справа№380/8130/21
29 липня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ортотехно” до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ортотехно” звернулося в суд з позовом , в якому просить :
1)визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про визначення коду №КТ- UA 100000-0110-2020 від 05.06.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100300/2020/00136, якою відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA100300/2020/410481.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач є імпортером крісел колісних виключно для потреб осіб з інвалідністю на виконання урядових програм забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення. 03 червня 2020 позивач подав митну декларацію №UA100300/2020/410481 для здійснення митного оформлення колясок інвалідних з двигуном або з іншим механізмом для пересування, імпортованого з метою виконання договорів про забезпечення кріслом колісним укладених між особою з інвалідністю, підприємством, що постачає крісла колісні та структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
Під час митного оформлення Відповідачем прийнято оскаржуване Рішення про визначення коду № KT-UA 100000-0110-2020 від 05.06.2020, яким було змінено код та опис імпортованого товару та оформлено Картку відмови Київської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100300/2020/00136.
Не погоджуючись з оскаржуваним Рішення про визначення коду товару та прийнятою на його підставі Карткою відмови звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 26.05.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує проти позовних вимог, вважає, що рішення Київської митниці Держмитслужби №КТ-UA209000-0012-2021 від 14.01.2021 року є таким, що прийняте у повній відповідності дo приписів чинного митного законодавства України, а тому у задоволенні позову просить відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
Позивач є підприємством, що створене та діє відповідно до законодавства України, основним видом економічної діяльності якого є виробництво велосипедів, дитячих та інвалідних колясок.
З 2008 року Позивач здійснює імпорт крісел колісних виключно для потреб осіб з інвалідністю на виконання урядових програм забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення.
Відповідно до Протоколу № 28 від 08.08.2019 року засідання Експертної комісії Мінсоцполітики України щодо встановлення відповідності кваліфікаційним вимогам підприємств усіх форм власності - кандидатів на виготовлення, постачання, ремонт та технічне обслуговування технічних та інших засобів реабілітації вирішено: включити строком на три роки (з 2020 бюджетного року) підприємства - кандидати до Переліку підприємств, що відповідають кваліфікаційним вимогам на виготовлення, постачання, ремонт та технічне обслуговування технічних та інших засобів реабілітації, зокрема ТОВ “Ортехно” - низькоактивних крісел колісних базових ККС, ОККС1, ОККС2, ОККСЗ; низькоактивних крісел колісних з гігієнічним отвором базових ОККСС; середньоактивних крісел колісних базових KY903LQ-A, ОККС2Ф; середньоактивних крісел колісних з пристроєм для керування однією рукою ОККСО; активних крісел колісних ОККА; багатофункціональних крісел колісних BEN 4 PLUS STANDART, DIXIE PLUS, OKKCA, OKKCA-Ol, ОККСД; багатофункціональних крісел колісних підвищеної надійності та функціональності Baffin Buggy, Rico Buggy; багатофункціональних крісел колісних базових (реклайнери) ОККСЛ; дорожніх крісел колісних з електроприводом WISKING 1018 Easier; електроскуторів WISKING 4025, WISKING 4028; столи-парти ОСП; стійки з підвищеною надійністю та функціональністю ОСВ, ОСПВ; ліжко з механічним приводом KY313S-32; ліжко з електричним приводом KY208DS; ходунки-рамки ОРП1, ОРПК, ОРПС; протипролежневих подушок GC-Sl, GC-Ml, GC-Ll, GC-XL1; післягарантійний ремонт технічних та інших засобів реабілітації власного виробництва.
Забезпечення осіб з інвалідністю за даними договорами здійснюється відповідно до вимог Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, затвердженого постановою Кабінету і Міністрів України № 321 від 05.04.2012 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 238 від 14.03.2018 року) та Наказу Мінсоцполітики України № 602 від 11.04.2017 року “Про затвердження Порядку призначення технічних засобів реабілітації відповідно до функціональних можливостей особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, постраждалого внаслідок антитерористичної операції”.
03 червня 2020 року Позивач, за участю митного брокера Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАММЛЕР УКРАЇНА”, подав до Відділу митного оформлення № 1 митного поста “Чайки” Київської митниці Державної митної служби України митну декларацію № UA 100300/2020/410481 для здійснення митного оформлення товару, а саме: колясок інвалідних з двигуном або з іншим механізмом для пересування, імпортованого з метою виконання договорів про забезпечення кріслом колісним укладених між особою з інвалідністю, підприємством, що постачає крісла колісні та структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
Товар за митною декларацією № UA 100300/2020/410481 імпортувався на територію України на підставі Контракту купівлі-продажу 20-0104 від 01.04.2020, укладеного між Позивачем та компанією “PROVENTUS TRADING OU”.
