ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 липня 2021 року м. Київ № 640/1347/21
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
ОСОБА_1
до Конституційного Суду України
Державної казначейської служби України
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Конституційного Суду України, Державної казначейської служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Конституційного Суду України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди судді Конституційного Суду України за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням положень частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік" у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік"» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ;
- зобов'язати Конституційний Суд України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду судді Конституційного Суду України за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року у сумі 1 380 063, 33 грн. (за відрахуванням ПДФО та військового збору - 1 110 950,98 грн.);
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 винагороди судді Конституційного Суду України за один місяць у сумі 328 638, 24 грн., з утриманням з цієї суми передбачених законодавством податків та обов'язкових платежів при її виплаті.;
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, якою визначено базовий розмір посадового окладу судді, відповідачем відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ виплачено позивачу суддівську винагороду в період з 14.04.2020 по 28.08.2020 у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідачем подано відзив про невизнання позову, оскільки заробітна плата позивачу в період з 14.04.2020 по 28.08.2020 виплачена відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ, який набрав чинності 18.04.2020.
Разом з тим, відповідачем у відзиві заявлено клопотання про залучення співвідповідача у справі, а саме: Державну казначейську службу України, мотивуючи, тим, що Державна казначейська служба України є розпорядником бюджетних коштів для виплат суддям за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Суд з цього приводу, встановив, що відповідно до частин третьої-сьомої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про необхідність залучення у справі в якості співвідповідача Державну казначейську службу України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням XI чергового з'їзду суддів від 22 лютого 2013 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) був призначений на посаду судді Конституційного Суду України, а на підставі розпорядження Голови Конституційного Суду України від 15 травня 2013 року № 108/13 Позивач вступив на посаду судді Конституційного Суду України з 15 травня 2013 року строком на 9 років.
Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 149і, якою, зокрема, передбачено, що розмір винагороди суд ді Конституційного Суду України встановлюється законом про Конституційний Суд України (частина друга).
Згідно з листа відповідача за № 21/3069 встановлено, що розмір винагороди судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 148і Конституції України, статті 26 Закону України „Про Конституційний Суд України", статті 135 „Про судоустрій і статус суддів" становить 394 126, 00 грн., у тому числі посадовий оклад - 197 063, 00 грн., доплата за вислугу років - 137 944, 10 грн., доплата за науковий ступінь - 29 559, 45 грн., доплата, що передбачає доступ до державної таємниці - 19 706, 30 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді - 9 853, 15 грн.
Однак при вирішенні питання щодо нарахування Позивачу винагороди судді Конституційного Суду України у період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року, Відповідач застосував обмеження, встановлені положеннями частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік" у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік"» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ.
Вважаючи таке обмеження протиправним та таким що порушують права позивача, останній звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Спірні відносини, пов'язані з виплатою позивачу суддівської винагороди в період з 14.04.2020 по 28.08.2020 в розмірі, що не перевищує 10 мінімальних заробітних плат (47.230,00 грн. у місяць).
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (у редакції, чинній на час існування спірних відносин):
суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (частина перша);
суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (пункти 1-4 частини другої);
базовий розмір посадового окладу судді і місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 1 частини третьої);
до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються регіональний коефіцієнт 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб (пункт 3 частини четвертої).
суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі, зокрема, за наявності стажу роботи більше 20 років - 50 відсотків (частина п'ята);
обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків (частина дев'ята).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX (набрав чинності 18.04.2020) внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX (у редакції Закону України 13.04.2020 №553-IX) доповнено статтею 29, за якою:
установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки (частина перша);
зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина друга).
Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті) (частина третя).
Рішенням Конституційного Суду України від 28.08.2020 №10-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:
- частин першої, третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX зі змінами;
- абзацу дев'ятого пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX.
Згідно з резолютивною частиною Рішення Конституційного Суду України від 28.08.2020 №10-р/2020, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX зі змінами, Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17.11.2020 №1006-IX статтю 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» виключено.
Надаючи тлумачення наведеним нормам, Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 справа №340/1916/20 висловив правову позицію, за якою оскільки Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX не є законом про судоустрій, цим Законом чи іншими законами не вносилися зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII стосовно розміру суддівської винагороди, тому цей Закон не може встановлювати розмір винагороди судді. Розбіжність між нормами (різних) законів щодо регулювання одних правовідносин (розміру суддівської винагороди), яка виникла у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX, має вирішуватися на користь Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Нормотворчі колізії є непоодиноким явищем всередині системи права, тому якщо усе ж склалася ситуація з суперечливим правовим регулюванням, її вирішення має ґрунтуватися на підході, відповідно до якого перевагу в застосуванні має спеціальна правова норма, якщо її видання передбачено актом вищої юридичної сили.
Для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, які попри те, що в часі цей закон прийнятий раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX.
Конституція України має найвищу юридичну силу, тому «спеціальність» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, зокрема стаття 135, що спирається передусім на конституційні положення частини другої статті 130 Основного Закону України і є своєрідним її «продовженням», у цьому випадку безапеляційно долає доктринальний принцип подолання колізії правових норм, за яким наступний закон з того самого питання скасовує дію попереднього (попередніх).
Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX (у редакції Закону України 13.04.2020 №553-IX) має іншу сферу регулювання. Вимоги щодо його змісту містяться в частині другій статті 95 Конституції України та деталізовані у Бюджетному кодекс України. Цей Закон не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Верховний Суд підсумував, що обмеження виплати судді, починаючи з 18.04.2020, суддівської винагороди розміром, що не перевищує десять прожиткових мінімумів на підставі статті 29 Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX (у редакції Закону України 13.04.2020 №553-IX) було неправомірним.
Судом установлено, що внаслідок запровадження Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-IX обмеження з виплати суддівської винагороди в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, позивачу виплачено суддівську винагороду в меншому розмірі, різниця - 1 380 063,33 грн.
З огляду на наведене правове регулювання та правові позиції Верховного Суду, встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними дії Конституційного Суду України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди судді Конституційного Суду України за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням положень частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік" у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік"» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ та зобов'язати Конституційний Суд України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду судді Конституційного Суду України за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року у сумі 1 380 063, 33 грн. (за відрахуванням ПДФО та військового збору - 1 110 950,98 грн.).
Задовольняючи позов, судом ураховано, що позивачу суддівська винагорода в період з 14.04.2020 по 28.08.2020 нараховувалась у повному обсязі відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, тобто відповідні видатки були виділені розпорядникам бюджетних коштів.
При цьому слід зауважити і як, зокрема було зазначено Конституційним судом України у відзиві на позов, відповідно до положень статей 148, 149 Закону №1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено Законом про Державний бюджет України.
З наведеного слідує, що кошти на фінансування органів системи правосуддя були включені до Державного бюджету України на 2020 рік.
Згідно з приписами статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників коштів нижчого рівня.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений зі сплати судового збору на підставі пункту 1 статті Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).
Оскільки учасниками справи не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Також, суд вважає за доцільне, у відповідності до статті 371 Кодексу адміністративного судочинства, звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251, 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Конституційного Суду України (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 14, ЄДРПОУ 00013534), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Конституційного Суду України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди судді Конституційного Суду України за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням положень частин першої, третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ.
3. Зобов'язати Конституційний Суд України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду судді Конституційного Суду України за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року у сумі 1 380 063, 33 грн. (Один мільйон триста вісімдесят тисяч шістдесят три гривні 33 копійки) (за відрахуванням ПДФО та військового збору - 1 110 950,98 грн.).
4. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 винагороди судді Конституційного Суду України за один місяць у сумі 328 638, 24 грн. (Триста двадцять вісім тисяч шістсот тридцять вісім гривень 24 копійки), з утриманням з цієї суми передбачених законодавством податків та обов'язкових платежів при її виплаті.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур