Справа № 357/8513/21
3/357/4427/21
27.07.2021 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О. О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , працюючого водієм в КП «Київпастранс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Відповідно до протоколу серії ВАБ №424812 від 11.07.2021 року, 11.07.2021 року о 23 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, вдарив в обличчя свою колишню дружину, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав частково, зазначивши, що між ним та колишньою дружиною ОСОБА_2 мала місце сварка, в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, однак ударів не завдавав.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши докази, що містяться в справі, а саме: протокол серії ВАБ №424812 від 11.07.2021 року, рапорт помічника чергового СРПП №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Муковоз О.О., суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Так, адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Враховуючи встановлені із наявних у матеріалах справи документів обставини та наведені вище вимоги закону, суд вважає доведеною у повному обсязі вину ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , тобто в його діях підтверджується склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
При призначенні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, його ставлення до вчиненого.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушеннґ, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, 173-2, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. (сто сімдесят грн.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО. О. Гребінь