статті 1 Протоколу №1 до Конвенції
Таким чином, доводи позивача про поважність причин невиконання рішення суду, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, натомість судом встановлено, що позивачем без поважних причин, всупереч п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, не були виконані вимоги держвиконавця підрозділу ВДВС з примусового виконання виконавчого листа №2-а-148/09, виданого Охтирським міськрайонним судом Сумської області, а тому суд вважає, що відповідачем правомірно, у відповідності до ст. 19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», з використанням цих повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, було винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 340,00грн, у зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про визнання поважною причину невиконання рішення Охтирського міськрайонного суду за №2а-148/09 та про скасування постанови від 16.03.2010 року про накладення штрафу, винесеної старшим державним виконавцем Кубраковим Костянтином Петровичем під час здійснення виконавчого провадження №15507656 -відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 18.05.2010р.