Справа № 344/10047/21
Провадження № 3/344/4553/21
29 липня 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк І.П., за участі захисника Іванишина В.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , пенсіонерки, ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 420651 від 25.05.2021, 24.05.2021 в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила відносно свого зятя ОСОБА_2 домашнє насильство економічного та психологічного характеру, а саме виражалася нецензурною лайкою, проганяє з помешкання, чим могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , тобто вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , якій роз'яснено вимоги ст. 268 КУпАП, вину не визнала. Пояснила, що жодного конфлікту з зятем не провокувала та дій описаних в його заяві не вчиняла. Саме ОСОБА_2 постійно створює конфліктні ситуації та вона неодноразово здійснювала викликана на лінію «102» у зв'язку із його поведінкою по відношенні до неї.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника, дослідивши матеріали справи, вважаю наступне.
Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за насильство в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї. З наведеного убачається, що об'єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов'язкових складових: діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та наслідків у вигляді настання /або можливості настання/ шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильство у сім'ї це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство в сім'ї - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Розгляд справи проводиться за принципом диспозитивності. Так, зміст наданого до суду протоколу про адміністративне правопорушення (серії ВАБ № 420651 від 25.05.2021) зводиться до того, що 24.05.2021 в АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання, ОСОБА_1 вчинила відносно свого зятя ОСОБА_2 домашнє насильство економічного та психологічного характеру, а саме виражалася нецензурною лайкою, проганяє з помешкання.
На підтвердження фактів зазначених у протоколах про адміністративне правопорушення до суду надано:
- довідку про результати проведеної перевірки від 20.01.2021 року по заяві ОСОБА_3 ;
- заяву та письмові пояснення ОСОБА_2 ;
- письмові пояснення ОСОБА_4 ;
- довідку за результатами розгляду звернення без номера та дати.
Відтак, з пояснень наданих до суду встановлено, що доказів того, що ОСОБА_1 своїми одноособовими діями впливала на психіку заявника та, що від цих дій була завдана чи могла бути завдана шкода його фізичному чи психічному здоров'ю матеріали справи не містять.
З огляду на наведене, сам лише факт висловлювання, зокрема, нецензурною лайкою не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Довідка про результати проведеної перевірки по заяві ОСОБА_2 , щодо вчинення відносно нього будь-якого (фізичного чи психологічного) насильства не є самостійно достатнім доказами на підтвердження вчинення правопорушення і лише у взаємозв'язку з іншими доказами може виконувати інформативну функцію.
Звертаю увагу, що підтверджень поступлення на лінію «102» звернень від ОСОБА_2 24.05.2020 року, тобто в день коли, за його поясненнями викладеними в письмовій заяві, мав місце конфлікт, який винник у нього та ОСОБА_1 та в ході якого остання здійснювала приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, до матеріалів справи не долучено. ОСОБА_2 написав письмову заяву на адресу Івано-Франківського РУП ГУНП. Вказана заява зареєстрована в Інформаційно-телекомунікаційній системі 25.05.2021 року за № 19135.
Так, у розумінні до вимог п. 14 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» матеріали справи, не містять доказів на підтвердження ознак психологічного насильства вчиненого саме з метою навмисного спричинення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, якими могла завдаватись або завдана шкода психічному здоров'ю.
Отже, інших належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 до суду не надано.
Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 173-2, 245, 247, 277, 280, 283, 284 КУпАП,-
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.П. Ковалюк