справа №380/12323/21
з питань забезпечення позову
29 липня 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик М.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 № ф-4339-51.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову від 27.07.2021 (вх. № 54018), у якій просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення увиконавчому провадженні № 65334205 на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2021 № ф-4339-51 до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Заява обґрунтована тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, адже примусове стягнення за спірною і незаконною на думку позивача вимогою вже призвело до обмеження фінансового стану позивача - арешту його грошових коштів на рахунках в банках, та невжиття заходів забезпечення позову може призвести до передчасного списання виконавчою службою суми боргу (яка є спірною) і витрат виконавчого провадження, а також застосування інших заходів примусового виконання, як звернення стягнення на кошти, заробітну плату, інше майно, обмеження у вправі виїзду за кордон. В подальшому поновлення порушених прав позивача призведе до докладання значних зусиль та витрат, виконання процедур повернення з бюджету коштів.
При постановленні ухвали суд виходить з такого.
Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За приписами п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 № 2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Тобто, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивач вказує на те, що невжиття такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь.
З приводу цього суд зазначає, що позивач не надав доказів, які б підтверджували існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених або оспорюваних її прав або інтересів.
За відсутності таких доказів, суд не має підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача.
Додатково суд зазначає, що у разі сплати позивачем боргу (недоїмки) та скасування оскарженої вимоги в судовому порядку існують, передбачені чинним законодавством відповідні механізми повернення сплачених коштів, що, в свою чергу, не призведе до виникнення у позивача надмірного фінансового тягаря.
Крім того, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову допускається, коли очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Вивчивши заяву позивача суд вказує на те, що зазначені позивачем обставини не є свідченням очевидної протиправності спірного рішення відповідача, а тому питання правомірності чи протиправності такого підлягають з'ясуванню під час розгляду адміністративної справи та не можуть бути встановлені при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи, не свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ст. 150 КАС України, а тому у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив :
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Кедик М.В.