Справа № 359/1881/21
Провадження № 2/359/1851/2021
21 липня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Русан А.М.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
05 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просить постановити рішення, яким розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , реєстрація якого відбулася у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва, про що в книзі реєстрації актів шлюбів було зроблено актовий запис № 1810; відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_3 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04 вересня 2010 року сторони зареєстрували шлюб. Від цього шлюбу мають двох синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя з відповідачем не склалось у зв'язку з різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння, втратили почуття поваги та кохання один до одного. На даний момент ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено. Тому, позивач вважає, що примирення між ними неможливе.
Ухвалою суду Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2021 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 16 квітня 2021 року. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Натомість подала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, розгляд справи проводити у її відсутність.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Заяв, клопотань чи відзиву на адресу суду не направив.
Суд вважає, за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує і позивач, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що 04 вересня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції міста Києва зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис за № 1810. Наведене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 12 лютого 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції міста Києва (а.с.5).
Від цього шлюбу сторони мають двох синів : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 12 лютого 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції міста Києва (а.с.7) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 12 лютого 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції міста Києва (а.с.6).
Відповідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. При розгляді справ про розірвання шлюбу суд має встановлювати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, можливість збереження шлюбу в подальшому. Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Статтею 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Зі змісту позовної заяви, вбачається, що спільне життя у сторін не склалося, подружніх та сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. З цих підстав подальше існування сім'ї неможливе.
Враховуючи викладене, суд вважає встановленим, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, що має істотне значення, у зв'язку з чим укладений шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід розірвати на підставі ст. 112 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач виявила бажання відновити дошлюбне прізвище, суд вважає за можливе після розірвання шлюбу повернути ОСОБА_1 дівоче прізвище - ОСОБА_3 .
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Проте, позивач в прохальній частині позовної заяви просила судові витрати покласти на неї. Тому, суд вважає, що слід судові витрати залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 110 ч.1, 112 СК України, ч. 4 ст. 206, ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 04 вересня 2010 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва, про що в книзі реєстрації актів шлюбів було зроблено актовий запис № 1810.
Відновити ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ».
Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 29 липня 2021 року.
Суддя Л.В. Яковлєва