29 липня 2021 р. № 400/998/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 року по 20.09.2018 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 року по 20.09.2018 року;
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо врахування для виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , базового місяця січень 2016 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 при проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 року по 20.09.2018 року, врахувати базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу згідно рішення Уряду 01.01.2008 року;
відповідно до ч. 2 ст. 371 КАС України прошу допустити до негайного виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії;
відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України прошу зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , у встановлений судом строк, подати до суду звіт щодо виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 19.02.2021р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) за період з 01.01.2016 року по 20.09.2018 не нараховувалась, тому відповідач повинен виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2016 року, оскільки саме у січні 2016 року відбулося підвищення посадового окладу позивача.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову. З 01.12.2015 року по 20.09.2018 року військова частина НОМЕР_1 проводила всі належні до нарахування виплати згідно до законодавства України включно з індексацією грошового забезпечення по січень 2016 року. Також відповідач вказав, що повноваження щодо здійснення розрахунку індексації грошового забезпечення у спірних правовідносинах покладається на відповідача. При визначенні базового місяця слід керуватися п.3 постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015р., відповідно до якого базовим місяцем за грудень 2015 року є січень 2016 року , а також нормами постанови Кабінету Міністрів України 704 від 30.08.2017 року (яка набула чинності 01 березня 2018 року) та Роз'ясненнями Директора Департаменту Фінансів від 11 квітня 2019 року №248/2839 (ураховуючи, що в березні 2018 року у військовослужбовців посадові оклади збільшились, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розраховується з квітня 2018 року).
Відповідно до ст. 262 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд встановив наступне.
Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач має статус учасника бойових дій та право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого 19.08.2015р.
Згідно витягу з Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2018 року № 216 позивач звільнений зі служби та виключений зі списків особового складу військової частини.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Військовій частині НОМЕР_1 із заявою від 01.08.2020 року щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 20.09.2018р.
За результатом розгляду вказаної заяви Військовою частиною НОМЕР_1 на адресу позивача надіслано лист від 12.08.2020 року № 91/538. Згідно зазначено листа Військова частина НОМЕР_1 повідомила адресата про те, що нарахувати та виплатити індексацію за період з 01.10.2012 року по 31.12.2015 року не є можливим, оскільки відповідачем всі належні виплати за вказаний період було нараховано включно по грудень 2015 року згідно вимог чинного законодавства.
Невиплата Військовою частиною НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 20.09.2018 року, слугувала підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з такого.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, згідно з п. 4 якого, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у Додатку № 2 вищевказаного Порядку (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Виходячи з наявних у справі доказів, судом встановлено, що згідно Довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 20.09.2018р., виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , базовим міяцем за спірний період невиплати позивчау індексації, є січень 2016р. та березень 2018р., що визначено самим відповідачем (а.с.8).
Так, 09.12.2015 КМУ прийнято постанову №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою п.5 Порядку №1078 викладено в новій редакції:
"5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку".
Пунктом 6 постанови № 1013 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 року.
Отже, починаючи з 01.12.2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.
Таким чином, відповідач визначивши, що базовим місяцем за період 01.12.2015р. є січень 2016 року, суд приймає таке до уваги та вважає, що для належного захисту прав та законних інтересів позивача слід зобовязати Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2016р.
В свою чергу, Порядок №1078 пов'язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).
Разом з тим, розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі "Педерсен і Бодсгор проти Данії" зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
У даній правовій ситуації індексація не була нарахована та виплачена позивачеві.
Проте відповідачем визначено, які базові місяця слід брати до уваги при перерахунку та виплаті позивачу індесації грошового забезпечення (а.с.8).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідач доказів виплати індексації позивачу за період з 01.03.2018 по 20.09.2018 суду не надав.
Тому суд вважає за можливе зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.03.2020 року по 20.09.2018 року з урахуванням базового місяця березень 2018р.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію за період з 01.03.2018 по 20.09.2018р. зурахуванням базового місяця березень 2018р.
При цьому суд зазначає, що нарахування індексації у розмірі 0 грн. за будь-який місяць спірного періоду не свідчитиме про протиправну бездіяльність відповідача щодо її нарахування у разі відсутності підстав для її нарахування.
В той же час, суд звертає увагу, що позивачем надано до справи доказ того, що базовим місяцем за спірний період є саме січень 2016р. та березень 2018р., що також не заперечувалось відповідачем, на підтвердження чого позивач надав довідку-розрахунок видану відповідачем.
Позивач у позові просить суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом встановлення для відповідача строку для подання звіту про виконання судового рішення.
Так, ч. 1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею передбачено право, а не обов'язок суду зобов'язати суб'єкт владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення.
Стосовно заяви, щодо звернення рішення до негайного виконання відповідно до ч. 2 ст. 371 КАС України суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення:
1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті;
2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства;
4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
Враховуючи, що рішення в даній справі є рішенням зобов'язального характеру, у суду відсутні підстави звертати дане рішення до негайного виконання.
За таких обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення вимог позивача.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 року по 20.09.2018 року.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2016 року.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.03.2018 року по 20.09.2018 року з урахуванням базового місяця березень 2018 року.
5. В решті позову - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов