ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 липня 2021 року м. Київ № 640/9150/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ЕЛКОМ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ЕЛКОМ» (позивач, ТОВ «НВП «ЕЛКОМ») до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007980409 від 10.01.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не взято до уваги факт здійснення позивачем спроби зареєструвати податкову накладу вчасно, проте, через незалежні від нього причини, таку накладну не прийнято днем відправки.
У відзиві відповідач акцентує увагу на порядку реєстрації розрахунків коригування та відповідальності за недотримання граничних строків реєстрації. Звертав увагу на відомі йому фактичні обставини, за яких виникли спірні правовідносини, та на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ «НВП «ЕЛКОМ», результати якої оформлено актом від 18.11.2019.
За результатами згаданої перевірки виявлено порушення граничних строків реєстрації наступних податкових накладних:
№ 31 від 15.08.2019, зареєстровану 02.09.2019 із затримкою у 2 дні;
№ 30 від 02.08.2019, зареєстровану 02.09.2019 із затримкою у 2 дні;
№ 9 від 08.05.2019, зареєстровану 08.05.2019 із затримкою у 3 дні;
№ 7 від 02.05.2019, зареєстровану 03.06.2019 із затримкою у 3 дні;
№ 10 від 06.05.2019, зареєстровану 03.06.2019 із затримкою у 3 дні;
№ 11 від 14.05.2019, зареєстровану 03.06.2019 із затримкою у 3 дні.
На підставі акта перевірки від 18.11.2019 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0007980409 від 10.01.2020, яким застосовано штраф у розмірі 10% суми ПДВ, на яку оформлено податковий кредит.
Позивач не погодився із винесеним рішенням та звернувся із адміністративним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної (ПН)/розрахунку коригування (РК) відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Таким чином, Податковим кодексом України встановлено право контролюючого органу за результатами опрацювання податкової накладної/розрахунку коригування, за умови дотримання платником податків встановлених вимог зареєструвати, зупинити реєстрацію або не прийняти ПН/РК, про що повідомляється квитанцією.
Також п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлені граничні строки реєстрації ПН/РК.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджено порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (Порядок № 1246).
Відповідно до п. п. 12- 15 Порядку № 1246 Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Граничним строком реєстрації всіх перелічених ПН є останнє число місяця, в якому їх виписано, тобто, 31.05.2019 та 31.08.2019 відповідно.
До матеріалів справи позивачем додано копію скріншоту із кабінету платника податків, з якого убачається, що податкові накладні № № 7, 9, 10, 11 направлені на реєстрацію 31.05.2019 о 19:58.
Проте, жодної відповіді про прийняття документа згаданим операційним днем не надано.
Із наведеного убачається, що позивачем дотримано принцип належної обачності при виконанні ним обов'язку зареєструвати згадані чотири ПН, водночас, через незалежні обставини, які, вочевидь, пов'язані із некоректною роботою підсистеми ЄРПН, зареєструвати їх не вдалось.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.
Керуючись згаданою нормою ГУ ДПС у м. Києві направило на адресу позивача ППР № 0007980409 від 10.01.2020, яким застосовано штраф у розмірі 15 804,90 гривень.
Із розрахунку, доданого до ППР убачається, що згадана сума ґрунтується на порушенні строку реєстрації ПН № 31 від 15.08.2019, № 30 від 02.08.2019, № 9 від 08.05.2019, № 7 від 02.05.2019, № 10 від 06.05.2019, № 11 від 14.05.2019.
При цьому, жодного пояснення щодо ПН № 31 від 15.08.2019 та № 30 від 02.08.2019 позивачем не надано.
Таким чином, висновок про порушення строку реєстрації ПН № 9 від 08.05.2019, № 7 від 02.05.2019, № 10 від 06.05.2019, № 11 від 14.05.2019 не відповідає принципу обґрунтованості, оскільки не враховані істотні обставини поведінки платника податків, натомість, оскаржуване ППР в цій частині слід визнати протиправним та скасувати.
В іншій частині згадане ППР не спростовано, натомість висновок про порушення строку реєстрації ПН № 31 від 15.08.2019 та № 30 від 02.08.2019 є правомірним.
Резюмуючи викладене, ППР № 0007980409 від 10.01.2020 слід визнати протиправним та скасувати в частині нарахування штрафу в розмірі 15 273, 40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
За висновком суду, порушення строку реєстрації чотирьох з шести ПН відбулось не з вини позивача, з огляду на що, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ЕЛКОМ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007980409 від 10.01.2020 в частині застосування штрафу в розмірі 15 273, 40 (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят три) гривні 40 копійок.
3. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
4. Стягнути витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «ЕЛКОМ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві у розмірі 2030,53 (дві тисячі тридцять) гривень 53 копійки.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «ЕЛКОМ» (вул. Леонтовича, 7, оф. 5, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ: 33350787).
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ: 43141267).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко