ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
29 липня 2021 року м. Київ № 640/18975/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., ознайомившись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за
позовомОфісу Генерального прокурора
до третя особаВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_1
проскасування постанови про накладення штрафу, -
Офіс Генерального прокурора звернувся до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.06.2021 у виконавчому провадженні №64350844 про накладення на Офіс Генерального прокурора штрафу в розмірі 5 100 гривень.
Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Окружного адміністративного суду м. Києва позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд забезпечити позов шляхом: зупинення стягнення на підставі постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.06.2021 у виконавчому провадженні № 64350844 про накладення на Офіс Генерального прокурора штрафу в розмірі 5 100 гривень.
В обґрунтування клопотання зазначається про те, що Офісом Генерального прокурора вчасно та у повній мірі виконано рішення суду у виконавчому провадженні № 64350844, про що повідомлено державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом від 26.02.2021 року за № 07/1/1-172 вих-21. Разом із цим, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. від 11.06.2021, на Офіс Генерального прокурора накладено штраф в розмірі 5 100 грн. за невиконання без поважних причин рішення, що підлягає негайному виконанню. На думку позивача, постанова державного виконавця від 11.06.2021 року у виконавчому провадженні № 64350844 є протиправною та підлягає скасуванню у зв'язку з чим відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України є підстави для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення штрафу в розмірі 5100 грн. на підставі постанови державного виконавця від 11.06.2021 року. Вжиття заходів про забезпечення позову мотивовано тим, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій. Безспірне стягнення коштів за вказаною постановою у рамках виконавчого провадження до вирішення справи у судовому порядку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду від 30.11.2020 року справі № 640/524/20, зокрема унеможливить роботу Офісу Генерального прокурора, перешкоджатиме виплаті заробітної плати, сплаті податків та зборів тощо.
Вирішуючи заяву Офісу Генерального прокурора про забезпечення позову, суд бере до уваги наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Розглядаючи та вирішуючи заявлену заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
При цьому, суд зазначає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.
Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд враховує Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2020 у справі № 640/524/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано рішення п'ятої кадрової комісії від 05.12.2019 року №10 про неуспішне проходження прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 атестації. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 21.12.2019 року №2086ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України з 24.12.2019 року. Поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 355 919 (триста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 15 коп. В іншій частині позову - відмовлено.
На виконання вказаного Рішення Окружним адміністративним судом міста Києва 09.12.2020 року видано виконавчий лист за № 640/524/20.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. 03.02.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64350844. Копія постанови спрямована Офісу Генерального прокурора для виконання.
У вказаному виконавчому провадженні, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2020 року у справі № 640/524/20, наказом Генерального прокурора від 25.02.2021 року № 170-ц, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 235 КЗпП України, ОСОБА_1 поновлено на попередній роботі на посаді посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України з 25.12.2019 року. Внесено відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 .
Листом від 26.02.2021 року № 07/1/1-472вих-21 Офіс Генерального прокурора повідомив Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України.
Разом із цим, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.06.2021 року на Офіс Генерального прокурора накладено штраф в розмірі 5 100 грн. за невиконання без поважних причин рішення, що підлягає негайному виконанню.
Вважаючи вказану постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протиправною позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.06.2021 у виконавчому провадженні №64350844 про накладення на Офіс Генерального прокурора штрафу в розмірі 5 100,00 грн.
Разом з тим, оскільки у разу невжиття заходів про забезпечення позову майнові інтереси та/або права позивача будуть порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій, а безспірне стягнення коштів за вказаною постановою у рамках виконавчого провадження до вирішення справи у судовому порядку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду від 30.11.2020 року справі № 640/524/20, зокрема унеможливить роботу Офісу Генерального прокурора, перешкоджатиме виплаті заробітної плати, сплаті податків та зборів тощо позивач вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову.
Доцільним, на думку суду, є доводи заявника щодо того, що наявність відкритого виконавчого провадження та загроза можливості проведення державним виконавцем виконавчих дій, створює реальну очевидну небезпеку та складність у подальшому, без вжиття заходів забезпечення, відновити права, свободи та інтереси органів прокуратури.
Разом з тим, суд зазначає, що у випадку задоволення позову про визнання протиправними та скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу органи прокуратури будуть вимушені докласти значні зусилля для відновлення своїх прав.
Суд наголошує, що в даному випадку застосування заходів забезпечення адміністративного позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості.
Таким чином, розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із співмірності таких заходів позовним вимогам, що заявлені заявником, і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, та приписам Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що заява Офісу Генерального прокура підлягає задоволенню.
З огляду на вищевикладене та керуючись статтями 150, 151, 154, 248 КАС України, суд, -
1. Заяву Офіс Генерального прокурора про забезпечення позову в адміністративній справі №640/18975/21 - задовольнити.
2. До набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/18975/21 зупинити стягнення на підставі постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.06.2021 у виконавчому провадженні № 64350844 про накладення на Офіс Генерального прокурора штрафу в розмірі 5 100 гривень.
3. Ухвалу направити для виконання сторонам у справі.
4. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Дана ухвала може бути пред'явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", у строк до 29 липня 2024 року.
5. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ 00034051, а боржником - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622).
6. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
7. Ухвала діє до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 статті 156 КАС України.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. а також не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.
Суддя І.П. Васильченко