Іменем України
29 липня 2021 р. № 400/3958/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Потьомкінська, 17,Миколаїв,54001,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейдовий термінал «КОНКОРД», вул. Лягіна, 4/1,Миколаїв,54001,
про:стягнення заборгованості в сумі 390 544,99 грн.,
Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейдовий термінал Конкорд», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 390 544,99 грн., з яких адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю в сумі 387 291,67 грн. грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 3 253,32 грн.
Свої позовні вимоги Фонд обґрунтував тим, що товариство не виконало нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотків середньооблікової кількості чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а саме у 2020 році у відповідача працювали 48 осіб, за таких обставин у нього повинні були працювати не менше 2 осіб з інвалідністю, але враховуючи надані ТОВ «Рейдовий термінал Конкорд» документи та зазначену в них інформацію, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність у ТОВ «Рейдовий термінал Конкорд» у 2020 році складала: (1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+2+2)/12=1,17 особи, тобто враховуючи правила округлення 1 особа.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що розрахунковим періодом для визначення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є рік, який, зокрема, мав завершитися 31.12.2020, і тільки тоді відповідач мав здійснити розрахунок нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, зокрема, за 2020 рік. Відповідач вже в вересні 2020 року усвідомлював, що середньооблікова кількість штатних працівників його облікового складу за 2020 рік буде більше ніж 25 осіб, тобто він має працевлаштування ще одного інваліда за результатами 2020 року, і вже наприкінці жовтня 2020 року він працевлаштував ще одного інваліда.
22.07.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що твердження відповідача ґрунтуються на показниках загальної кількості осіб з інвалідністю, що була у відповідача з 30.10.2020, а не на показниках середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, яким відповідно до чинного законодавства, встановлена інвалідність за рік як то передбачають норми Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та положення Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПОІ.
27.07.2021 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначив, що фактично ТОВ «Рейдовий термінал «Конкорд» за результатами 2020 року працевлаштувало 2 особи з інвалідністю, та фактично знайшло своє відображення в рядку 01 Звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю. Отже, ТОВ «Рейдовий термінал «Конкорд» звільняється від відповідальності, бо ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення правопорушення.
Суд розглянув справу 29.07.2021, в порядку спрощеного провадження відповідно до вимог ст. 262 КАС України, без проведення судового засідання, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та Рішення Ради суддів України від 17.03.2020 №19, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ТОВ «Рейдовий термінал «Крнкорд» зареєстровано в статусі юридичної особи 02.07.2015. Основним видом діяльності товариства є вантажний морський транспорт.
Згідно річного звіту форми 10-ПОІ відповідача за 2020 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2020 році становила 48 особи, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих осіб з інвалідністю 2 особи.
Листом від 08.04.2021 №06.2-10/02/749 позивач повідомив, що ним виявлено розбіжності в інформації про працевлаштування інвалідів на підприємстві, оскільки відповідно до Звіту форми 10-ПОІ відповідача за 2020 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2020 році становила 48 особи, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих осіб з інвалідністю 2 особи, а відповідно до інформації отриманої від ГУ ПФУ в Миколаївській області середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2020 році становила 48 особи, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих осіб з інвалідністю 1 особа.
Листом від 28.04.2021 №70/04-21 ТОВ «Рейдовий термінал «Конкорд» повідомило позивачу, що дійсно ним подано Звіт форми 10-ПОІ за 2020 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2020 році становила 48 особи, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих осіб з інвалідністю 2 особи. Ця інформація є достовірною та розбіжності відсутні, оскільки з 29.10.2020 ТОВ «Рейдовий термінал «Конкорд» прийнято на роботу другу особу з інвалідністю. До листа ТОВ «Рейдовий термінал «Конкорд» додано копії повідомлення про прийняття працівників на роботу, копії посвідчення інваліда, копії висновків медико-соціальних (експертних) комісій про умови та характер праці.
Позивач застосував до відповідача адміністративно - господарські санкції в сумі 390 544,99 грн., з яких адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю в сумі 387 291,67 грн. грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 3 253,32 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 затверджено порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок №70).
Відповідно до цього Порядку Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.
Наказом Мінсоцполітики від 27.08.2020 № 591 (далі - Наказ №591) затверджено, форму звітності № ІО-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» та Інструкцію щодо її заповнення, які введено в дію починаючи зі звіту за 2020 рік.
Наказом Мінсоцполітики від 18.12.2020 № 821 (далі - Наказ №821) внесено зміни до форми звітності № ІО-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» та Інструкції щодо її заповнення, які діють з 12 лютого 2021 року (Офіційний вісник України від 12.02.2021-№ 11).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Згідно з частиною 11 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
Таким чином, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний для всіх роботодавців норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та порядок його обчислення.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Частиною 4 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Згідно частини 9 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» спори", що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
Отже, враховуючи приписи статей 18, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо забезпечення реалізації прав осіб з інвалідністю на працевлаштування на роботодавця законодавством покладено наступні зобов'язання: виділення та створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць; створення для осіб з інвалідністю умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; надання державній службі зайнятості інформації необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; самостійний розрахунок кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу; самостійне здійснення працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робота місць; сплата адміністративно-господарських санкцій та пені (у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю).
Вимоги до особливостей організації робочого місця для осіб з інвалідністю передбачено у статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Суб'єкти господарювання, які працевлаштовують осіб з інвалідністю, зобов'язані створювати для них робочі місця, у тому числі і спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. Це означає, що осіб з інвалідністю можна приймати як на звичайні робочі місця, так і на спеціальні (якщо це необхідно внаслідок захворювання такої особи з інвалідністю і рекомендації МСЕК).
Отже, підприємства за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» індивідуальна програма реабілітації - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях медико- соціальної експертної комісії.
Частиною 3 статті 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними закладами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Законодавство встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх суб'єктів господарювання в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю та порядок його обчислення.
Пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Порядком №70 визначено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
У разі, якщо відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження Підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17316897)
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що упродовж року штатна чисельність відповідача постійно змінювалась. Крім того, на підприємстві працювала особа, прийнята на посаду з 2017 року. Зазначені обставини також впливають на визначення середньооблікової кількості працівників на підприємстві, але не були враховані позивачем.
Як встановлено судом, відповідачем у жовтні 2020 року було прийнято на роботу другу особу з інвалідністю.
Тобто, відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів».
Таким чином, позивач не довів суду вчинення відповідачем правопорушення у сфері господарювання, що є підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин у вигляді застосування адміністративно-господарських санкцій.
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Потьомкінська, 17,Миколаїв,54001 20917114) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейдовий термінал «КОНКОРД» (вул. Лягіна, 4/1,Миколаїв,54001 39871068) відмовити.
2. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко