гСправа № 375/929/16-ц Провадження № 2/358/54/21
30 липня 2021 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
представника позивачки ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Скоробагатько В.Д., Житньогірська сільська рада Рокитнянського району Київської області, про часткове розірвання договору довічного утримання, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, заборону вчинення дій, які можуть порушити право власності, -
У серпні 2016 року ОСОБА_5 звернулася із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д. про часткове розірвання договору довічного утримання, укладеного 08 грудня 2003 року.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 11 серпня 2016 року позовну заяву залишено без руху, оскільки її подано без додержання вимог ст.119 ЦПК України (чинного на 11.08.2016 року), а саме, позивачем не зазначено доказів, якими він обґрунтовує свої вимоги, і, зокрема, доказів невиконання стороною відповідача взятих на себе за договором довічного утримання обов'язків, періодичного перебування позивача на стаціонарному лікуванні, його потреби у постійному сторонньому догляді та неодноразового вимагання відповідача відчужити житловий будинок, який перейшов у його співвласність відповідно до умов спірного договору довічного утримання. Надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 22 серпня 2016 року після усунення недоліків відкрито провадження у зазначеній справі.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 27 вересня 2016 року задоволено заяву представника позивачки про залишення без розгляду частини позовних вимог, а саме, вимоги про скасування державної реєстрації договору довічного утримання та вимоги про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.
27 вересня 2016 року Рокитнянським районним судом Київської області ухвалено заочне рішення, яким: договір довічного утримання, укладений 08 грудня 2003 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Скоробагатько В.Д. за реєстровим №5024 розірвано в частині укладення останнього між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на частину житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 .
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного судового рішення.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 24 квітня 2017 року скасовано заочне рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 27 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Скоробагатько В.Д. про часткове розірвання договору довічного утримання та призначено справу до судового розгляду.
27 липня 2017 року, до початку розгляду спору по суті, позивачка подала до суду заяву про збільшення позовних вимог та уточнений зміст останніх, за якими просила частково розірвати договір довічного утримання в частині укладення 08 грудня 2003 року останнього нею з ОСОБА_2 та скасувати його державну реєстрацію, скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яким є 1/2 частина домоволодіння по АДРЕСА_1 , а також просила визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Крім того, представник позивачки заявила про необхідність залучити до участі у справі як співвідповідача - свідка позивачки по справі ОСОБА_4 .
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 27 липня 2017 року залучено свідка позивачки по справі ОСОБА_4 як співвідповідача по справі.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 11 серпня 2017 року задоволено заяву відповідача про відвід судді Литвину О.В. та змінено підсудність цивільної справи, передавши її на розгляд Таращанському районному суду Київської області.
Під час розгляду справи №375/929/16, №2/379/19/18 Таращанським районним судом Київської області були виявлені недоліки позовної заяви від 27.07.2017 року та ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 14 грудня 2017 року позовна заява залишена без руху, оскільки суд вважав, що вона подана з порушенням вимог цивільно-процесуального законодавства, а саме: не зазначено доказів, що підтверджують кожну з викладених в позові обставин, наявність підстав для звільнення від доказування. Крім того, не в повній мірі сплачено судовий збір. Зазначеною ухвалою позивачці було надано строк на усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання нею даної ухвали.
19 грудня 2017 року представник позивачки ОСОБА_6 направила по пошті заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що оскільки предметом спору заявленого позову є чотири вимоги немайнового характеру (часткове розірвання договору довічного утримання, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку), з яких позивачкою оплачено лише дві згідно квитанцій №70158118 від 02.08.2016 року в сумі 551 грн. 21 коп. та №0.0.702475313.1 від 09.02.2017 року в сумі 640 грн., а тому позивачка доплатила судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в сумі 1280 грн., про що надала відповідні квитанції. Також додала на усунення недоліків позовну заяву в новій редакції (т.2 а.с.246-252).
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 14 березня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою стороною позивачки було подано апеляційну скаргу, яка була предметом розгляду колегією суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області.
05 червня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області постановила ухвалу, якою апеляційні скарги ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 були задоволені, а ухвала Таращанського районного суду Київської області від 14 березня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду скасована, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В мотивувальній частині ухвала судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що позовна заява є обґрунтованою, подана в письмовій формі, підписана представником позивача, в ній викладено вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування. Зазначення ціни позову не є необхідним, оскільки позивачкою заявлено вимоги немайнового характеру, які не підлягають вартісній оцінці.
