ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 липня 2021 року м. Київ № 640/5196/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправними та скасування рішень
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку третьої групи датою анулювання реєстрації платника єдиного податку, а саме - з 10 вересня 2013 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у прийнятті звітності, оформлене повідомленням №851/6/26-15-24-12-15 від 12 січня 2021 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у прийнятті звітності, оформлене повідомленням №13669/6/26-15-24-12-15 від 11 лютого 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність дій відповідача щодо відмови у прийнятті податкової звітності за 2013-2018 роки та за 2020 рік, анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснено безпідставно і протиправно, а, прийняті в подальшому на підставі анулювання реєстрації платника єдиного податку рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач у письмовому відзиві на позов посилався на необґрунтованість позовних вимог, оскільки анулювання у 2013 році реєстрації позивача як платника єдиного податку здійснено на підставі припинення підприємницької діяльності останнім, а також відсутність в подальшому звернення позивача щодо реєстрації останнього як платника єдиного податку. За таких обставин відмова у прийнятті звітності позивача за періоди 2013-2018 роки та за 2020 рік у в'язку із зазначенням невідповідного режиму оподаткування є правомірною.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду суддею Гарником К.Ю. та відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року судом витребувано у відповідача: належним чином засвідчену копію рішення про анулювання платника єдиного податку - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); інтегровану картку платника податків по податку «єдиний податок» за період з січня 2013 року по теперішній час; інформацію щодо подання ОСОБА_1 декларацій з єдиного податку за період з 2013 року по 2021 рік.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , в період з 19 червня 2006 року по 19 січня 2011 року перебував на обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДПС у м. Києві; з 20 січня 2011 року перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДПС у місті Києві (зміна місця проживання); з 01 січня 2012 року перебував в реєстрі платників єдиного податку як платник 3 групи, 3% ставка доходу.
Позивач звернувся до відповідача та до Державної податкової служби України із заявами від 10 жовтня 2020 року (реєстраційний номер в ГУ ДПС у м. Києві від 14 грудня 2020 року № Щ/159083/ФОП, реєстраційний номер в ДПС від 21 грудня 2020 року №48736/6) щодо підтвердження статусу платника єдиного податку.
У відповідь на вищезазначену заяву відповідачем повідомлено, що за даними ІС «Податковий борг» до ДПІ з відділу державної реєстрації юридичних і фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації 06 вересня 2013 року надійшли в електронному вигляді відомості про припинення підприємницької діяльності від 06 вересня 2013 року № 20650050004027683, на підставі чого 10 вересня 2013 року було анульовано реєстрацію платника єдиного податку (запис в режимі «журнал документів по реєстрації платника єдиного податку» від 10 вересня 2013 року № 1326515102567, пункт 5.4 «відмова від спрощеної системи оподаткування» з 10 вересня 2013 року із визначенням причини відмови «припинення провадження господарської діяльності».
Також у вказаному листі зазначено, що 23 вересня 2013 року з ЄДР до ДПІ по ФОП ОСОБА_1 надійшли в електронному вигляді відомості з кодом типу « 29» - внесення рішення фізичної особи-підприємця про відміну власного рішення щодо припинення її підприємницької діяльності. Оскільки в подальшому в Інформаційній системі відсутня інформація щодо перебування ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування та не підтверджена письмовою заявою про застосування спрощеної системи оподаткування в наступному звітному періоді, то ФОП ОСОБА_1 перебуває як платник податків на загальній системі оподаткування.
Вищезазначене дублюється у листі Державної податкової служби України від 13 січня 2021 року №633/6/95-00-04-02-04-06 за результатом розгляду звернення позивача. Крім того, вказаним листом Державна податкова служба України надала роз'яснення, що згідно з положеннями підпункту 298.1.4. пункту 298.1 статті 298 ПК України, суб'єкт господарювання який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПК України, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. У разі якщо ФОП, що на початок поточного року перебував на спрощеній системі оподаткування та щодо якої державним реєстратором прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, поновила реєстрацію протягом поточного року, то така особа вважається платником інших податків і зборів. При цьому така особа не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки вже скористалася своїм правом застосування спрощеної системи у цьому році. А тому, ФОП ОСОБА_1 з 10 вересня 2013 року перебуває на загальній системі оподаткування.
Листом від 11 лютого 2021 року № 13669/6-26-15-24-12-15 Головним управлінням ДПС у м. Києві повідомлено позивача, що за результатом перевірки наявності та достовірності обов'язкових реквізитів (пункт 49.8 статті 49 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) декларація платника єдиного податку за 2020 рік, яка була прийнята 08 лютого 2021 року за № 9371770187, вважається не поданою у зв'язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме, подання податкової декларації з недостовірним значенням обов'язкового реквізиту «звітний (податковий) період» (не відповідає обраному режиму оподаткування), так як у звітному періоді платник не перебував на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Листом від 12 січня 2021 року № 851/9-26-15-24-12-15 Головним управління ДПС у м. Києві повідомлено позивача, що за результатом перевірки наявності та достовірності обов'язкових реквізитів (пункт 49.8 статті 49 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) декларацій платника єдиного податку за 2013-2018 роки, вважаються не поданими у зв'язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме, подання податкових декларацій з недостовірним значенням обов'язкового реквізиту «звітний (податковий) період» (не відповідає обраному режиму оподаткування), так як у звітні періоди платник не перебував на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Підставами позову вказано порушення суб'єктом владних повноважень прав позивача внаслідок анулювання реєстрації платника єдиного податку та відмови у прийнятті звітності.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 лютого 2010 року №2755-VI.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 291.1 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3. статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Приписами статті 299 ПК України визначено порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
Так пунктом 1 вказаної статті визначено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до контролюючого органу заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Приписами пункту 299.3 статті 299 ПК України визначено, що свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам.
Приписами пункту 299.5 статті 299 ПК України визначено, що свідоцтво платника єдиного податку видається контролюючим органом безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.
Приписами підпункту 299.15.2 пункту 299.15 статті 299 ПК України, в редакції чинній на період виникнення спірних правовідносин, визначено, що свідоцтво платника податку анулюється за рішенням контролюючого органу у випадках та у строки: припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
З наявних в матеріалах справи документах вбачається, що до податкового органу з відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Дарницької районної державної адміністрації в м. Києві надійшли відомості про припинення підприємницької діяльності позивачем, на підставі чого податковим органом анульовано реєстрацію платника єдиного податку.
Наведене вказує, що анулювання 10 вересня 2013 року свідоцтва платника єдиного податку здійснено на визначених законом підставах.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задоволенню не підлягають.
Приписами статті 298 ПК України, в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин, визначено порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування.
Так, пунктом 298.1. вказаної статті визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті.
Підпунктом 298.1.1. пунктом 298.1 статті 298 ПК України визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. Заява подається за вибором платника податків в один із таких способів: 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Підпунктом 298.1.4. пункту 298.1 статті 298 ПК України визначено, що суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цією главою.
При цьому якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Системний аналіз вищезазначених норм вказує, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єкт господарювання має звернутись до контролюючого органу з відповідною заявою. Якщо суб'єкт господарювання є платником інших податків та зборів, заява про перехід на спрощену систему оподаткування має бути подано не пізніше за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Перехід таким суб'єктом господарювання на спрощену систему оподаткування може бути здійснено один раз протягом календарного року.
З матеріалів справи вбачається, що 06 вересня 2013 року державним реєстратором повідомлено контролюючий орган про припинення підприємницької діяльності позивачем, на підставі чого 10 вересня 2013 року контролюючим органом (відповідачем) на виконання положень ПК України анульовано свідоцтво платника єдиного податку позивача.
23 вересня 2013 року податковим органом (відповідачем) отримано від державного реєстратора відомості про відміну власного рішення щодо припинення підприємницької діяльності позивача, при цьому законодавчо не передбачено відновлення раніше анульованого контролюючим органом свідоцтва платника єдиного податку.
Таким чином, після відновлення реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця, для отримання свідоцтва платника єдиного податку позивач мав звернутися до контролюючого органу в порядку, визначеному положеннями статті 298 ПК України - з письмовою заявою, з дотриманням строків звернення тощо.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо звернення позивача до контролюючого органу про перехід на спрощену систему оподаткування після відновлення власної господарської діяльності, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку третьої групи датою анулювання реєстрації платника єдиного податку, а саме - з 10 вересня 2013 року задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у прийнятті звітності, оформлене повідомленням №851/6/26-15-24-12-15 від 12 січня 2021 року; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у прийнятті звітності, оформлене повідомленням №13669/6/26-15-24-12-15 від 11 лютого 2021 року, необхідно зазначити, що вони є похідними вимогами відносно вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а тому, враховуючи відсутність у позивача свідоцтва платника єдиного податку, задоволенню також не підлягають.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник