21 липня 2021 року справа №380/5182/20
зал судових засідань №5
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Середа О.-В.І.,
за участю сторін:
представника позивача Рихвицького Р.А.,,
представника відповідача Тимошика І.Я.,
третьої особи ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії, -
Державна архітектурно-будівельна інспекція України (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ: 37471912) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), в якому просить зобов'язати ОСОБА_2 за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованої одноповерхової будівлі із горищем з шлакоблоків на АДРЕСА_3 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що будівельні роботи з реконструкції одноповерхової господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_3 виконувалися без проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ч.1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ч.1, 4 ст.34, ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також, об'єкт збудовано без дотримання протипожежних та санітарних розривів, не дотримано відстаней від найбільш виступних конструкцій стіни господарської будівлі до меж сусідньої земельної ділянки. Оскільки відповідачем не усунуто в добровільному порядку порушення вимог містобудівного законодавства на виконання вимог припису від 21.10.2019 № 712/19/2 Державна архітектурно-будівельна інспекція України змушена звернутися до суду з даним позовом про знесення самочинно збудованого об'єкту будівництва.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому покликається на те, що відсутні правові підстави для знесення одноповерхової будівлі з горищем, оскільки така збудована ще у 1972 році, а лише після капітального ремонту без ознак капітального будівництва реконструйована шляхом нового перекриття і утеплення шлакоблоками. Крім того в позовній вимозі відсутні точні характеристики, розміри такої будівлі, її цільове призначення. Вважає, що роботи з реконструкції господарської будівлі не потребують дозвільних документів. Також позивачем не наведено жодного аргументу, яким чином порушуються права та законні інтереси третьої особи ОСОБА_3 . Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 надала пояснення по суті спору, та зазначила, що ОСОБА_2 у 2018 році самочинно, без дозвільних документів здійснила реконструкцію господарської будівлі, яка була проведена із збільшенням зовнішніх геометричних розмірів, виконувались будівельні роботи з втручанням в несучі конструкції, залито новий фундамент, зведено зовнішні стіни із шлакоблоків значно вищі за попередні, добудовано частину однієї сторони, якої не існувало раніше та яка з'єднала реконструйовано будівлю, що мала окремий вхід із літньою кухнею 1972 року побудови. Зазначені зміни призвели до зменшення відстані - 0,6 метра (не відступлено 1 метр) від реконструйованої господарської будівлі до межі земельної ділянки, яка їй належить та критично наблизили відстань до власної господарської будівлі 1967 року побудови, що призвело до порушення протипожежних відстаней. Порушення протипожежних вимог несе потенційну загрозу її життю та здоров'ю та членів її сім'ї , а також майну, зокрема господарській будівлі (стайні), що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . Такими діями відповідач порушила її право на безпеку. Стверджує, що 18.10.2018 звернулась до позивача із скаргою на дії відповідача. Відповідно, позивачем проведено перевірку та встановлено порушення відповідачем державних будівельних норм та правил. Припис позивача ОСОБА_2 не виконала, тому Державна архітектурно-будівельна інспекція України правомірно звернулась до суду із позовною заявою про знесення одноповерхової будівлі із горищем з шлакоблоків. Позов підтримує.
Ухвалою суду від 25.08.2020 відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 01.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі скарги гр. ОСОБА_1 що надійшла до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області 01.09.2019 і зареєстрована за № 1013/19/9-к-609, відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976 та направлення на проведення позапланового заходу від 09.10.2019 № 686/19-пз, у строк з 09.10.2019 до 18.10.2019 та №712/19-пз від 18.10.2019 в період з 18.10.2019 до 22.10.2019 головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті «Реконструкція господарської будівлі по АДРЕСА_3 ».
За результатами перевірки складено:
- акт за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 712/19-пз від 21.10.2019;
- протокол про адміністративне правопорушення від 21.10.2019 № 712/19/1;
- протокол про адміністративне правопорушення від 21.10.2019 № 712/19/2;
- видано припис від 21.10.2019 № 712/19/1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;
- видано припис від 21.10.2019 № 712/19/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- здійснено фотофіксацію.
Згідно з Актом № 712/19-пз від 21.10.2019, за результатами проведеної перевірки встановлено: гр. ОСОБА_2 на АДРЕСА_3 на земельній ділянці, що надана в користування з метою передачі її у власність згідно рішення Осталовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 22.10.2018 № 129, виконує будівельні роботи з реконструкції існуючої господарської будівлі (згідно технічного паспорта КП ЛОР «Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 20.11.2018 № 2116 рік побудови літньої кухні - 1972, на час перевірки влаштована одноповерхова будівля із горищем із шлакоблоків покрита шифером без проектної документації (будівельного паспорта) та права на виконання будівельних робіт (поданого повідомлення про початок будівельних робіт), а також з істотним порушенням будівельних норм, а саме відстань до межі будинковолодіння гр. ОСОБА_1 в с. Осталовичі Перемишлянського району становить 0,6 м - не відступлено 1 м від межі земельної ділянки для обслуговування будівлі, недотримання протипожежних відстаней до будівлі на суміжній земельній ділянці 2,1 м (невідповідність таблиці15.2)
Відповідно до припису від 21.10.2019 № 712/19/2 з метою усунення виявлених порушень позивача зобов'язано у місячний термін усунути виявлені при перевірці порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та будівельних норм.
Відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976, направлення на здійснення позапланового заходу від 03.01.2020 № 1/20-пз у період з 03.01.2020 до 18.01.2020 посадовими особами Департаменту ДАБІ у Львівській області проведено перевірку виконання вимог припису №712/19/2 від 21.10.2019 щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з реконструкції господарської будівлі по АДРЕСА_3 . Вимоги припису не виконано.
Відповідно до проведеного позапланового заходу складено акт № 1/20 від 17.01.2020 та протокол про адміністративне правопорушення.
28.01.2020 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №9/20/20-ф/пз ( відповідно до ч.1 ст.188-42 КУпАП) накладено на ОСОБА_2 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн., який був оплачений відповідачем.
Оскільки відповідач в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, позивач на підставі ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робите те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про архітектурну діяльність» визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Як передбачено положеннями ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, що визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Вказані положення кореспондуються із приписами положень пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 .
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування..
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. (ч. 7 ст. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 встановлено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
- подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
- видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Згідно п. 3.25а* ДБН 360-92** "Планування і забудова сільських і міських поселень", відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому, як передбачено приписами статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
З аналізу вказаної норми слідує, що законодавцем чітко визначено випадки у яких відповідний орган державної влади має право на звернення до суду з певними позовними вимогами (позовом): 1) про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову у разі наявності фактів: а) відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб;б) істотного порушення будівельних норм і правил); 2) про знесення за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво позивач у разі наявності факту: а) якщо проведення такої перебудови є неможливим; б) особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення. Отож, приведений перелік позовних вимог з якими позивач вправі звертатись до суду застосовується за наявності чітко визначених випадків та є взаємовиключними.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення позапланового заходу державного нагляду, позивачем встановлено порушення при реконструкції господарської будівлі.
Однак, позивачем під час перевірки, та перевірки виконання вимог припису не встановив які саме роботи були здійсненні відповідачем підчас реконструкції господарської будівлі: чи змінились розміри реконструйованої будівлі і як саме. При цьому, позивачем не було встановлено, що господарська будівля, яка реконструювалась є самочинним будівництвом. Єдине порушення, яке було встановлене під час перевірки - відстань до межі будинковолодіння гр. ОСОБА_1 в с. Осталовичі Перемишлянського району становить 0,6 м - не відступлено 1 м від межі земельної ділянки для обслуговування будівлі, недотримання протипожежних відстаней до будівлі на суміжній земельній ділянці.
Позивач під час проведення перевірки встановив, що реконструювалась господарська будівля 1972 року побудови та зазначає, що під час реконструкції не дотримано протипожежних відстаней до межі земельної ділянки.
Як вбачається із фотознімків, долучених до матеріалів справи, як будівля відповідача 1972 року забудови, так і господарська будівля третьої особи, 1967 року побудови були зведені без дотримання діючих на даний час протипожежних відстаней від межі земельної ділянки. Вказаний факт сторонами не заперечується.
Однак позивач, без встановлення того, яка саме реконструкція здійснювалась відповідачем, встановив факт порушення недотримання протипожежних відстаней до будівлі на суміжній земельній ділянці, та звернувся з позовом про зобов'язання знести усю господарську будівлю по АДРЕСА_3 .
При цьому, позивач не надав суду доказів того, що зобов'язував особу, яка здійснює будівництво, в даному випадку ОСОБА_2 , провести відповідну перебудову. У винесених позивачем приписах не було встановлено, яким саме чином ОСОБА_2 повинна усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Суд зазначає про те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову про знесення самочинного будівництва, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що усунення порушень містобудівного законодавства можливо виключно шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва або доказів неможливості реконструювати його відповідним чином.
Положеннями частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурного-будівельного контролю повноваження на пред'явлення позову про знесення самочинного збудованого об'єкта та компенсації витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Зокрема, пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 2) визнання такого об'єкта як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановлено строку.
Проаналізувавши акт позапланової перевірки та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, суд встановив, що такі не містить даних щодо визнання такого об'єкта як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою.
Також, необхідно зауважити, що у спірних правовідносинах інтерес фізичної особи - громадянина на використання належної на праві приватної власності земельної ділянки та розміщеної на ній господарської будівлі не виключається з-під охорони за статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та статті 1 Протоколу Першого до Конвенції. Такий інтерес особи у даному випадку (збереження об'єкту будівництва) є конкретним, чітко сформульованим і має з достатньою визначеністю окреслені у часі параметри. Заявлена ж позивачем вимога спрямована на припинення фізичного існування речі матеріального світу - господарської будівлі, тобто на знищення будівлі, як такої. За умови недоведеності Державною архітектурно-будівельною інспекцією України виникнення реальної загрози від об'єкту будівництва правам та інтересам інших осіб, Державі або суспільству у цілому заявлена вимога не забезпечує дотримання згаданого вище балансу. Доказів порушення зведеною господарською будівлею суспільних інтересів або прав інших осіб, Державі або суспільству матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суду вважає, що позов є необґрунтованим, та відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат, то відповідно до статті 139 КАС України, такі стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
у задоволенні позову - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено 29.07.2021
Суддя Братичак Уляна Володимирівна