Також судом апеляційної інстанції вказано на те, що суд першої інстанції помилково зазначив, що судовий збір, сплачений позивачкою, не стосується даної цивільної справи.
В ухвалі колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 05.06.2018 зазначено, що як вбачається з квитанцій про сплату судового збору №39572 та № 39550 у розмірі 640 грн., судовий збір було сплачено на реквізити Таращанського районного суду Київської області, де призначенням платежу зазначено: судовий збір за позовом ОСОБА_5 . Крім того, дата сплати, вказана на квитанції співпадає з датою подання на пошту заяви про усунення недоліків.
Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 14 січня 2021 року цивільну справу № 375/929/16-ц прийнято до свого провадження та призначено судовий розгляд справи по суті, який повинен бути проведений згідно положень глави 6 ЦПК України.
В судовому засіданні 30 липня 2021 року відповідач ОСОБА_2 підтримав свою заяву від 06 травня 2019 року (т. 4 а.с. 211-212) про залишення позову ОСОБА_5 без розгляду, яку мотивує тим, що позовна заява від 19.12.2017 року подана без додержання вимог викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України та нею не сплачено судовий збір у визначеному законом розмірі.
Зокрема, вказує на те, що у порушення п.п. 4, 5, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачкою у позовній заяві не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з співвідповідачів; не викладено обставини, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини; відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; не надано підтвердження позивачки про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У порушення цієї норми, до позовної заяви від 19.12.2017 р. доказів до суду не надано.
В ухвалі суду від 14.12.2017 зазначено, що позивачка сплатила судовий збір, що підтверджується квитанцією № 0.0.702475313.1 від 09.02.2017 року в сумі 640 грн. Проте, зазначений судовий збір взагалі не відноситься до справи № 375/929/16 тому, що заочне рішення по справі винесено 27.09.2016 року. Потреба у скасуванні заочного рішення (потреба у поданні заяви про скасування заочного рішення) виникла у ОСОБА_2 лише 25 березня 2017 року. До часу скасування заочного рішення - 24.04.2017 року ОСОБА_5 безперешкодно володіла набутим нерухомим майном. Тобто з цих фактів очевидно, що судовий збір, позивачки, який вона сплатила за квитанцією № 0.0.702475313.1 від 09.02.2017 р. в сумі 640 грн. і надала до суду, жодним чином не відноситься до цивільної справи № 375/929/16.
Представник позивачки адвокат Божок М.І. висловив заперечення проти даної заяви, вказавши на те, що відсутні підстави для залишення позову без розгляду, оскільки позивачкою подано позовну заяву відповідно до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України та правильно сплачено судовий збір.
Відповідач ОСОБА_4 також заперечувала проти задоволення заяви відповідача ОСОБА_2 .
Суд, вирішуючи заяву відповідача ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду, враховує наступне.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 2 п.15 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами та доповненнями від 25.09.2015 року) до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК). За подання до суду таких заяв сплачується судовий збір згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.
При вивченні змісту позовної заяви в редакції від 19.12.2017 суд не вбачає порушення вимог положень ст. ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки позовна заява є обґрунтованою, подана в письмовій формі, підписана представником позивача, в ній викладено вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування. Зазначення ціни позову не є необхідним, оскільки позивачкою заявлено вимоги немайнового характеру, які не підлягають вартісній оцінці.
Щодо правильності сплати судового збору за подання позову 19 грудня 2017 року, то із матеріалів справи вбачається, що стороною позивачки сплачено судовий збір при подачі позовної заяви та доплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в сумі 1280 грн. при подачі позовної заяви в новій редакції після усунення недоліків, про що надано відповідні квитанції.
Крім того, свій висновок щодо правильності сплати судового збору зробила колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в ухвалі від 05.06.2018, в якій зазначено, що як вбачається з квитанцій про сплату судового збору №39572 та № 39550 у розмірі 640 грн., судовий збір було сплачено на реквізити Таращанського районного суду Київської області, де призначенням платежу зазначено: судовий збір за позовом ОСОБА_5 . Крім того, дата сплати, вказана на квитанції співпадає з датою подання на пошту заяви про усунення недоліків.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд -
Заяву відповідача ОСОБА_2 від 06 травня 2019 року про залишення позову ОСОБА_5 без розгляду, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов