справа № 380/3232/21
26 липня 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області код ЄДРПОУ 40349068, місцезнаходження: 79011, м. Львів, вул. Д. Вітовського, 18 (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету 2550,00грн згідно з рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 22.05.2020 №0124.
Ухвалою від 16.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 22.04.2021 суд перейшов зі спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у передбачений законом строк не сплатив штраф, рішення про накладення штрафу не оскаржив. Вказане є підставою для стягнення з відповідача на користь державного бюджету 2550,00грн.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
У судове засідання позивач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без участі його представника до суду не надходило.
У судове засідання відповідач не з'явився повторно, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Департамент економічного розвитку Львівської міської ради на адресу відповідача скерував:
- вимогу від 05.12.2019 № 23/Р-7-3620, згідно з якою відповідачем самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами на огорожі по АДРЕСА_2 . Запропоновано усунути встановлене порушення у термін до 11.12.2019;
- вимогу від 05.12.2019 № 23/Р-7-3621 про усунення порушення, згідно з якою відповідачем самовільно встановлено спеціальні конструкції зовнішньої реклами на фасаді будинку АДРЕСА_2 . Запропоновано усунути встановлене порушення у термін до 11.12.2019.
Департамент економічного розвитку Львівської міської ради на адресу позивача скерував подання від 23.01.2020 № 23/Р-7-84 та від 23.01.2020 № 23/Р-7-85 про порушення відповідачем Закону України «Про рекламу».
25.03.2020 провідний спеціаліст відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області склав протокол №0092 про порушення законодавства про рекламу, в якому встановив порушення відповідачем частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» - розміщення зовнішньої реклами за адресою: АДРЕСА_2 без наявності дозволу на розміщення зовнішньої реклами від органів місцевого самоврядування.
Позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 25.03.2020 №07_4-12/1961 про надання належним чином завірених копій документів, що мають відношення до справи та письмових пояснення по факту вчинення порушення законодавства про рекламу.
24.04.2020 позивач прийняв рішення №0109 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо відповідача на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 25.03.2020 №0092.
22.05.2020 позивач прийняв рішення № 0124 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким наклав на відповідача штраф у розмірі 2550,00 грн за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Листом від 22.05.2020 №07_4-12/3241 позивач вказане рішення надіслав на адресу відповідача.
У зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку штрафу, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України регулює Закон України «Про рекламу».
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право:
- вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
- вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
- надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;
- приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
- приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Норми зазначеної статті не поширюються на порушення, зазначені у статті 24-1 вказаного Закону.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
1) рекламодавці, винні:
у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;
у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (далі - Порядок № 693).
Вказаний Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).
Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку № 693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.
Протокол розглядається у місячний строк.
Як встановив суд, 25.03.2020 провідний спеціаліст відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області склав протокол № 0092 про порушення законодавства про рекламу, в якому встановив порушення відповідачем частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» - розміщення зовнішньої реклами за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 140 без наявності дозволу на розміщення зовнішньої реклами від органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.
Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.
У пункті 11 Порядку № 693 встановлено, що за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
24.04.2020 позивач прийняв рішення № 0109 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо відповідача на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 25.03.2020 № 0092.
Відповідно до абзацу першого пункту 12 Порядку №693 справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.
Згідно з пунктом 18 Порядку №693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Як встановив суд, 22.05.2020 позивач прийняв рішення № 0124 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким наклав на відповідача штраф у розмірі 2550,00 грн за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Листом від 22.05.2020 № 07_4-12/3241 позивач вказане рішення надіслав на адресу відповідача.
Відповідно до одинадцятої статті 27 Закону України «Про рекламу» рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
Суд зауважує, що відповідач не надав доказів оскарження рішення від 22.05.2020 № 0124 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
У пункті 20 Порядку № 693 встановлено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Суд зазначає, що відповідач не надав доказів добровільної сплати суми штрафу згідно з рішенням 22.05.2020 № 0124 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що існують достатні правові підстави для стягнення з відповідача на користь державного бюджету 2550,00грн згідно з рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 22.05.2020 №0124.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути до бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету 2550,00 грн згідно з рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 22.05.2020 №0124.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення суду складене 30 липня 2021 року.
Суддя Мричко Н.І.