ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/727
29 липня 2021 року м. Київ № 640/23168/20
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про:
визнання бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у відмові у переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протиправною;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою суду від 17.11.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку ст. 263 КАС України.
22.12.2020 р. надано відзив на позов.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою згідно з довідкою від 06.09.2016 р. №3008015855, проживає у м. Києві.
Після смерті свого чоловіка - ОСОБА_2 (актовий запис №498 від 02.06.2020 р. Святошинським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у м. Києві), ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом від 31.07.2020 р. за №2600-0309-8/105717 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило у задоволенні заяви позивачки з посиланням на відсутність в управлінні паперової справи ОСОБА_2 , зокрема, щодо підтвердження його стажу та заробітної плати, а також документів про перебування на його утриманні.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказану відмову протиправною з таких підстав.
Позивачка зазначає, що нею подано всі необхідні документи, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1, зокрема, копії паспортів, довідок про взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб, довідок про присвоєння ідентифікаційного коду свої та чоловіка, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про смерть, трудової книжки чоловіка.
Позивачка зазначає, що надані документи підтверджують факт перебування у шлюбних відносинах та відносини утримання, тоді як заробіток чоловіка має визначатися за документами, що є у пенсійній справі чоловіка.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність необхідних для задоволення заяви позивачки документів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 36, ч. 1 ст. 37, ч. 1 ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму ОСОБА_3 (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Згідно з п. 2.3 р. ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, зокрема:
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).
Також надаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності);
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
Згідно з п. 2.11 Порядку 2.11 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
В даному випадку позивачка зазначає, що нею подано заяву про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, тобто, станом на час подання заяви вона має перебувати на обліку у органах Пенсійного фонду та отримувати пенсію.
Натомість, в матеріалах справи відсутні докази призначення та отримання позивачкою пенсії, що дає підстави для переведення її на інший вид пенсії.
Відповідно, нею мала подаватися заява про призначення пенсії по втраті годувальника, а не переведення на цей вид пенсії, і положення аб. 4 ч. 3 ст. 36 Закону №1058-IV на неї не розповсюджуються.
Згідно з загальними вимогами ст. 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.
Тобто, право на призначення цього виду пенсії має непрацездатний член сім'ї померлого годувальника, якими є, зокрема, чоловік (дружина), якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (ч. 2 ст. 36).
В матеріалах справи (зокрема, згідно з наведеного позивачкою у позові переліку поданих до пенсійного органу документів) відсутні докази наявності у позивачки статусу особи, яка досягла пенсійного віку згідно з наведеними у ст. 26 Закону № 1058-IV показників віку і стажу.
Також за загальним правилом ч. 3 ст. 36 Закону № 1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
В матеріалах справи відсутні докази відповідності позивачки вказаним критеріям.
З врахуванням викладеного надані позивачкою документи посвідчують факт родинних зв'язків її з померлим чоловіком, проте, не є достатніми для визнання її непрацездатним членом сім'ї, що був на утриманні померлого чоловіка.
За відсутності підтвердження вказаного статусу надавати оцінку наявності чи відсутності документів про стаж та розмір заробітної плати померлого чоловіка суд не вбачає підстав.
Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних вимог в даному випадку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-263, 293, 295 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 29.07.2021 р.