Відповідно до умов Контракту купівлі-продажу 20-0104 від 01.04.2020, компанія “PROVENTUS TRADING OU”, як Продавець продає, a Позивач, як Покупець, оплачує і приймає на умовах СРТ Львів (Україна) комплектуючі для виробництва крісел колісних або / і крісла колісні для людей з обмеженими можливостями та інвалідів відповідно до кількості, асортиментом і цінами, вказаними в інвойсах і супровідних документах.
Відповідно до інвойсу № 20051401 від 16.04.2020, компанія “PROVENTUS TRADING OU” продає на користь Позивача коляски інвалідні Wisking 4028 у кількості 75 штук загальною вартістю 165 750 (сто шістдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) євро.
Варто зауважити, що при виконанні митних формальностей під час ввезення на митну територію України у митній декларації та товаросупровідних документах були належним чином відображені всі відомості щодо: найменування, товарів, їх ваги, кількості, країни походження, відправника та одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а також відомості, необхідні для визначення коду товару за УКТ ЗЕД та митної вартості товарів.
У представників Відповідача виникли сумніви щодо правильності визначення коду товару за УКТ ЗЕД зазначеного у МД № UA 100300/2020/410481, а тому представниками Відповідача було направлено запит до відділу кодування та класифікації товарів № UA100300/2020/410481 від 04.06.2020.
За наслідками розгляду зазначеного запиту відділом кодування та класифікації товарів Відповідача було прийняте оскаржуване Рішення, яким було змінено опис імпортованого товару та код товару.
Відповідно до оскаржуваного рішення, Відповідачем прийнято рішення змінити опис товару з визначеного Позивачем “Коляски інвалідні з двигуном або з іншим механізмом для пересування: 4 -х колісний електричний візок, з 800W мотором, 120АИ контроллером, 13 маленькі колеса, з батареєю арт. Wisking 4028 - 75 шт. Торговельна марка: немає даних. Виробник Shanghai Wisking Electric Machine Co., LTD. Країна виробництва CN.” на визначений Відповідачем “Моторний транспортний засіб, призначений для перевезення людей: електричний скутер модель Wisking 4028. Технічні характеристики: електричний двигун потужністю 800W; дві батареї 12V/55Ah; чотири 33 см пневматичні колеса; одне стандартне сидіння з функцією зміни кута нахилу; максимальна швидкість 12-13 км/год; дорожній просвіт 7,5 см; радіус повороту 125 см; панель управління на передній частині рульового управління скутера; загальний розмір-довжина 145 см, ширина 62,5; привід задній; зарядний пристрій зовнішній, 6-ампер; максимальне навантаження 125 кг; маса виробу 133 кг. Виробник Shanghai Wisking Electric Machine Со. LTD. Країна виробництва: CN. ”
Судом встановлено, що саме зміна опису товару призвела до зміни коду товару з заявленого Позивачем коду “8713900000” на визначений Відповідачем код “8703101800”.
Відповідачем на підставі оскаржуваного Рішення про визначення коду товару було оформлено Картку відмови Київської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100300/2020/00136.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України)та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з статтею 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Статтею 68 МК України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно частин першої-п'ятої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 428 (далі - Постанова № 428).
Пунктом 2, 3 Постанови № 428 передбачено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).
Відповідно до встановлених судом обставин, процедура визначення коду товару за МД № UA 100300/2020/410481 розпочалася з направлення запиту до відділу кодування та класифікації товарів № UA100300/2020/410481 від 04.06.2020.
Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за №1085/21397 (далі - Порядок № 650).
За визначенням п.3 розділу І вищезазначеного Порядку № 650, класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачених Законом України “Про Митний тариф України”, з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання ст.68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного і оформлення та після завершення митного оформлення.
Контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під 1 час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до п.5 розділу І Порядку №650, контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів здійснює посадова особа ПМО чи митного поста.
Розділом ІІІ вказаного Порядку встановлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до Митного кодексу України. Посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.
Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.
У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог ст. 69 Митного кодексу України (надалі - МК України), декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД.
Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:
-опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами ст. 257 МК України;
-відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 МК України;
-заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних “Класифікаційні рішення” програми “Інспектор 2006” ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів “а” та “б” абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару;
-перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ Порядку № 650 визначено, що класифікація товарів за запитами підрозділу митного оформлення або митного поста здійснюється посадовими особами відділу митних платежів на основі документів та відомостей, які передаються до відділу митних платежів разом із запитом.
Відповідно до тексту оскаржуваного Рішення про визначення коду товару, під час прийняття даного Рішення Відповідач керувався Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) викладеною у додатку до Закону України від 19.09.13 № 584-VII “Про Митний тариф України”: Поясненнями до УКТЗЕД, затвердженими наказом Державної Фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401 - загальні пояснення до глави 87 УКТЗЕД. Поясненнями до товарної позиції 8703: Технічною документацією представленою ТОВ “Ортотехно”. Фотозображенням товару. Актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією від 04.06.2020 №UA100300/2020/410481. Рішеннями митних адміністрацій: Угорщини від 27.03.2015 N9HUT153029744962, Естонії від 11.03.2019 № ESBTIEBTI2018SQL763: Німеччини від 20.05.2019 № DEBTT14370/19-1.
Так, класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами і УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України” №584-VІІ від 19.09.2013 року, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
З метою забезпечення виконання Закону України № 584-VІІ від 19.09.2013 року “Про Митний тариф України” та постанови Кабінету Міністрів України № 428 від 21.05.2012 року “Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД, Державною фіскальною службою України прийнято наказ № 401 від 09.06.2015 року “Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності”.
Згідно Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, що містяться в Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної Фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401, передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
Правило 1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого. Згідно до примітки до цього Правила “Правило 1 тому починається зі застереження, що ці назви наводяться “лише для зручності використання в роботі”. Отже, вони не надають класифікації юридичної сили.
Правило 3. Перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у і наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
Правило 3 “а” п. ІV. Недоцільно встановлювати жорсткі правила, відповідно до яких можна визначити, чи дає одна товарна позиція більш конкретний опис товару, ніж інша, але в цілому слід зазначити, що:
а) товар більш конкретно характеризується за його назвою, ніж за назвою групи товарів (наприклад, електробритви і машинки для стрижки волосся з умонтованим електродвигуном включені в товарну позицію 8510, а не в товарну позицію 8467 як ручні інструменти з вмонтованим електричним двигуном чи в товарну позицію 8509 як електромеханічні побутові апарати з умонтованим електродвигуном);
б) якщо товари відповідають опису, що більш чітко ідентифікує їх, то цей опис є конкретнішим ніж той, за яким ідентифікація менш повна.
Прикладами останньої категорії товарів є:
1) текстильні килимки для салону автомобіля слід класифікувати не як частини та пристрої для автомобіля в товарній позиції 8708, а в товарній позиції 5703, де вони більш точно описані як килими.
Правило 4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Правило 6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Окрім Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, Відповідач керувався Поясненнями до УКТ ЗЕД, затв. наказом Державної Фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401, зокрема поясненнями до глави 87 УКТЗЕД та поясненнями до товарної позиції 8703.
Суд зауважує, що Пояснення до коду 8713900000 за УКТЗЕД, який був заявлений Позивачем у митній декларації № UA 100300/2020/410481, містяться у Поясненнях до глави 87 УКТЗЕД, якими керувався Відповідач та які, відповідно до прийнятного оскаржуваного Рішення були використані останнім формально.
Так, згідно з Поясненнями до товарної позиції 8713 до цієї товарної позиції включаються:
8713 - Коляски інвалідні з двигуном або без двигуна чи з іншим механізмом для пересування:
8713 10 00 00 - без механізму для пересування
8713 90 00 00 - інші
Відповідно до вимог УКТЗЕД коляски інвалідні з двигуном або без двигуна чи з іншим механізмом для пересування розглядаються у товарній позиції 8713. Згідно з поясненнями до товарної позиції 8713 до цієї товарної позиції включаються коляски, крісла-коляски, чи аналогічні транспортні засоби, які сконструйовані спеціально для перевезення інвалідів, незалежно від того, мають вони механічний привод чи ні. Транспортні засоби, що мають механічний привід, як правило, приводяться в рух від легкого мотора чи руками за допомогою важеля або ручного механізму. Інший тип інвалідних колясок приводиться у рух штовханням або обертанням коліс за допомогою рук.
До цієї товарної позиції не включаються:
a) звичайні транспортні засоби, пристосовані для використання людьми, не здатними пересуватися (наприклад, автомобіль, обладнаний пристроями ручного керування зчепленням, акселератором і т.п. (товарна позиція 8703), чи двоколісний велосипед, обладнаний спеціальним пристроєм і приводиться в рух однією ногою (товарна позиція 8712);
b) носилки на роликах (товарна позиція 9402).
Моторизовані засоби спеціального призначення для людей не здатних пересуватись самостійно, відрізняються від транспортних засобів товарної позиції 8703 головним чином тому, що вони мають: максимальну швидкість 10 км/год, тобто швидкість бистрого ходу; максимальну ширину 80 см; дві пари коліс, що торкаються землі; спеціальні пристосування для полегшення болю людини, не здатної до пересування (наприклад підставка для стабілізації ніг). Такі транспортні засоби можуть мати: додатковий набір коліс (протиперекидувачі); рульове керування та інші важелі керування (наприклад джойстик), зручні для маніпулювання; такі важелі керування зазвичай прикріплені до одного з підлокітників; вони не бувають у вигляді окремої рульової колонки з регульованим нахилом.
До цієї товарної категорії включаються транспортні засоби з електричним приводом, подібні кріслам-коляскам, призначеним лише для перевезення людей, не здатних до пересування.
Однак до цієї товарної категорії не включаються скутери з приводом (мобільні скутери), оснащені окремою рульовою колонкою із регульованим нахилом. Вони належать до товарної позиції 8703 УКТЗЕД.
Товарна позиція 8703 УКТЗЕД має наступний текстовий опис: “Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі”.
В поясненнях до товарної позиції 8703 УКТЗЕД зазначено, що до цієї товарної позиції включаються моторні транспортні засоби різних видів (включаючи автомобілі-амфібії), призначені для перевезення людей. У транспортних засобів цієї товарної позиції можуть бути двигуни будь-якого типу (двигуни внутрішнього згоряння, електродвигуни, газотурбінні двигуни і т.п.).
Суд зауважує, що до товарної підпозиції 870310 відносяться транспортні засоби, спеціально призначені для пересування снігом, спеціальні автомобілі для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічні транспортні засоби.
Відповідно до сертифікату відповідності № UA.1.02704-17 від 27 січня 2017 року, крісло колісне з електричним приводом Wisking 4028 віднесено до коду товару 87139000 за УКТ ЗЕД та вказано, що крісло колісне з електричним приводом Wisking 4028 відповідає ДСТУ 7204:2010 “Крісла колісні з електричним приводом. Загальні технічні умови”. Сертифікат було видано ДП “Центр сертифікації технічних засобів реабілітації та послуг” на підставі протоколу випробувань № 24-2017 від 23.01.2017, виданого лабораторією досліджень та випробувань технічних засобів реабілітації УкрНДІ протезування.
Відповідно до додатку до сертифікату відповідності № UA.1.02704-17 від 27 січня 2017 року Крісло колісне (коляска) з електричним приводом та сервокеруванням на задні колесаWisking 4028 має наступні характеристики : габаритна ширина: 660-700мм, діаметр всіх коліс перевищує 260мм; сидіння та спинка регулюються вручну; підлокітники: знімні або складені, підніжка не регулюється; розбірне; ширина сидіння: понад 47см до 50см; допустиме навантаження - 100кг; сидіння - знімне, регулюється по висоті, регулюється по горизонталі, регулюється ефективна ширина; підлокітники подовжені, відкидаються, регулюються по горизонталі; підніжка: фіксована; наявність: підголівника; подушки на сидіння, подушки на спинку, запобіжного поясу, протиперекидного пристрою; система опори тіла - регулюється по висоті, по горизонталі, обертається; спинка - регулюється кут нахилу; маса понад 40кг.
Вказані документи є ще одним доказом того факту, що крісло колісне моделі Wisking 4028 не є автомобілем та іншим моторним транспортним засобом, призначеним головним чином для перевезення людей, включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гончі автомобілі, транспортним засобом, спеціально призначеним для пересування снігом та спеціальним автомобілем для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічним транспортним засобом. Таке крісло колісне взагалі не призначене для перевезення вантажів й, відповідно, не може класифікуватися за кодом УКТЗЕД 8703.
Судом встановлено, що Відповідач протягом тривалого часу допускав митне оформлення крісел колісних моделі Wisking 4028за кодом УКТЗЕД 8713900000, що підтверджується наявними у матеріалах справи митними деклараціями: від 28.08.2018 № UA125110/2018/416356, від 07.11.2018 № UA125110/2018/421724, від 13.03.2019 № UA125110/2019/404473, від 26.07.2019 № UA125110/2019/414063, від 23.09.2019 № UA125110/2019/418336, від 10.02.2020 № UA100300/2020/402184, від 27.04.2020 № UA100300/2020/407684.
Відтак, з огляду на викладене, слід зазначити, що в контексті зміни підходу до кодування товару крісла колісні моделі Wisking 4028 доцільним було б Відповідачу провести експертне дослідження для підтвердження технічних чи конструктивних особливостей товару, що підтверджували б законність та обґрунтованість зміни опису та коду товару.
Водночас, Відповідачем не надано до суду доказів вжиття заходів для проведення перевірки коду УКТЗЕД шляхом проведення експертного дослідження.
Суд зазначає, що Відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо самостійного визначення коду товару, оскільки жодного експертного дослідження митним органом не проводилося.
Суд звертає увагу, що відповідно до оскаржуваного Рішення про визначення коду товару, під час прийняття останнього Відповідач, серед іншого, керувався технічною документацією представленою Позивачем, фотозображенням товару та актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією від 04.06.2020 №UA100300/2020/410481, однак оскаржуване Рішення не містить висновків щодо врахування чи неврахування зазначених документів.
Згідно тексту оскаржуваного Рішення про визначення коду товару Відповідач посилається на Рішення митних адміністрацій: Угорщини від 27.03.2015 N9HUT153029744962, Естонії від 11.03.2019 № ESBTIEBTI2018SQL763: Німеччини від 20.05.2019 № DEBTT14370/19-1, як на підставу для прийняття оскаржуваного рішення, однак матеріали справи не містять витягів з зазначених рішень митних адміністрацій.
Суд зауважує, що Відповідачем до відзиву додано додатки, де серед іншого, подано копію оскаржуваного Рішення про визначення коду товару з додатками, однак не вказано, які саме додатки долучаються Відповідачем та яке значення для вирішення справи ці додатки мають та що саме такі додатки покликані довести.
Суд звертає увагу, що у зв'язку із низькою якістю виготовлення доданих документів у суду відсутня можливість встановити зміст таких документів.
Разом з тим, серед документів наявні документи складені іноземною мовою, які додані Відповідачем без належного перекладу, що унеможливлює надання таким документам жодної оцінки.
Суд відхиляє твердження Відповідача, що оскаржуване Рішення про визначення коду товару є законним та обґрунтованим, адже аналогічна позиція щодо класифікації зазначеного вище товару узгоджується з позицією Департаменту митно-тарифного та нетарифного регулювання Держмитслужби, доведеної до митниць листом ДМСУ від 24.06.2020 № 08-4/19-01/7/6838.
Суд зауважує, що митний орган при класифікації товару повинен враховувати всі документи та відомості, що передаються разом із запитом. При цьому жоден із них не має вирішального значення, має інформаційний або довідковий характер і оцінюється у сукупності з іншими доказами на підтвердження того чи іншого коду товару згідно з УКТЗЕД. Відтак врахування чи неврахування того чи іншого носія доказової інформації має бути обґрунтованим у відповідному рішенні митного органу.
Між тим, Рішення про визначення коду товару у графі 4 “Висновок” не зазначено причин неврахування документів наданих Позивачем при прийнятті таких рішень, що прямо свідчить про те, що Відповідачем при прийнятті спірних рішень не дотримано вимог нормативно-правових актів щодо врахування при класифікації товару всіх документів та відомостей, що передаються разом із запитом.
Суд доходить висновку, що митний орган при прийнятті оскаржуваного Рішення безпідставно не врахував цільове призначення імпортованих товарів, їх комерційне найменування та технічні характеристики.
Згідно правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 810/2823/17 ...Класифікація товарів для цілей митного оформлення відбувається згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (КН ЄС), відповідно до статті 311 Митного кодексу України. Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428, відповідно до пункту 2 якого УКТ ЗЕД, є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України”, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів. Змістом частини 5 статті 69 Митного кодексу України визначено, що у разі наявності складного випадку класифікації товару у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару, при виникненні суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, необхідно застосовувати спеціальні знання, проводити дослідження.
Верховний Суд за результатами розгляду справи вважає, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Таким чином, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що рішення про визначення коду товару від 05.06.2020КТ-UA 100000-0110-2020 прийнято не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлений опис такого товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність рішення Київської митниці Держмитслужби про визначення коду товарів від 05.06.2020 №КТ-UA 100000-0110-2020, а тому воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Зважаючи на те, що на підставі зазначеного вище протиправного Рішення про визначення коду товару було винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100300/2020/00136, то вказана картка теж підлягає визнанню протиправною та скасуванню, з огляду на те, що на для її винесення були відсутні належні правові підставі, визначені митним законодавством України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про визначення коду № КТ-UA 100000-0110-2020 від 05.06.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100300/2020/00136, якою відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA100300/2020/410481.
3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ортотехно” (79052, м. Львів, вул. Курмановича, 9, ЄДРПОУ 32408558) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А; ЄДРПОУ 43337359) судові витрати у виді судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Гулкевич І.З.